30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13186/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 14.03.2022 №33/24/С-6974, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;
зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 14.03.2022 №33/24/С-6974, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №160/13186/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 14.03.2022 №33/24/С-6974.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 14.03.2022 №33/24/С-6974, з урахуванням раніше проведених виплат.
26.06.2025 до суду надійшла заява представника позивача, в якій заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 04.11.2024 у справі №160/13186/22 із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 14.03.2022 №33/24/С-6974, з урахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 282 536,88 грн.
Заява обґрунтована тим, що з дати набрання законної сили по день подання цієї заяви, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду, було розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 31.03.2023, яка складає 282 536,88 грн, проте вона не була виплачена. Таким чином, шляхом зміни способу та порядку рішення суду у даній справі вдасться забезпечити ефективний захист порушеного права позивача, який є метою вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №160/13186/22 задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано зміни у процесуальному законодавстві, які мають застосовуватися відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, за якими провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме що з 19 грудня 2024 року законодавцем шляхом внесення змін до КАС України Законом № 4094-ІХ унормовано питання невиконання суб'єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи №160/13186/22 не розглядалися і не вирішувалися вимоги про стягнення певної суми коштів з відповідача. Крім того, з матеріалів справи випливає, що виконання рішення суду неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування. Зі змісту заяви вбачається, що фактично вона спрямована на прийняття нового судового рішення - із зазначенням суми стягнення на підставі доказів (складеного боржником розрахунку), яких на час прийняття судового рішення не існувало, та які, відповідно, судом не досліджувалися. Вказане не може відбуватися на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни «зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Так, матеріали справи свідчать, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №160/13186/22, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 14.03.2022 №33/24/С-6974, з урахуванням раніше проведених виплат.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.12.2024.
10.02.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчі листи у справі №160/13186/22.
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.05.2025 №0400-010202-8/96100 повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №160/13186/22 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 65% від грошового забезпечення 19245,62 грн, яке зазначено у довідці від 14.03.2022 №33/24/С-6974, наданій Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області». Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.03.2023 становить 282 536,88 грн.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №160/13186/22 на даний час відповідачем повністю не виконано.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивачки на виконання рішення суду грошової суми.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені вище приписи чинного законодавства визначають, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України, принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення від 04.11.2024 у справі №160/13186/22, а тому, оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 03.07.2025 підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви.
Відповідно до п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення.
Щодо сплаченого позивачем судового збору, колегія суддів звертає увагу, що 14.11.2024 набрав чинності Закон України від 31.10.2024 № 4056-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення» (далі по тексу - Закон № 4056-ІХ).
Законом № 4056-ІХ внесено зміни до ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення (п. 2).
Отже, з 14.11.2024, дати набрання чинності Законом № 4056-ІХ, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір не справляється.
Таким чином колегія суддів зазначає, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення у справі направлена засобами поштового зв'язку представником позивача 24.06.2025, тобто після набрання чинності Законом № 4056-ІХ, в силу чого станом на дату її подання та дату оскарження ухвали про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі судовий збір сплаті не підлягав, а отже і відсутні підстави для його стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 329, 378 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративний суд від 04.11.2024 у справі №160/13186/22 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 14.03.2022 №33/24/С-6974, з урахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 282 536,88 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко