П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/137/24
Головуючий першої інстанції Донцов Д.Ю.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 04.06.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
31.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 21.12.2023 серії АА №00016242 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а саме допуск руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,675% (3,47т), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 40т., застосування штрафу у розмірі 8500грн.
В обґрунтування позову зазначено, що факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення не підтверджено належними доказами, та відповідачем порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2025 позов задоволений, оскільки оскаржувана постанова винесена за відсутності належних та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішені справи вимог законодавства, неповне з'ясування обставин справи, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення містить всі необхідні дані, на підставі яких відповідач визначив наявність адміністративного правопорушення, тому остання прийнята із дотриманням норм КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , та у нього перебуває у користуванні спеціалізований напівпричіп н/пр. контейнеровоз GRANALU, д.н.з. НОМЕР_2 . /а.с.12/
21.12.2023 головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову у справі про адміністративне порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00016242 щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 8500грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Як вбачається зі змісту постанови, 20.12.2023 о 17 год. 15 хв. за адресою М-05, км 26+303, Київська область, допущено рух транспортного засобу MAN, д.н.з. НОМЕР_1 ,, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: загальної маси транспортного засобу на 8,675% (3,47т), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 40т. /а.с.11/
Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за змістом ст.229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (ст.119, ч.2 ст.122-2, ч.ч.2, 3 ст.132-1, ст.132-2, ч.5 ст.133, ч.ч.1, 2. 4, 5 і 7 ст.133-1, ст.133-2, ч.2 ст.134, абз.4, 6 та 8 ст.135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (ч.2 ст.122-2, ч.ч.2, 3 ст.132-1, ст.132-2, ч.ч.1, 2, 4, 5 і 7 ст.133-1, ст.133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (ч.3 ст.119, ч.5 ст.133, ч.2 ст.134, абз.4, 6 та 8 ст.135).
Згідно п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, виходячи з того, що позивач притягалася до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, передбачених ч.2 ст.132-1КУпАП, розгляд таких справ віднесено до компетенції Укртрансбезпеки.
Згідно з ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч.2 і 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч.3 вказаної статті КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч.1 цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених ст.279-7 цього Кодексу.
Згідно положень ч.1 ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-3 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
1) така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння;
2) внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
3) особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч.2, 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.132-2 цього кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст.14-3 цього кодексу, або вантажовідправника.
Як вбачається з матеріалів справи, особою за якою зареєстрований спеціалізований вантажний сідловий тягач MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .
При цьому, до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не вносилась інформація про іншого користувача зазначеного транспортного засобу в Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018р. №1197, а тому саме позивач несе відповідальність за адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, зафіксоване за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах).
Згідно з положеннями ч.4 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.ч.2, 3 вказаної статті постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, в оскаржуваній постанові наявні відомості про найменування органу та посадової особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на здвоєні осі.
Що стосується інформації щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі, суд вважає, що така інформація не є обов'язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації.
При цьому, в п.3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі Інструкція), зафіксовані в автоматичному режимі, на яку посилається представник позивача, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.
Таким чином, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, містить усі передбачені положеннями ст.283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені ст.283 КУпАП, крім того постанова містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією.
Підставами для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП, є допуск руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,675% (3,47т), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 40т.
Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно п. 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, в частині фактичної маси для трьохвісних вантажних автомобілів (тягачів) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40т.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Так, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами системи автоматичної фіксації зважування. /а.с.72-73/
Габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю. При цьому, посадовими особами Укртрансбезпеки використовувалось вимірювальне обладнання автоматичних пунктів приладів автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів в русі WIM (у складі автоматично пункту ваго-габаритного контролю).
Відповідачем надано сертифікати відповідності приладів автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу WIM (у складі автоматично пункту ваго-габаритного контролю). /а.с.74-77/
Колегія суддів вважає неможливим врахувати відповідні дані ваги вантажу, зафіксовані у товарно-транспортних накладних, оскільки відповідно до п.13 Порядку №1174 вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів здійснюються засобами вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Отже, позивач, як відповідальна особа, допустив 20.12.2023 рух транспортного засобу - спеціалізованого вантажного сідлового тягача MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , та спеціалізованого напівпричепа н/пр. контейнеровоза GRANALU, д.н.з. НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,675% (3,47т), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 40т, що свідчить про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а отже і правомірність оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139. 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2025 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Державну службу України з безпеки на транспорті.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв