30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22926/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року
у справі № 160/22926/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому просила:
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо встановлення позивачці зменшеного розміру премії перед звільненням зі служби в Національній поліції;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України переглянути розмір премії позивачці встановленої перед звільненням зі служби в Національній поліції;
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо нарахування і виплати позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошової компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, із протиправно зменшеним розміром премії та без урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошову компенсацію за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, з урахуванням вірно визначеного розміру премії та додаткової винагороди згідно Постанови № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо відмови позивачці у зарахуванні до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія вірно визначеного розміру премії перед звільненням та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) уточнену довідку про розмір грошового забезпечення (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), з урахуванням вірно визначеного розміру премії та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була встановлена згідно Постанови № 168.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо встановлення позивачці зменшеного розміру премії перед звільненням зі служби в Національній поліції, щодо нарахування і виплати позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошової компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, із протиправно зменшеним розміром премії та без урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168, щодо відмови позивачці у зарахуванні до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія вірно визначеного розміру премії перед звільненням та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні питання щодо того, чи є передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, суд виходить з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 грн.
Таким чином, за висновком суду, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби в поліції, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася відповідно до Постанови № 168.
Крім того, суд визнав відсутніми підстави для внесення змін та включення до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що подається для обчислення пенсії, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» для перерахунку призначеної позивачу пенсії.
Суд встановив, що розмір премії поліцейським відповідно Порядку №260, Наказу № 17 та Положення №17 встановлюється за рішенням керівника Департаменту відповідно до результатів службової діяльності за місяць шляхом видання відповідного наказу. В спірному випадку наказом відповідача від 02.12.2022 № 413 о/с (зі змінами, згідно з наказом ДВБ від 22.12.2022 № 429 о/с) позивачку звільнено зі служби в поліції, установивши розмір премії за грудень у розмірі 45,779%, що відповідає вимогам законодавства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Позивачка вказує, що до складових грошового забезпечення поліцейських відносяться зокрема щомісячні доплати та премія. На період дії воєнного стану співробітникам Національної поліції України постановою Кабінету Міністрів України №168 перебачено виплату додаткової винагороди, ця винагорода виплачувалася позивачці щомісячної з моменту установлення та до моменту звільнення позивачки зі служби, а отже така винагорода мала щомісячний постійний характер. Відтак, відповідачка наполягає, що відповідач протиправно не включив доплату згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 до складу грошового забезпечення, з якого нараховано та виплачено позивачці одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані частини відпусток. Також позивачка зауважує, що рішення про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця за результатами службової діяльності за місяць, позивачку звільнено зі служби 12.12.2022, але премія у зменшеному розмірі вже була встановлена наказом від 02.12.2022. Вважає, що суд першої інстанції помилково не дослідив мотивацію рапорта начальника Дніпропетровського управління ДВБ НПУ, не врахував механічну помилку при формуванні наказу про звільнення позивачки зі служби.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 02.12.2022 № 413 о/с майор поліції ОСОБА_1 , старший інспектор з режиму секретності Дніпропетровського управління, звільнена зі служби в поліції із 12 грудня 2022 року відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з виплатою компенсації за 27 діб невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році, розмір премії за грудень - 45,779 %.
Станом на день звільнення становить: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 23 роки 06 місяців 22 дні; трудовий стаж - 02 роки 09 місяців 28 днів; страховий стаж для призначення пенсії - 26 років 04 місяці 20 днів.
16.06.2024 позивачка звернулась із заявою до ДВБ НПУ щодо нарахування та виплати належних позивачці при звільненні сум, з грошового забезпечення, до якого включити вірно визначений розмір премії та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
29.07.2024 позивачка отримала відповідь ДВБ НПУ від 23.07.2024 № СЕД-18532-2024, якою позивачці було відмовлено у задоволенні вимог, за відсутності правових підстав.
Вважаючи протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо встановлення позивачці зменшеного розміру премії перед звільненням зі служби в Національній поліції, щодо нарахування і виплати позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошової компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, із протиправно зменшеним розміром премії та без урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168, щодо відмови позивачці у зарахуванні до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія вірно визначеного розміру премії перед звільненням та додаткової винагороди згідно Постанови № 168, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Згідно статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 3 розділу I Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами пункту 12 розділу II Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.
Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов'язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.
Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
З метою підвищення рівня соціального захисту працівників Департаменту внутрішньої безпеки, наказом ДВБ НПУ від 27.12.2015 №17 затверджено Положення про преміювання поліцейських Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - Положення №17).
Згідно з пунктом 1 розділу І Положення №17, Положення про преміювання поліцейських, які перебувають на посадах у структурних підрозділах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції (далі - ДВБ) визначає порядок та строки здійснення матеріального заохочення особового складу ДВБ шляхом нарахування їм грошових премій.
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення №17 при вирішенні питання про матеріальне заохочення особового складу ДВБ у вигляді грошової премії враховується:
- специфіка та умови проходження служби, а також особливості виконання службових обов'язків;
- своєчасність, якість та точність виконання вказівок керівництва ДВБ;
- особистий внесок в загальні результати служби.
Видатки на преміювання здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (пункт 3 розділу І Положення №17).
Джерелом формування видатків на преміювання особового складу ДВБ є фонд преміювання, який утворюється в межах коштів на грошове забезпечення поліцейських (пункт 4 розділу І Положення № 17).
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення №17 розмір преміювання особового складу ДВБ визначається за результатами службової діяльності за місяць та залежить від таких показників:
- якісне та своєчасне виконання працівником ДВБ вказівок та доручень керівництва, а також своїх безпосередніх посадових (функціональних) обов'язків;
- виконання у встановлені строки заходів, передбачених планами роботи ДВБ та підпорядкованих йому структурних підрозділів;
- дотримання вимог виконавської дисципліни;
- якісне та своєчасне опрацювання організаційно-розпорядчих, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються службової діяльності ДВБ;
- належне виконання службових обов'язків щодо виявлення та реалізації заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, протидія яким віднесена до компетенції ДВБ;
- дотримання вимог службової дисципліни.
Виплата премії проводиться в поточному місяці в день виплати грошового забезпечення (пункт 3 розділу II Положення № 17).
Отже, характерною особливістю нарахування премії є те, що її розмір не є сталим, з огляду на те, що такий визначається за рішенням керівника органу поліції щомісяця.
Чинне законодавство, що регламентує порядок нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейським, не встановлює обов'язкового або мінімального граничного розміру премії, що виплачується поліцейським.
Встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника органу поліції, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, тобто повноваження керівника органу поліції в контексті спірних правовідносин є дискреційними, у зв'язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо визначення розміру премії позивачки, як й не може оцінити розмір вкладу позивачки в результати роботи служби.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 02.12.2022 № 413 о/с, яким позивачку звільнено зі служби в поліції із 12 грудня 2022 року, установивлений розмір премії за грудень у розмірі 45,779 %.
Отже, у наказі від 02.12.2022 № 413 відповідач реалізував своє право на визначення премії позивачці шляхом її визначення у розмірі 45,779 % за грудень, що відповідає положенням Закону України «Про Національну поліцію», Постанови № 988, Порядку № 260, Положення №17.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, такими, що не ґрунтуються на жодних належних доказах, твердження позивачки, що її премію в грудні 2022 року зменшено несправедливо, протиправно і не законно, адже в спірному випадку керівник органу не зменшував розмір премії позивачки, а лише реалізував свої дискреційні повноваження на визначення премії позивачки на власний розсуд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо встановлення позивачці розміру премії перед звільненням зі служби в Національній поліції.
Стосовно нарахування і виплати позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошової компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, із протиправно зменшеним розміром премії та без урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Згідно пункту 8 розділу III Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у п.1 визначено установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Таким чином, колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 200/1564/24, від 27.03.2025 у справі № 240/2921/23.
Відтак, оскільки передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ця винагорода згідно приписів пункту 6 розділу VI Порядку № 260 та пункту 8 розділу III Порядку № 260 не може бути включена до грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні та виплата грошової компенсації за невикористану відпустку.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошової компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, із протиправно зменшеним розміром премії та без урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються: з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч.3 статті 43 Закону №2262-XII при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення. Суд також зазначає, що перелік видів грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при обчислені пенсії згідно ч.3 ст.43 Закону №2262 є вичерпним.
Отже, суми отриманої додаткової грошової винагороди, установленої постановою № 168, яка є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, не підлягають включенню до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII.
За цих обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання протиправними оскаржуваних дій відповідача.
Згідно приписів ч.2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 49 КАС треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Аналіз процесуальних норм свідчить також про те, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що суд перевіряє правомірність рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень щодо конкретної особи та у конкретних публічних правовідносинах.
У цій справі публічно-правовий спір виник між сторонами позивачем та відповідачем - Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України, ці відносини є двосторонніми щодо позивача та відповідача, інші особи не є учасниками цих правовідносин.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для залучення до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
В свою чергу, оскільки відсутні підстави для залучення у справу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не розгляд судом першої інстанції клопотання позивачки про залучення пенсійного органу у справу як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не призвело до неправильного вирішення справи, а отже це порушення процесуального права не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 160/22926/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров