Справа № 712/12691/24
Провадження № 2/712/753/25
23 вересня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
Головуючого-судді Марцішевської О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Безрукової Д.О.
відповідачки ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Демиденка А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича в інтересах акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Демиденко Ольгу Анатоліївну про визнання недійсним договору дарування, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи
24 жовтня 2024 року позивач приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, оф. 219) в інтересах Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 22.12.2021, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Демиденко О.А. та зареєстрований за № 1-4770.
В обґрунтування заяви посилався на те, що на виконанні у приватного виконавця Плесюка О.С. перебуває зведене виконавче провадження № 75898084 (до складу входять виконавчі провадження № 75835731, № 75835342) з примусового виконання: - наказу господарського суду Черкаської області від 17.07.2024 у справі № 925/1781/23 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства "Сенс Банк", вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код 23494714 8 588 грн. 84 коп. (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 84 коп.) судового збору. - наказу господарського суду Черкаської області від 17.07.2024 у справі № 925/1781/23 щодо стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙРІС ОЙЛ", вул. Максима Залізняка, 167, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14214124, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства "Сенс Банк", вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код 23494714 1 597 886 грн. 28 коп. (один мільйон п'ятсот дев'яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 28 коп.) заборгованості за кредитом та 119 947 грн. 01 коп. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 01 коп.) заборгованості за відсотками. Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у справі № 925/1781/23 було встановлено, що строк повного повернення кредиту за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579 від 09 серпня 2021 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Вайріс Ойл», за яким основним боржником було ТОВ «Вайріс Ойл», настав 08 серпня 2022 року. Також вказаним рішенням було встановлено, що 09 серпня 2021 року в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579 від 09 серпня 2021 року між акціонерним товариством «Альфа-Банк» (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №PSMB2021194/579/2. Також в цей же день між акціонерним товариством «Альфа-Банк» (банк) та ОСОБА_3 (поручитель) було укладено договір поруки PSMB2021194/579/1. В ході вчинення виконавчих дій по вказаному виконавчому провадженню було встановлено, що боржник після виникнення у нього зобов'язань перед стягувачем - АТ «СЕНС-БАНК» відчужив на користь своєї матері - ОСОБА_2 наступний об'єкт нерухомого майна: - земельну ділянку площею 0,0336 га, кадастровий номер 7110136700:03:019:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування земельної ділянки від 22.12.2021, посвідченого державним нотаріусом Демиденко О.А. та зареєстрованого за № 1-4770. З наведених обставин вбачається, що вказані об'єкти нерухомості були подаровані ОСОБА_1 в період, коли у неї було невиконане зобов'язання за договором поруки, який, в свою чергу, забезпечував виконання зобов'язань ТОВ «Вайріс Ойл» за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579. Безоплатне відчуження нерухомого майна на користь іншої особи свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 подарувала вказане майно з метою уникнення звернення на нього стягнення, тобто вказані договори є фраудаторними. У зв'язку з встановленням вказаних обставин, приватний виконавець Плесюк О.С. звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом в інтересах АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування. Наведені обставини щодо відчуження вказаного майна свідчать про існування реальної загрози ефективному захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову, а не вжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідачів з відчуження майна унеможливлять виконання рішення суду та ефективний захист порушеного права позивача без нових звернень до суду, тому наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно.
17 січня 2025 року відповідачем наданий до суду відзив на позов.
Позов вважає необґрунтованим, виходячи з наступного. Вищезгадану земельну ділянку ОСОБА_1 придбала на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Фіщуком С.О. 08.09. 2020 за № 5208, тобто раніше до укладення договору між АТ Альфа-Банк та ТОВ «Вайріс Ойл» від 09 серпня 2021 про відкриття відновлюваної кредитної лінії, а, заодно, і договору поруки між цим банком та нею.
На 22.12.2021, тобто на час дарування цієї земельної ділянки, вона не була передана до статутного фонду ТОВ «Вайріс Ойл», поручителем якого є ОСОБА_1 .
Відсутність заборони відчуження або арешту щодо предмету цього договору
дарування та відсутність обтяження цього нерухомого майна іпотекою підтверджувалось Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна та суб?єкта від 22.12. 2021 року. На вказану земельну ділянку не були зареєстровані обмеження (обтяження) щодо використання її за цільовим призначенням, згідно Витягу HВ-7117472202021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом 1 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, 16.12.2021 року.
Представник відповідачів адвокат Демиденко А. зазначив, що вони усвідомлюють свою відповідальність за достовірність цієї інформації і не будуть заперечувати перевірки її судом.
Звертають увагу на те, що за вищевказаним договором банк відкрив позичальну ТОВ «Вайріс Ойл» кредитну лінію у національній валюті та на підставі додаткових угод до цього договору та/або заяв про видачу кредитних коштів (траншу) надав цьому Товариству кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов?язувався своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
Строк дії кредитної лінії закінчувався 08 серпня 2022 року.
Саме ТОВ «Вайріс Ойл» як позичальник було зобов?язане повернути банку
кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що були визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей транш наданий, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії - 08 серпня 2022 року (п. 8.1 договору).
Слід зазначити, що до позовної заяви не долучена вищезгадана додаткова угода між банком і ТОВ «Вайріс Ойл», де були зазначені терміни повернення кожного траншу, їх було всього дев?ять.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, у зобов?язанні, яке виражено у вигляді періодичних платежів строк пред?явлення вимоги до поручителя повинен визначати по кожному окремому платежу з моменту настання строку оплати.
Відповідачі стверджують, що на час дарування власної земельної ділянки - 22.12. 2021
року з боку банку до ОСОБА_1 як поручителя не було жодної вимоги (претензії), пов?язаної з поверненням того чи іншого траншу.
Вважають, що дії ОСОБА_1 , пов?язані з відчуженням земельної ділянки, були правомірними, а тому підстав для визнання недійсним договору її дарування немає.
Об?єктивні реалії засвідчують те, що ОСОБА_2 є законним власником цієї земельної ділянки. Що ж стосується ОСОБА_1 то на сьогодні вона як поручитель приймає активну участь у солідарному поверненні цього кредиту з процентами банку.
Просять суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповіді на відзив не подано.
В судове засідання позивач, третя особа не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У наданих до суду заявах просили суд розглянути справу в їх відсутність.
Відповідачка та її представник адвокат Демиденко А.І. просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, приходить до наступного.
Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії
Ухвалою суду від 29.11.2024 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.11.2024 р. заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково.
Ухвалою суду від 05.03.2024 р. клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено. Залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Демиденко Ольгу Анатоліївну. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
09 серпня 2021 року між акціонерним товариством “Альфа-Банк“ (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВАЙРІС ОЙЛ» (позичальник) було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579.
09 серпня 2021 року в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579 від 09 серпня 2021 року між акціонерним товариством “Альфа-Банк» (банк) та ОСОБА_3 (поручитель) було укладено договір поруки №PSMB2021194/579/2.
Також в цей же день між акціонерним товариством “Альфа-Банк» (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки PSMB2021194/579/1.
Відповідно до вимоги № 4/25 від 25.07.2023р. на адресу ОСОБА_1 представник АТ "Сенс Банк" вимагав усунення порушення шляхом сплати заборгованості за кредитним договором.
22 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір дарування земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:03:019:0001, площею 0,0336 га.
12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства “Альфа-Банк“ було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства “Альфа-Банк» на Акціонерне товариство “Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства “Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.
30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства “Альфа-Банк» на акціонерне товариство “Сенс Банк», при цьому код ЄДРПОУ не змінився.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11 червня 2024 року у справі № 925/1781/23 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАЙРІС ОЙЛ», вул. Максима Залізняка, 167, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14214124, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства “Сенс Банк», вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код 23494714 - 1 597 886 грн. 28 коп. - заборгованості за кредитом та 119 947 грн. 01 коп. - заборгованості за відсотками.
Судом встановлено, що позивач надав кредит Товариству з обмеженою відповідальністю “ВАЙРІС ОЙЛ» в розмірі 2 000 000 грн. 00 коп. на підставі договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579 від 09 серпня 2021 року, що підтверджується випискою з рахунку з 09 серпня 2021 року по 24 липня 2023 року. Відповідачами всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту здійснення, на підставі умов кредитного договору, розрахунку з позивачем за наданий кредит, сплати відсотків за користування кредитом, тому судом стягнуто солідарно з відповідачів 1 597 886 грн. 28 коп. основного боргу та 119 947 грн. 01 коп. процентів за користування кредитом.
Постановою приватного виконавця від 16.08.2024р. відкрите виконавче провадження ВП № 75835731 на підставі наказу господарського суду Черкаської області від 17.07.2024р. у справі № 925/1781/23 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАЙРІС ОЙЛ», вул. Максима Залізняка, 167, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14214124, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства “Сенс Банк», вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код 23494714 - 1 597 886 грн. 28 коп. (один мільйон п'ятсот дев'яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 28 коп.) - заборгованості за кредитом та 119 947 грн. 01 коп. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень 01 коп.) - заборгованості за відсотками
Постановою приватного виконавця від 16.08.2024р. відкрите виконавче провадження ВП № 75835342 на підставі наказу господарського суду Черкаської області від 17.07.2024р. у справі № 925/1781/23 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь акціонерного Товариства “Сенс Банк», вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код 23494714 - 8 588 грн. 84 коп. (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 84 коп.) судового збору
Постановою приватного виконавця від 23.08.2024р. вказані виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження № 75898084.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанови Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див. постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17).
Недійсність договору як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто правовим наслідком недійсності договору є за своєю суттю «нівелювання» правового результату, породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (див. постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року в справі № 201/3274/21, від 22 листопада 2023 року в справі № 128/1878/20).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України».
Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).
Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили, чи виконавчого напису (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 523/17429/20).
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. До обставин, які дозволяють кваліфікувати безоплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору зокрема, відноситься: безоплатність договору; момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа). Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (див., зокрема, постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18, від 26 квітня 2023 року в справі № 644/5819/20).
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (частина перша та друга статті 234 ЦК України).
Фіктивний правочин відноситься до оспорюваних правочинів, тобто визнається недійсним на підставі судового рішення про що має бути вказано в резолютивній частині рішення (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року в справі № 712/7975/17).
Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки (див., зокрема, постанову Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року в справі № 723/405/17).
Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнання або оспорення права, свободи чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду
Оцінивши зібрані у справі докази в сукупнсоті, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження переконливими об'єктивними доказами обставини, на які позивач посилався як на підставу позовних вимог.
Зокрема, доводи позову про те, що укладення оспорюваного договору 22 грудня 2021 року відповідачкою ОСОБА_1 відбулось в період існування у останньої зобов'язань перед стягувачем - АТ «СЕНС-БАНК» не підтверджено документально, оскільки сторонами договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579 від 09 серпня 2021 року АТ “Альфа-Банк“ (правонаступник АТ "СЕНС_БАНК") та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВАЙРІС ОЙЛ» (позичальник) строк виконання основного зобов'язання був погоджений у 2022 році, а вимога про усунення порушення вказаного договору надіслана позивачальнику та поручителю ОСОБА_4 тільки у 2023 році після укладення оспорюваного договору.
Таким чином, надані позивачем докази не підтверджують з достовірністю, що за оспорюваним правочином позивачка відчужила земельну ділянку в період, коли у неї було невиконане зобов'язання за договором поруки у забезпечення обов'язань ТОВ «Вайріс Ойл» за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №PSMВ2021194/579 з метою уникнення звернення на на ділянку.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, досліджених в судовому засіданні доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Питання про судові витрати
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з ухваленням рішення щодо повної відмови у задоволенні позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Питання про заходи забезпечення позову
Ухвалою Соснівського районного суду від 29 листопада 2024 року за клопотанням позивача судом вжиті заходи забезпечення позову. Накладено заборону на відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:03:019:0001, площею 0,0336 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованої на праві власності ОСОБА_2 . Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:03:019:0001, площею 0,0336 га, зареєстрованої на праві власності ОСОБА_2 .
В зв'язку з ухваленням рішення щодо повної відмови у задоволенні позову вжиті заходи забезпечення позову належить скасувати, як передбачено ст.158 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича в інтересах акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 22 грудня 2021 року, посвідченого державним нотаріусом Демиденко Ольгою Анатоліївною та зареєстрованого за № 1-4770.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:03:019:0001, площею 0,0336 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованої на праві власності ОСОБА_2 .
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:03:019:0001, площею 0,0336 га, зареєстрованої на праві власності ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складений 30 вересня 2025 року