30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26704/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року (суддя Царікова О.В., повне судове рішення складено 06 січня 2025 року) в справі №160/26704/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів:
№UA100330/2024/000027/2 від 02 серпня 2024 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000518;
№UA100330/2024/000029/2 від 12 серпня 2024 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000541;
№UA100330/2024/000032/2 від 15 серпня 2024 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000549;
№UA 100330/2024/000035/2 від 03 вересня 2024 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000595.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що пунктом 2.3. зовнішньоекономічного контракту визначено: «Якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил «ІНКОТЕРМС в редакції 2020».
Відповідно до рахунків-фактур (Інвойсів) товари на адресу ТОВ «ВІН-ТАЖ» надійшли на умовах поставки СРТ-Київ.
Отже, погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати до узгодженого пункту призначення.
Такі висновки сформовані у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.05.2025 р. в рамках справи № 160/11936/24, в якій досліджувалось питання у подібних правовідносинах між тими ж сторонами, що є учасниками по справі № 160/26704/24.
Тобто, продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Відсутність даних у гр.20, гр.21 та гр.22 декларацій митної вартості додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.
Звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції відносно того, що останній повинен був провести оплату за транзитне перевезення, адже, статтею 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Апелянт вважає, що відповідно до вимог пункту 6 частини другої статті 53 МК України, транспортні (перевізні) документи повинні подаватись під час митного оформлення товарів тільки в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ “ВІН-ТАЖ» згідно з КВЕД є 46.73 є Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Між ТОВ “ВІН-ТАЖ» та Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co., Ltd (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №19-423VIN від 19.04.2023.
Відповідно до умов до п. 1 контракту продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) до даного контракту, згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020 р. Сторони домовились, що страхування вантажу за цим Контрактом не здійснюється. Сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-платформа (у разі наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент, або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна), та інші документи, відповідно до номенклатури товару. Країна походження товарів зазначається в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну відповідну партію товарів. Країна призначення - Україна.
Відповідно до пункту 2 контракту ціна контракту встановлюється в доларах США. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною даного Контракту. Якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2020 р. Загальна сума Контракту складається із загальної суми рахунків-фактур (інвойсів).
Відповідно до п. 4 контракту валютою платежу за цим контрактом є долар США. Оплата товару покупцем проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок покупця. Покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного Контракту, та інвойсів до Контракту протягом 180 банківських днів від дати поставки товару. Датою поставки товару потрібно вважати дату, визначену в п.5.1 даного Контракту.
Згідно з п. 5 контракту сторонами погоджено датою поставки товару вважати дату оформленої митної декларації. Строк поставки товару на митну територію України не повинен перевищувати 120 календарних днів, з моменту здійснення передплати, у разі її здійснення, якщо це зазначено в інвойсі. Товар повинен бути прийнятий по кількості - в день поставки, по якості протягом 14 календарних днів від дати поставки.
Контракт набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024 та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Контрактом (п.12.1 Договору).
На виконання вищезазначеного контракту Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co., Ltd (Китай) у липні 2024 року здійснено поставки товару.
02.08.2024 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом, а саме: товар №1: вироби з чорних металів - кухонні або інші побутові вироби, з нержавіючої сталі: набір сотейників нержавіючі - 1200 наб., кружка нержавіюча в асортименті - 33 120 шт., деко нержавіюче прямокутне - 504 шт., каструля з нержавіючої сталі з подвійним дном в асортименті - 820 шт., набір каструль з нержавіючої сталі з подвійним дном - 300 наб., країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 15 307,08 USD (доларів США), позивачем до митного органу подано електрону митну декларацію №24UA100330513982U0.
До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №11631049JK від 07.06.2024; рахунок-фактуру (Invoice) №11631049JK від 07.06.2024; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) №435630 від 30.07.2024; документ про походження товару (Invoice) №11631049JK від 07.06.2024; висновок експерта №ГО-813 від 01.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційну пропозицію (Offer) №б/н від 07.06.2024; контракт №19-423VIN від 19.04.2023; додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до Контракту №19-423VIN; додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN.
02.08.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000027/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000518, якими відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Митну вартість товару Київською митницею скориговано з розрахунку 4,51 дол. США за кг).
Різниця митних платежів між митною вартістю товарів, визначеною позивачем та скоригованою митницею склала 220 199,30 грн.
12.08.2024 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом, а саме: товар №1: трикотажні основов'язані полотна із синтетичних волокон (стрічкових ниток поліетилену), пофарбовані, без вмісту еластомірних та/або гумових ниток: сітка затіняюча, в асортименті - 690 рулонів; тканини з синтетичних комплексних ниток, з поліетилену, завширшки менш як 3 м, виготовлена з переплетіння комплексних синтетичних волокон поліпропіленових (100%) ниток: ПП грунтопокривний матеріал (агротканина) в рулонах - 200 шт., країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 15 504,00 USD (доларів США), позивачем до митного органу подано електрону митну декларацію №24UA100330514656U4.
До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №12631029JK/1 від 26.04.2024; рахунок-фактуру (Invoice) №12631029JK від 26.04.2024; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) №TG014549 від 01.08.2024; документ про походження товару (Invoice) №12631029JK від 26.04.2024; висновок експерта №ГО-853 від 12.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційну пропозицію (Offer) №б/н від 22.04.2024; контракт №19-423VIN від 19.04.2023; додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до Контракту №19-423VIN; додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN.
12.08.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000029/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000541, якими було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Митну вартість товару Київською митницею скориговано з розрахунку 4,51 дол. США за кг).
Різниця митних платежів між митною вартістю товарів, визначеною позивачем та скоригованою митницею склала 589 182,98 грн.
14.08.2024 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом, а саме: товар №1: фарба на основі синтетичних полімерів аерозольна, являє собою дисперсію нерозчинної фарбувальної речовини та наповнювачів в розчиннику, в асортименті - 74 928 шт. Торговельна марка Fugenlux, країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 19 154,22 USD (доларів США), позивачем до митного органу подано електрону митну декларацію №24UA100330514811U5.
До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №12630903JK від 20.05.2024; рахунок-фактуру (Invoice) №12630903JK від 20.05.2024; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) б/н від 06.08.2024; документ про походження товару (Invoice) №12630903JK від 20.05.2024; висновок експерта №ГО-858 від 14.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційну пропозицію (Offer) №б/н від 15.05.2024; контракт №19-423VIN від 19.04.2023; додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до Контракту №19-423VIN; додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN.
15.08.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000032/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000549, якими було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Митну вартість товару Київською митницею скориговано з розрахунку 4,51 дол. США за кг).
Різниця митних платежів між митною вартістю товарів, визначеною позивачем та скоригованою митницею склала 123 454,66 грн.
03.09.2024 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом, а саме: товар №1: листи з вулканізованої непористої гуми, прямокутної форми, різного розміру - 1805 кг. Використовуються для ремонту взуття, країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 14 676,15 USD (доларів США), позивачем до митного органу подано електрону митну декларацію №24UA100330516042U7.
До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи: пакувальний лист (Packing List) №12631205JK від 20.06.2024; рахунок-фактуру (Invoice) №12631205JK від 20.06.2024; міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) №436373 від 28.08.2024; документ про походження товару (Invoice) №12631205JK від 20.06.2024; висновок експерта №ГО-930 від 02.09.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційну пропозицію (Offer) №б/н від 14.06.2024; контракт №19-423VIN від 19.04.2023; додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до Контракту №19-423VIN; додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN.
03.09.2024 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000035/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000595, якими було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Митну вартість товару Київською митницею скориговано з розрахунку 4,51 дол. США за кг).
Різниця митних платежів між митною вартістю товарів, визначеною позивачем та скоригованою митницею склала 187 789,08 грн.
Рішення митного органу про коригування митної вартості товарів відповідно до вказаних вище митних декларацій та документів обґрунтовується тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- відповідно до п. 1.5. Контракту від 19.04.2023 №19-423VIN зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом не надано номенклатуру товару, а також не надано коносамент;
- надана декларантом комерційна пропозиція є копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежними покупцями, отже, не відображає дійсну вартість товару;
- висновки Дніпропетровської ТПП від 01.08.2024 №ГО-813, від 12.08.2024 №ГО-853, від 14.08.2024 №ГО-858, від 02.09.2024 №ГО-930 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості;
- подані документи не містять відомостей, які б підтверджували числові значення митної вартості на умовах поставки CPT.
Суд першої інстанції погодився із позицією митного органу, що подані декларантом документи не містять відомостей, які б підтверджували числові значення митної вартості на умовах поставки CPT.
Судом першої інстанції зауважено, що товар, який мав кінцеве місце призначення за умовами поставки СРТ-Дніпро, був перевантажений на шляху перевезення в м. Гданськ (Польща), згідно з наданими міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) товар з м. Гданськ (Польща) мав бути поставлений до м. Дніпро (Україна). Згідно з інформацією, зазначеною в названих документах, навантаження здійснено на транспортний засіб фізичної особи-підприємця - резидента України, тобто на шляху перевантаження товару також відбулася зміна постачальника, що не було обумовлено в інвойсах, а декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова від порту Гданськ до митного кордону України.
Також суд першої інстанції вказав, що позивачем не подані до митного органу належні документи транзитного перевезення, так само як і коносамент, який визначений сторонами контракту як обов'язковий супроводжуючий документ, тому вважав обґрунтованим висновок відповідача, що позивачем не доведено в повному обсязі вартість перевезення товару.
Також суд першої інстанції погодився із доводами відповідача, що подані під час митного оформлення документи, з урахуванням умов контракту, інформації щодо вартості подібних товарів та не подання на пропозиції митного органу додаткових документів щодо транспортної складової ціни товару, створювали достатні сумніви щодо справжньої ціни товару.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач в повній мірі довів наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару, враховуючи умови контракту та приписи чинного законодавства, а позивач не надав належні докази, які спростовують висновки відповідача та підтверджують врахування всіх складових митної вартості, зокрема, дійсної вартості перевезення товару, враховуючи факт його транзитного переміщення, а тому правові підстави для скасування оскаржених рішень митного органу відсутні.
Суд визнає приведений висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 19 квітня 2023 року між ТОВ «Він-Таж» та компанією Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) укладено контракт № 19-423 VIN, за умовами якого постачальник Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) зобов'язався поставити товар, а позивач зобов'язався його оплатити.
За контрактом № 19-423 VIN протягом серпня-вересня 2024 року ТОВ «Він-Таж» отримано товар.
Так, ТОВ «Він-Таж» 02 серпня 2024 року подано до Київської митниці електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 24UA100330513982U0 на товар: вироби з чорних металів - кухонні або інші побутові вироби, з нержавіючої сталі: набір сотейників нержавіючі - 1200 наб., кружка нержавіюча в асортименті - 33 120 шт., деко нержавіюче прямокутне - 504 шт., каструля з нержавіючої сталі з подвійним дном в асортименті - 820 шт., набір каструль з нержавіючої сталі з подвійним дном - 300 наб., країна виробництва (КНР), вартістю 15 307,08 USD.
Товар поставлявся на умовах CPT UA Київ згідно з Інкотермс 2020.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до ЕМД подані наступні документи, зазначені у графі 44 ЕМД: пакувальний лист PACKING LIST №11631049JK від 07.06.2024 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №11631049JK від 07.06.2024 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №435630 від 30.07.2024 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №11631049JK від 07.06.2024 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-813 від 01.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 07.06.2024 (код документу 3022), контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу 4100), додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу 4103), додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN (код документу 4103).
Декларантом також подана митному органу декларація митної вартості №6941 від 02.08.2024.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Київською митницею 02 серпня 2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000027/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості (за резервним методом).
Відповідачем митна вартість визначена на рівні 4,51 дол.США/кг.
Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000518.
ТОВ «Він-Таж» 12 серпня 2024 року подано до Київської митниці №24UA100330514656U4 на товар: трикотажні основов'язані полотна із синтетичних волокон (стрічкових ниток поліетилену), пофарбовані, без вмісту еластомірних та/або гумових ниток: сітка затіняюча, в асортименті - 690 рулонів; тканини з синтетичних комплексних ниток, з поліетилену, завширшки менш як 3 м, виготовлена з переплетіння комплексних синтетичних волокон поліпропіленових (100%) ниток: ПП грунтопокривний матеріал (агротканина) в рулонах - 200 шт., країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 15 504,00 USD.
Товар поставлявся на умовах CPT UA Київ згідно з Інкотермс 2020.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до ЕМД подані наступні документи, зазначені у графі 44 ЕМД: пакувальний лист PACKING LIST №12631029JK/1 від 26.04.2024 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №12631029JK від 26.04.2024 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №TG014549 від 01.08.2024 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №12631029JK від 26.04.2024 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-853 від 12.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 22.04.2024 (код документу 3022), контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу 4100), додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу 4103), додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN (код документу 4103).
Декларантом також подана митному органу декларація митної вартості №4523 від 12.08.2024.
Київською митницею 12 серпня 2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000029/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості (за резервним методом).
Відповідачем митна вартість визначена на рівні 4,51 дол.США/кг.
Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000541.
ТОВ «Він-Таж» 14 серпня 2024 року подано до Київської митниці № 24UA100330514811U5 на товар: фарба на основі синтетичних полімерів аерозольна, являє собою дисперсію нерозчинної фарбувальної речовини та наповнювачів в розчиннику, в асортименті - 74 928 шт. Торговельна марка Fugenlux, країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 19 154,22 USD.
Товар поставлявся на умовах CPT UA Київ згідно з Інкотермс 2020.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до ЕМД подані наступні документи, зазначені у графі 44 ЕМД: пакувальний лист PACKING LIST №12630903JK від 20.05.2024 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №12630903JK від 20.05.2024 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 06.08.2024 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №12630903JK від 20.05.2024 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-858 від 14.08.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 15.05.2024 (код документу 3022), контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу 4100), додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу 4103), додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN (код документу 4103).
Декларантом також подано митному органу декларацію митної вартості №4530 від 14.08.2024.
Київською митницею 15 серпня 2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2024/000032/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості (за резервним методом).
Відповідачем митна вартість визначена на рівні 4,51 дол.США/кг.
Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000549.
ТОВ «Він-Таж» 03 вересня 2024 року подано до Київської митниці № 24UA100330516042U7 на товар: листи з вулканізованої непористої гуми, прямокутної форми, різного розміру - 1805 кг. Використовуються для ремонту взуття, країна виробництва (Китайська Народна Республіка), на загальну суму 14 676,15 USD.
Товар поставлявся на умовах CPT UA Київ згідно з Інкотермс 2020.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до ЕМД подані наступні документи, зазначені у графі 44 ЕМД: пакувальний лист PACKING LIST №12631205JK від 20.06.2024 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №12631205JK від 20.06.2024 (код документу 0380), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №436373 від 28.08.2024 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №12631205JK від 20.06.2024 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-930 від 02.09.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER №б/н від 14.06.2024 (код документу 3022), контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу 4100), додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу 4103), додаткову угоду №2 від 12.02.2024 до контракту №19-423VIN (код документу 4103).
Декларантом також подано митному органу декларацію митної вартості №4605 від 03.09.2024.
Київською митницею 03 вересня 2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000035/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом визначення митної вартості (за резервним методом).
Відповідачем митна вартість визначена на рівні 4,51 дол.США/кг.
Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2024/000595.
Спірним в цій справі є питання наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом другорядного методу.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Згідно з частинами восьмою - дев'ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.
Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару Київською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Виходячи з рішення про коригування митної вартості, документи, подані згідно з частиною другою статті МК України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:
1) відповідно до п. 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом не надано номенклатуру товару, а також не надано коносамент;
2) надана декларантом комерційна пропозиція є копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежними покупцями, отже, не відображає дійсну вартість товару;
3) висновки Дніпропетровської ТПП від 01.08.2024? ? №ГО-813, від 12.08.2024 №ГО-853, від 14.08.2024 №ГО-858, від 02.09.2024 №ГО-930 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості;
4) подані документи не містять відомостей, які б підтверджували числові значення митної вартості на умовах поставки CPT.
Суд зауважує, що судом першої інстанції не надавалась оцінка усім підставам, які зазначені митним органом у рішенням про коригування митної вартості, проте суд вважає за необхідне надати оцінку таким підставам у контексті наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару.
Стосовно ненадання до митного оформлення коносаменту суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Пунктом 1.5 контракту від 19 квітня 2023 року № 19-423VIN товар має супроводжуватися такими документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами відповідно до номенклатури товару.
В цьому випадку декларантом до митного оформлення з переліку транспортних (перевізних) документів, передбачених пунктом 6 частини другої статті 53 МК України, надано автотранспортні накладні (CMR).
При цьому суд звертає увагу, що пунктом 1.5 контракту передбачено можливість надання транспортних (перевізних) документів - коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна), тобто ці умови не передбачають одночасної наявності таких супровідних документів, як коносамент та автотранспортна накладна (залізнична накладна).
У пункті 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».
Вказана форма речення визначає перелік документів, які можуть бути надані серед наведених за їх наявності, а не одночасно.
Відтак, оскільки за умовами контракту має бути наданий один із зазначених у пункті 1.5 документів щодо перевезення вантажу, а митним органом не доведено того, що товар супроводжувався, у тому числі, коносаментом, а умови договору не визначали обов'язковість оформлення коносаменту, суд доходить до висновку про необґрунтованість такого зауваження митного органу.
Стосовно зауваження митниці, що надана комерційна пропозиція є копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, тому не відображає дійсну вартість товарів, тому цей документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості, суд зазначає, що комерційна пропозиція не є документом, який підтверджує митну вартість товарів відповідно до частини другої статті 53 МК України, тому наявність чи відсутність в такій комерційній пропозиції будь-якої інформації жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості.
З аналогічних підстав суд відхиляє довід відповідача про те, що висновок Дніпропетровської ТПП не є підставою для підтвердження митної вартості.
Суд першої інстанції погодився із аргументом митниці про те, що подані документи не містять відомостей, які б підтверджували числові значення митної вартості на умовах поставки CPT.
Суд визнає необґрунтованою позицію відповідача, підтриману судом першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
За приписами частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як зазначено вище, постачання товару здійснювалось на умовах СРТ Київ згідно з Інкотермс 2020.
Відповідно до Інкотермс 2020 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) термін СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (обраного місця призначення) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, визначеної продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) та що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару у погоджене місце призначення. Умови поставки СРТ вимагають від продавця виконання митних формальностей для вивезення, якщо такі формальності застосовуються, проте продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності при ввезенні, сплачувати імпортні мита та виконувати інші митні формальності при ввезенні.
У зовнішньоекономічному контракті сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.
Таким чином, витрати, пов'язані з вартістю пакування, навантаження товару на транспортний засіб, митним оформленням в країні відправлення, витрати по перевезенню товарів до митного кордону України, включені у вартість товару, не можуть додаватися до такої вартості як окремі складові митної вартості.
За обставинами цієї справи товар, який мав кінцеве місце призначення за умовами поставки СРТ-Київ, перевантажений на шляху перевезення в м. Гданськ (Польща).
Згідно з наданими міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) товар з м. Гданськ (Польща) мав бути поставлений до м. Дніпро (Україна).
При цьому, згідно з інформацією, зазначеною в названих документах, навантаження було здійснено на транспортний засіб фізичної особи-підприємця - резидента України, тобто на шляху перевантаження товару відбулася зміна постачальника, що не було обумовлено в інвойсах.
Декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова від порту Гданськ до митного кордону України.
Разом з тим, ця обставина не має жодного значення у питанні визначення правильності визначення митної вартості товару у спірному випадку, позаяк за положенням пункту 2.3 зовнішньоекономічного контракту №19-423VIN від 19.04.2023 року якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил «ІНКОТЕРМС в редакції 2020.
Отже, погоджуючи обрані умови поставки СРТ, сторони контракту виходили саме з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати до узгодженого пункту призначення, яким у цьому випадку є СРТ Київ.
Також суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно ненадання декларантом на підтвердження транзитного перевезення до митного оформлення.
Конвенцію про процедуру спільного транзиту визначено заходи щодо транзитного перевезення товарів між Співтовариством і країнами ЄАВТ, а також між самими країнами спільного транзиту, в тому числі, у відповідних випадках, стосовно товарів, які перевантажують, направляють далі або складують, шляхом запровадження процедури спільного транзиту незалежно від виду і походження товарів.
Відповідно до пункту 4 статті 1 Конвенції транзитні декларації та транзитні документи для цілей процедури спільного транзиту повинні відповідати доповненню III та оформлюватися відповідно до нього.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Конвенції процедура спільного транзиту надалі в тексті цієї Конвенції у відповідних випадках іменується процедурою Т1 або процедурою Т2.
Відповідно до статті 8 глави ІІІ розділу І доповнення І процедури спільного транзиту суб'єкт процедури несе відповідальність за все із зазначеного нижче:
(a) пред'явлення митниці призначення товарів у незмінному стані та необхідної інформації до завершення встановленого терміну та у відповідності до заходів, вжитих митними органами для забезпечення їх ідентифікації;
(b) дотримання митних положень, що стосуються процедури спільного транзиту;
(c) якщо інше не передбачено Конвенцією, надання гарантії для забезпечення сплати суми боргу, який може виникнути щодо товарів.
Тобто суб'єктом процедури спільного транзиту є тільки перевізник, який і оформлює транзитно-супровідні документи, які необхідні для здійснення перевезень, а також надає гарантії у разі необхідності, без сплати митних платежів.
Відповідно, оформлення документів для здійснення транзитних перевезень, як й власне, здійснення таких транзитних перевезень не має жодного випливу на визначення митної вартості товару, зокрема, й транспортної складової, адже продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт та/або транспортні витрати до узгодженого пункту призначення, яким у цьому випадку є СРТ Київ.
Сукупність наведених обставин вказує на помилковість висновку суду першої інстанції, що подані під час митного оформлення документи з урахуванням умов контракту, інформації щодо вартості подібних товарів та не подання на пропозиції митного органу додаткових документів щодо транспортної складової ціни товару, створювали достатні сумніви щодо справжньої ціни товару.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2025 року у справі №160/33340/23 та від 09 травня 2025 року у справі № 160/11936/24.
Суд доходить до висновку, що зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Суд зауважує, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про правомірність рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.
Подані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за товар.
Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року в справі № 1140/3242/18 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Враховуючи приведені обставини, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача, підтримані судом першої інстанції, про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Також відповідачем зазначається про ненадання декларантом додатково витребуваних документів.
Суд з цього приводу зазначає, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53 МК України обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, тобто митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В цьому випадку декларантом надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, тому сам факт не подання декларантом додаткових документів не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару, з урахуванням того, що митним органом не обґрунтовано, яким чином додатково витребувані документи могли б вплинути на митну вартість товару.
Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11 вересня 2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31 березня 2015 року в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості (за резервним методом).
Статтею 57 МК України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини першої якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно з частиною другою статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частинами третьою - п'ятою цієї статті передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
За приписами статті 64 МК України, яка регулює питання застосування резервного методу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митною декларацією, зазначеною у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеною митною декларацією та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.
На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митною кодексу України.
Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України суд стягує з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 36 980,68 грн (16 809,40 грн - судовий збір, сплачений за подання позову, + 20 171,28 грн - судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги).
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі №160/26704/24 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі №160/26704/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень скасувати.
Ухвалити у справі №160/26704/24 нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці №UA100330/2024/000027/2 від 02 серпня 2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100330/2024/000518.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці №UA100330/2024/000029/2 від 12 серпня 2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100330/2024/000541.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці №UA100330/2024/000032/2 від 15 серпня 2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100330/2024/000549.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці №UA100330/2024/000035/2 від 03 вересня 2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100330/2024/000595.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555, б. Гавела Вацлава, 8-а, м. Київ, 03124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Таж» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 36 980 (тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 68 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 вересня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко