Справа № 693/643/24
Провадження № 2/693/16/25
Іменем України
25.09.2025 р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої судді - Коцюбинської Ю.Д.,
за участю секретарів судового засідання - Олійник С.І., Коломієць С.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Житницький старостинський округ Жашківської міської територіальної громади,
І. Стислий виклад позицій сторін.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: по АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювалося поховання ОСОБА_3 .
У свідоцтві про смерть ОСОБА_3 та у довідці про причини смерті допущена описка, а саме зазначено невірно дату смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті брата відкрилась спадщина на усе належне йому на день смерті майно.
Після смерті ОСОБА_3 стало відомо про наявність заповіту, який був посвідчений 27 лютого 2024 р. старостою Житницького старостинського округу Кармалітою Наталією.
Відповідно до заповіту спадкодавець ОСОБА_3 залишив заповітне розпорядження такого змісту:
- належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,114 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0360, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- належну йому частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,139 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0247, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області;
- належну йому частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1447 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0652, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказаний заповіт складений та посвідчений із порушенням щодо його форми та посвідчення, а тому є нікчемним.
За два-три дні до дати смерті брата ОСОБА_3 , позивач заїжджав до нього та останній бажав скласти заповітне розпорядження та розпорядитися своїм майно таким чином, а саме: житловий будинок, який належав йому на праві власності бажав заповісти своїй доглядальниця ОСОБА_4 , оскільки вона здійснювала за ним догляд безоплатно. Автомобіль брат доручав ОСОБА_1 продати та здійснити за ці кошти поховання. А інше майно, яке залишалося заповідав останньому.
27.04.2024 року десь о 13 год. 00 хв. позивач привіз старосту села Кармаліту Наталію для складання заповіту. Брат перебував уже без свідомості, не розмовляв, не міг розуміти значення свої дій та керувати ними. ОСОБА_1 та староста побачили, у якому стані перебуває брат та, що він не міг уже висловити свою волю стосовно розпорядження майном. Позивач завіз старосту у сільську раду.
З невідомих позивачу причин у подальшому староста села повернулася із заповітом.
З заповіту вбачається, що о 16 год. 45 хв. на прохання заповідача за допомогою технічних засобів у приміщенні, яке є робочим місцем старости Житницького старостинського округу Уманського району Черкаської області, за адресою вул. Миру, 12, с. Житники Черкаської області, було складено заповіт.
Зі змісту заповіту вбачається, що у зв'язку з похилим віком та хворобою, ОСОБА_3 не може підписати заповіт власноручно, на його особисте прохання, за його дорученням, в його та старости присутності, після того як текст заповіту був прочитаний йому вголос та після схвалення заповідачем, заповіт підписано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт підписаний ОСОБА_5 о 17 год. 10 хв. Цей заповіт посвідчений старостою села Кармалітою Н.В. на дому, у зв'язку з похилим віком та хворобою заповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, за своїм станом здоров'я ОСОБА_3 не міг особисто прохати, а також доручати, підписувати заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки він перебував уже без свідомості.
Окрім цього, позивач зазначаю, що при посвідченні заповіту старостою сільської ради не визначений обсяг цивільної дієздатності заповідача, так як останній мав хронічне порушення мозкового кровообігу ІІІ ступеня.
Крім того, спірний заповіт посвідчений без присутності двох свідків, оскільки покійний брат позивача перебував уже у тяжкому стані, що не міг прочитати заповіт сам.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду та просив визнати нікчемним заповіт, який складений 27.02.2024 року ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3-05.
Відповідач у відзиві вказав, що померлий ОСОБА_3 , при складанні заповіту сам особисто, без будь-якого впливу чи примусу, при ясному розумінні виявив заповітне розпорядження на двох близьких йому осіб, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Саме через похилий вік та хронічні хвороби притаманні особам пенсійного віку, померлий ОСОБА_3 , бажав виявити, фактично свою останню волю та розпорядитися своїм майном на власний розсуд, адже розумів про можливі наслідки. 27.02.2024 року, ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все належне на день його смерті майно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказаний заповіт був посвідчений старостою Житницького старостинського округу Черкаської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 3-05. Відповідач вважає, що заповіт померлого ОСОБА_7 повністю відповідач волі останнього та був складений відповідно до вимог чинного законодавства.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 31.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
24.06.2024 року до Жашківського районного суду Черкаської області від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 24.06.2024 року витребувано у Приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. оригінал заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , посвідчений Кармалітою Наталією Володимирівною, старостою Житницького старостинського округу Уманського району Черкаської області 27.02.2024 року і зареєстрованого у реєстрі за №3-05.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 27.08.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 103, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Відповідно до довідки про причини смерті № 45 від 01.03.2024 виданої лікарем ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причини смерті хронічне порушення мозкового кровообігу ІІІ ст. (а.с.10).
Згідно із заповітом від 27 лютого 2024 року посвідченого Кармалітою Наталією Володимирівною, старостою Житницького старостинського округу Уманського району Черкаської області, зареєстровано у реєстрі за № 3-10, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок своєї смерті робить таке заповітне розпорядження:
- належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,114 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0360, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- належну йому частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,139 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0247, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області;
- належну йому частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1447 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0652, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв'язку з похилим віком та хворобою, ОСОБА_3 не може підписати заповіт власноручно, на його особисте прохання, за його дорученням, в його та старости присутності, після того як текст заповіту був прочитаний йому вголос та після схвалення заповідачем, заповіт підписано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт підписаний ОСОБА_5 о 17 год. 10 хв. Цей заповіт посвідчений старостою села Кармалітою Н.В. на дому, у зв'язку з похилим віком та хворобою заповідача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
29.04.2024 року адвокат Євич С.П. звернувся до начальника ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області із запитом про надання інформації, а саме: коли здійснювався дзвінок (час, дата) на лінію 102 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та повідомлено про смерть громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживав у с. Житники Уманського району Черкаської області, а саме 27.02.2024 року чи 29.02.2024 року. (а.с.12).
Згідно відповіді на адвокатський запит вбачається, що 27.02.2024 року о 21:15 год зі служби 102 відправлено до відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області та 27.02.2024 року о 21:15 год отримано для відповідного реагування повідомлення, від гр. ОСОБА_2 проте, що в АДРЕСА_1 помер гр. ОСОБА_3 , 1947р.н. (а.с.13).
Відповідно до копії накладної № 4 від 27.02.23024 року ОСОБА_1 здійснив купівлю ритуальних товарів на суму 13 525 грн (а.с.14).
Згідно із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76169322 від 12.03.2024 приватним нотаріусом Шелудько В.П. заведено спадкову справу № 73/2024 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він о 15:30 год прийшов до ОСОБА_10 . На подвір'ї стояв ОСОБА_11 , мати та доглядальниця. Зайшовши до ОСОБА_12 в хату він побачив, що останній лежить на дивані. ОСОБА_12 повідомив, що хоче спати і він пішов додому.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_12 лежав і не балакав, ввечері помер. Вона здійснювала догляд на ОСОБА_14 на прохання брата ОСОБА_1 (позивача). Рано та ввечері приблизно о 17 год 00 хв. приїздила староста. З ОСОБА_12 староста не спілкувалася, лише постояла і поїхала. Староста приїздила перший раз з чоловіком. ОСОБА_6 сказала їй вийти з хати. О 17 год 00 хв. староста приїхала знову, подивилася та поїхала. ОСОБА_3 помер приблизно о 17 год 00 хв.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, 27.02.2024 року до неї приїхав позивач із ОСОБА_15 щодо складання заповіту. ОСОБА_1 повідомив, що заповіт необхідно скласти на його ім'я та ім'я ОСОБА_4 . Позивач відвіз старосту до будинку ОСОБА_10 , там перебував відповідач. Вона поспілкувалася із ОСОБА_3 . ОСОБА_6 зазначила, що заповіт складено під тиском позивача із погрозами. Староста склала заповіт та приїхала знову до будинку ОСОБА_3 . Останній був проти складення заповіту на користь позивача та ОСОБА_4 . Покликав ОСОБА_5 та зазначив як необхідно скласти заповіт. Після зміни заповіту ОСОБА_5 підписала його без присутності свідків. Позивач погрожував старості та вимагав написати заяву про розгляд справи у її відсутності.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 29.01.2024 року до неї прихав ОСОБА_1 та попросив протопити хату, на що остання відмовилася. 27.02.2024 року вона побачила світлий автомобіль біля якого стояла ОСОБА_16 . Підійшла староста ОСОБА_6 та повідомила що її кличе ОСОБА_12 для складання заповіту. ОСОБА_5 разом із старостою зайшла до хати ОСОБА_12 . Останній привітався та попросив її залишитися свідком. Староста поїхала до сільської ради для складання заповіту. Потім повернулася, причитала заповіт у голос ОСОБА_12 та ОСОБА_5 його підписала. Під час підписання заповіту свідків не було.
Позивач стверджував, що складений 27.02.2024 року ОСОБА_3 заповіт, яким він заповів: належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,114 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0360, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; належну йому частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,139 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0247, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області; належну йому частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1447 га, кадастровий номер 7120982000:02:001:0652, що розташована в адміністративних межах Житницької сільської ради Жашківського району Черкаської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є нікчемним, оскільки за формою та порядком його посвідчення заповіт не відповідає вимогам, встановленими ст. ст. 1248 і 1253 ЦК України.
Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
При цьому право дієздатної фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб'єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 та ст. 1234 ЦК України).
Юридична природа заповіту ґрунтується на його законодавчому визначенні як особистого розпорядження фізичної особи на випадок смерті (ст. 1233 ЦК України).
Правова природа цього розпорядження визначається судовою практикою як односторонній правочин, що тягне відповідні правові наслідки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1248 ЦК України, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Відповідно до вимог ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним відповідно до вимог статті 1257 ЦК України.
Аналіз норм Книги шостої ЦК України свідчить, що її нормами визначені вимоги до особи заповідача (ст. 1234 ЦК України), змісту заповіту (ст. ст. 1236-1240, 1246 ЦК України), загальні вимоги до форми заповіту (ст. 1247 ЦК України), порядку його посвідчення нотаріусом (ст. ст. 1248, 1249, 1253 ЦК України), для яких законодавцем визначені і наслідки їх порушення.
У ч. 1 ст. 1257 ЦК України встановлено правило про нікчемність заповіту, складеного з порушенням вимог ЦК України щодо особи заповідача, а також заповіту, складеного з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Зміст ч. 1 ст. 1257 ЦК України у смисловому зв'язку з іншими нормами дає підстави вважати, що порушеннями вимог до форми і посвідчення заповіту є лише ті, які прямо зазначені у главі 85 ЦК України, зокрема у ст. ст. 1247-1249, 1253 ЦК України.
У відповідності до ст. 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють серед іншого такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти (крім секретних).
За змістом п. 6 гл. 9 розд. I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), передбачено, що якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка.
Із тексту заповіту від 27.02.2024 року посвідченого Кармалітою Наталією Володимирівною, старостою Житницького старостинського округу Уманського району Черкаської області вбачається, що у зв'язку з похилим віком та хворобою, ОСОБА_3 не може підписати заповіт власноручно, на його особисте прохання, за його дорученням, в його та старости присутності, після того як текст заповіту був прочитаний йому вголос та після схвалення заповідачем, заповіт підписано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, аналізуючи та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, дійшов висновку, що спірний заповіт повинний бути посвідченим при свідках, оскільки він був складений за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та мав бути прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках. Таким чином, обставина нікчемності вказаного заповіту встановлена.
Крім того, суд зауважує, що в постанові Верховного Суду від 09.01.2019 року в справі № 759/2328/16 зазначено, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року в справі № 916/3156/17 викладено висновок, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі № 463/5896/14-ц зазначено, що цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину
Проте, в указаній справі, позивач заявив лише вимогу про визнання заповіту нікчемним без застосування наслідків такого правочину, у зв'язку з чим, позивач обрав неналежний спосіб захисту, а отже позов також із цих самостійних підстав не може бути задоволено.
З таких же висновків виходив Верховний Суд у постановах від 07.04.2021 року у справі № 665/103/18, від 13.09.2021 року у справі № 146/898/20, від 13.01.2022 року в справі № 723/4307/20, від 21.09.2023 року в справі № 471/284/22 про встановлення нікчемності заповіту.
Також зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладених у постановах: від 16.06.2021 року в справі № 620/564/19, від 28.10.2021 року в справі № 498/606/17, а також Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 10.04.2019 року в справі № 463/5896/14, від 04.06.2019 року в справі № 916/3156/17.
Обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту своїх прав також є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19.01.2021 року в справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 року в справі № 925/642/19,від 22.06.2021 року в справі № 200/606/18. Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити належний позов до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі № 145/2047/16-ц).
Отже, позовна вимога про визнання заповіту нікчемним не є ефективним способом захисту прав, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до пп. 5.1 п. 5 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.
Таким чином, нотаріус при оформленні спадщини надає оцінку заповіту та має право відмовити у його прийнятті, зокрема і з підстав його нікчемності, про які зазначено в мотивувальній частині судового рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, відповідно доп. 8 гл. 3 розд. II вказаного Порядку відомості про заповіт, зміни до нього та його скасування підлягають обов'язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, установленому Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 року № 1810/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2011 року за № 831/19569.
Водночас вимог (за наявності перешкод у реалізації права на спадкування) про застосування наслідків нікчемного правочину шляхом виключення із Спадкового реєстру відомостей про реєстрацію заповіту та/або зобов'язання внести відповідну інформацію до Спадкового реєстру позивач не заявляв.
При цьому, особа, яка вважає свої права порушеними, може пред'явити позов про застосування наслідків нікчемного правочину шляхом виключення із Спадкового реєстру відомостей про реєстрацію заповіту, який є ефективним способом захисту (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 року в справі №472/566/19.
Отже, позивач заявив вимогу про встановлення нікчемності заповіту без застосування наслідків недійсності правочину, а тому він обрав неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи все вище перелічене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 32 від 02.05.2024 (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
У задоволенні пред'явленого позову відмовлено. Тому відсутні підстави для відшкодування позивачу понесених витрат на оплату судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2 ч.1, 4 ч.1, 13 ч.1, 19 ч.1, ст. 82 ч.1, 141, 142, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Житницький старостинський округ Жашківської міської територіальної громади - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, - якщо така адреса відсутня.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська