Справа № 712/13210/25
Провадження № 1-кс/712/4634/25
30 вересня 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , перевіривши матеріали ОСОБА_2 на бездіяльність Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить визнати бездіяльність посадових осіб Головного управління національної поліції в Черкаській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення за Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 15.08.2025 поданої в інтересах ОСОБА_2 ; зобов'язати уповноважену особу Черкаського районного управління Головного управління національної поліції в Черкаській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування.
У скарзі просить поновити строк на оскарження бездіяльності Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
Розглянувши дану скаргу, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У пункті 2 листа № 1640/0/4-12 від 9 листопада 2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ звертає увагу на те, що у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У пункті 3 вищевказаного Листа Вищого спеціалізованого суду України зазначено, що у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Так, із змісту скарги вбачається, що 15.08.2025 ОСОБА_2 через свого представника звернулася до ГУНП в Черкаській області з заявою від 15.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення. Заява отримана уповноваженою особою ГУНП в Черкаській області 18.08.2025, про що свідчить трекінг Укрпошти за № 1800100431890.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Отже, у дотримання вимог ст. 214 КПК України, слідчий мав внести відомості до ЄРДР не пізніше 19.08.2025.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 115 КПК України передбачено, що при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
Відлік десятиденного строку оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за повідомленням заявника ОСОБА_2 від 15.07.2025 почався з 20.08.2025 і сплив відповідно 29.08.2025, але зі скаргою на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР заявник звернувся лише 26.09.2025, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку.
Скаржник просить поновити йому строк на оскарження.
У скарзі зазначає, що 22 вересня 2025 року на відділенні поштового зв'язку АТ “Укрпошта» в абонентській скриньці №4, яка була зазначена як адреса для листування з представником ОСОБА_2 , було отримано лист від Черкаського районного управління Головного управління національної поліції в Черкаській області.
Так, надано відповідь-повідомлення про невнесення відомостей до ЄРДР за результатами перевірки. На цій відповіді-повідомленні було проставлено штамп “Паперова копія електронного документа», хоча сам електронний документ не направлявся представнику ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_3 на зазначену в заяві електронну адресу.
Оскільки офіційна відповідь на Заяву про вчинення кримінального правопорушення від 18.08.2025 була отримана лише 22.09.2025, просить поновити строк на оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР за вищезазначеною заявою.
Розглядаючи це клопотання, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 26.08.2020 у справі №760/18778/18, «Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником».
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді бездіяльності слідчого, зазначеного у ст. 304 КПК України, має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто окрім принципу правової визначеності важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22 жовтня 1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27 лютого 1980 року).
У пунктах 93-96 ВП ВС у постанові від 19.01.2023 у справі № № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників … судочинства та своєчасного виконання ними передбачених … певних процесуальних дій. Інститут строків … сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників … процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження бездіяльності слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
З матеріалів скарги вбачається, що заявник обізнаний, що заяви про кримінальне правопорушення вносяться до ЄРДР протягом 24 годин після подання заяви.
Відповідно до вимог ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, про бездіяльність Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР скаржник мав бути обізнаним ще 19.08.2025.
Натомість лише після отримання 22.09.2025 листа про результати розгляду скаржник звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою.
До скарги скаржник додав лист Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 12.09.2025 № 194912-2025, з якого вбачається, що його звернення зареєстровано за № 74942 від 18.08.2025, що за його заявою відомості до ЄРДР не вносились.
Отримання скаржником листа Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лише 22.09.2025 не свідчить про поважність причин пропуску строку на подання скарги.
Бездіяльність слідчого підлягає оскарженню протягом 10 днів з дня допущення такої бездіяльності, а не з дня отримання відповіді скаржником, що прямо передбачено ст. 304 КПК України.
Скаржнику достеменно відомі строки, передбачені ст.ст. 214, 303 КПК України, про що безпосередньо указано у заяві про кримінальне правопорушення. Скаржник протягом тривалого часу не вчиняла дії щодо отримання відомостей про стан розгляду її заяви від 15.07.2025, із запитом щодо руху її заяви до ЧРУП ГУНП в Черкаській області ані вона, ані її представник не зверталися. Скаржником укладено договір на правничу допомогу з адвокатом ОСОБА_3 №261 від 18.11.2024, отже скаржник користується послугами адвоката, який, в силу своїх професійних знань, також достеменно обізнаний як щодо строків для внесення відомостей до ЄРДР, так і щодо строків оскарження бездіяльності органу досудового розслідування.
Із системного аналізу норм КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до слідчого судді слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об'єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.
Підстави пропуску строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання скарги, проте такого слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя зазначає, що скаржник таких причин у скарзі не зазначив, протягом тривалого строку не вживав заходів, щоб дізнатися про стан розгляду його заяви, а тому на переконання слідчого судді не довів поважність причин пропуску строку на звернення з цією скаргою.
У п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України вказано, що скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Ураховуючи ті обставини, що скарга ОСОБА_2 на бездіяльність Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань подана заявником з пропуском десятиденного строку, передбаченого частиною 1 ст. 304 КПК України, слідчий суддя не знайшов підстав для поновлення цього строку, тому скарга підлягає поверненню заявнику на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження відмовити.
Повернути скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Копію ухвали направити скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1