30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12621/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
ознайомившись з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року по справі № 160/12621/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 вересня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направлена через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у відповідності до частини 3 статті 298 КАС України. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 16.09.2025 о 15:24 год.
На виконання вимог ухвали суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засобами підсистеми «Електронний суд» подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було зареєстровано в автоматизованій системі електронного документообігу за вхідним №65450/7, але через відсутність інтернет-звязку, кількість оголошених повітряних тривог на території області унеможливили доступ до автоматизованих систем, що об'єктивно вплинуло на дотримання строків.
Вивчивши аргументи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної
поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Так, в поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи поважність причин його пропуску, скаржник посилається на оголошення повітряних тривог на території області, що, за твердженнями скаржника, у сукупності, унеможливило його звернення з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку.
Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд зазначає, що запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв'язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Однак, скаржник документально не підтверджує, які саме обмеження, пов'язані з дією воєнного стану, крім обмежених у часі повітряних тривог, унеможливили підготувати та подати апеляційну скаргу у межах строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання внутрішньої організації роботи органу державної влади, пов'язані із повітряними тривогами є суб'єктивними чинниками, які не вказують на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Разом з тим, повітряні тривоги не можуть бути самостійною підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та безперервного характеру, та не доводять фактичну неможливість подання скаржником апеляційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку.
У свою чергу, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків, а отже підставою для їх поновлення можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник також покликається на відсутність інтернет-звязку та відсутність доступу до автоматизованих систем.
Суд наголошує, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити наявність обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження обставин, на які посилається скаржник, про відсутність інтернет-звязку та відсутність доступу до автоматизованих систем (зокрема, таких от, як акти фіксації відсутності доступу до мережі Інтернет, автоматизованих систем, електронних підсистем, зокрема, «Електронний суд») в приміщенні відповідача, тощо) скаржником суду не надано.
Суд звертає увагу скаржника на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
При цьому, суд звертає увагу, що у скаржника існували альтернативні способи звернення до суду, наприклад засобами поштового зв'язку із апеляційною скаргою оформленою в паперовій формі, або надати її безпосередньо до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказані обставини, про які зазначає скаржник, не доводять фактичну неможливість звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із цією апеляційною скаргою у межах визначеного законом строку, та до того ж не підтверджені доказами.
Суд зауважує, що за правилами частини другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного часу Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, скаржник, який є органом державної влади, в умовах воєнного часу зобов'язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
В поданому клопотанні відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги тривалість пропущеного строку, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року по справі № 160/12621/24.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року по справі № 160/12621/24.
Ухвала набирає законної сили з 30.09.2025 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров