10 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6424/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання»
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року
у справі № 340/6424/24
за позовом Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання»
до Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Державне підприємство «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000/7761/0406 від 27.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю застосування до підприємства штрафних санкцій в сумі 108918,20 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання податку на додану вартість за період з 31.07.2021 по 25.07.2023. Позивач вказує, що з акту камеральної перевірки вбачається, що підприємством з 31.07.2021 по 25.07.2023 сплачені до бюджету кошти на виконання зобов'язань по самостійно нарахованих сумах податку на додану вартість (згідно податкових декларацій з ПДВ за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року). Між тим, в акті не відображені конкретні платежі підприємства з ПДВ за 2021-2024 роки. Водночас надходження платежів до бюджету в 2021 році письмово підтвердив відповідач в листах від 01.11.2021, 03.11.2021, 16.12.2021, а також в листі від 24.09.2024. Також в акті відсутні посилання контролюючого органу на те, що позивач умисно вчинив в 2021 році дії по несплаті платежів до бюджету, і це при тому, платежі зараховані до бюджету в 2023 році. Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушений спосіб та порядок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2024 №0000/7761/0406, а саме: в акті камеральної перевірки від 22.04.2024 зафіксовані десять випадків несвоєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість (як вважає контролюючий орган), але з відсутністю інформації на підставі саме яких первинних платіжних документів проведена оплата, хоча підприємство подало платіжні документи про сплату ПДВ з 2021 по 2024 роки до контролюючого органу та до ДПС України. Незважаючи на викладене, ГУ ДПС у Кіровоградській області оформило одне податкове повідомлення-рішення, що є порушенням приписів статей 1, 8, 19, 58 Конституції України, п.3.1 ст.3, п.58.2 ст.58, п.113.8 ст.113 Податкового кодексу України і не відповідає правовій позиції Верховного Суду в аналогічному випадку в подібній справі про відсутність у контролюючого органу повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати платником (постанова від 31.01.2018 у справі №804/5957/16). Позивача зазначає, що фактична сплата податкових зобов'язань підприємства до бюджету з ПДВ в період з 2021 року по квітень 2024 року не може вважатися порушенням ведення податкового обліку та умисним невиконанням податкового обов'язку з ПДВ. Згідно податкового законодавства платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того, що позивач мав можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в ЄРПН, тощо. У зв'язку з чим, посилання позивача на звільнення його від відповідальності внаслідок дії воєнного стану є безпідставними та необґрунтованими. Щодо тверджень позивача на відсутність посилання в акті перевірки на платіжні документи щодо сплати ПДВ з 2021 по 2024 роки, суд зазначив, що контролюючий орган не заперечує таку сплату, однак вказує на те, що така сплата була проведена з порушенням законодавчо встановлених строків та відповідно в акті камеральної перевірки зазначено період сплати та кількість днів, за які позивачем прострочена сплата узгодженого грошового зобов'язання та по яким саме деклараціям. При цьому, позивач жодним чином не спростовує несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ за вказані в акті перевірки періоди.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник наполягає на тому, що контролюючий орган фактично перевіряв податкові зобов'язання підприємства на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість 2021 року, повноту нарахування та своєчасність сплати поточних зобов'язань з ПДВ за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, а це, відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки, а не камеральної перевірки. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №813/2519/17. Також позивач вважає нарахування підприємству як платнику ПДВ штрафної санкції в розмірі 108918,20 грн. безпідставним, так як це не відповідає фактичним обставинам справи, законодавству і судовій практиці. Скаржник зауважує, що ГУ ДПС у Кіровоградській області при аналізі платежів підприємства з ПДВ за 2021 рік не врахувало, що Закон України від 20.03.2023 №2970-ІХ набрав чинності 28.04.2023, тоді як підприємство здійснило платежі з ПДВ у 2021 році.
Позивач вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що підприємство не подало до ГУ ДПС у Кіровоградській області заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов'язків відповідно до затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 Порядку, оскільки податкові зобов'язання у позивача з ПДВ виникли у 2021 році, тоді як наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 набрав чинності у вересні 2022 року. До того ж контролюючому органу було відомо, що фінансовий стан платника податків був нестабільним ще у 2016 - 2021 роках через нерегулярну оплату виконаних робіт з боку замовника - Міністерства оборони України, а лютого 2022 року по теперішній час підприємство в надзвичайно складних умовах воєнного стану та збройної агресії рф здійснює поточну господарську діяльність.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Відповідач вважає, шо позивач помилково трактує податкове законодавство щодо дії мораторію на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання. Також вказує, що в даному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України, що згідно п.109.3 ст.109 ПК України, виключає наявність вини та відповідно необхідність її доведення. В той же час позивач не спростовує несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ за вказані в акті перевірки періоди.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - Державне підприємство «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість. Основним видом його економічної діяльності є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання», за наслідками якої складений акт від 22.04.2024 №5001/11-28-04-06/1/07646544.
Перевіркою встановлено, що підприємство несвоєчасно сплатило узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 31.07.2021 по 25.07.2023, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів камеральної перевірки, суть виявленого контролюючим органом порушення полягає в тому, що позивачем несвоєчасно сплачено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, термін сплати яких: 31.07.2021, 01.10.2021, 02.11.2021, 31.12.2021, 01.02.2022. Фактично сплачено позивачем в період 24.01.2023 - 25.07.2023.
Позивачем до контролюючого органу подано заперечення на висновки акту камеральної перевірки від 22.04.2024 №5001/11-28-04-06/1/07646544 та пояснення.
За результатами розгляду заперечень, комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення про правомірність висновків, викладених в акті про результати камеральної перевірки.
На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки 22.04.2024 №5001/11-28-04-06/1/07646544, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000/7761/0406 від 27.05.2024, яким нараховано штраф у розмірі 108918,20 грн. за платежем: податок на додану вартість згідно п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України.
Позивачем до ДПС України подано скаргу на податкове повідомлення - рішення №0000/7761/0406 від 27 травня 2024 року, за результатом розгляду якої контролюючим органом прийнято рішення від 19.08.2024 про залишення податкового повідомлення-рішення №0000/7761/0406 від 27.05.2024 без змін, а скарги - без задоволення.
Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки п.75.1 ст.75 ПК України.
Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно із п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання може бути предметом камеральної перевірки на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, як то правильно зазначив суд першої інстанції.
В акті камеральної перевірки від 22.04.2024 №5001/11-28-04-06/1/07646544 зафіксовано, що при перевірці використано інформацію комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем Державної податкової служби України: ІС «Податковий блок» з її підсистемами.
Отже, в спірному випадку камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість проведена контролюючим органом в межах наданих йому повноважень, відповідно до норм чинного податкового законодавства.
По суті виявленого контролюючим органом порушення, що стало підставою для застосування штрафної санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків допущено несвоєчасну сплату.
Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.12.2024 у справі № 520/12978/23.
При цьому суд першої інстанції правильно зауважив, що згідно п.109.3 ст.109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи лише у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.
В даному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України, що виключає необхідність доведення контролюючим органом наявності вини позивача.
Факт порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість встановлений контролюючим органом за результатами перевірки даних інтегрованої картки платника, при цьому відповідно до даних ІКП з ПДВ кошти, що надходили до бюджету з рахунку підприємства, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України.
Позивач, заперечуючи проти застосування до нього штрафної санкції, вказує, що узгоджена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених в податкових деклараціях за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, сплачена своєчасно та в повному обсязі, підтвердженням чого є відповідні платіжні документи.
З приводу таких доводів позивача, а також стосовно посилання позивача на рішення суду про стягнення з позивача сум податкового боргу, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що станом на 01.01.2021 за Державним підприємством «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» рахується недоїмка в розмірі 3840019,72, грн, з урахуванням несплаченої пені - 4319960,20 грн; станом на 01.01.2022 недоїмка становить 4168952,50 грн, з урахуванням несплаченої пені - 4411643,15 грн; станом на 01.01.2023 недоїмка становить 5543483,25 грн, з урахуванням несплаченої пені - 5551948,64 грн.
Вказані факти підтверджені даними інтегрованої картки платника податку ІКС «Податковий блок», позивачем не спростовуються.
Також, з інтегрованої картки позивача з ПДВ вбачається, що протягом 2021-2023 років погашення суми податкового боргу відбувалось лише за платежами, які проведені позивачем особисто, згідно відповідних платіжних доручень, примусового стягнення коштів з рахунків позивача за рішеннями суду не відбувалось.
Відповідно до п.87.1 статті 87 Податкового кодексу України - джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Згідно п.87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, вказаною нормою права встановлений обов'язок контролюючого органу, у разі наявності у платника податків податкового боргу, зараховувати кошти, незалежно від визначеного напрямку їх сплати, в рахунок погашення такого податкового боргу. При цьому, зарахування коштів, в рахунок погашення податкового боргу, здійснюється з черговістю його виникнення.
За такого правового регулювання суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо зарахування сплачених платником податку грошових коштів в якості оплати поточних податкових зобов'язань на погашення існуючого податкового боргу, що має наслідком порушення позивачем граничних строків сплати самостійно визначених сум податкових зобов'язань в податкових деклараціях за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року і є підставою для визначення позивачу штрафних санкцій на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Стосовно посилання позивача на дію мораторію на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до наявних у справі доказів фактична сплата позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань (з урахуванням правил п. 87.9 ст. 87 ПК України) здійснена протягом 24.01.2023 - 25.07.2023, тобто вже у період дії Закону № 2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022.
Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX.
У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ) підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року.
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ внесені зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Абзацом 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до п.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2 пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, зокрема, щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303.
В спірному випадку позивач в установленому порядку з метою підтвердження неможливості своєчасного виконання ним обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання як підстави для його звільнення від відповідальності, передбаченої ПК України за невиконання/несвоєчасне виконання цього обов'язку у період дії воєнного стану в Україні (після набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225), до контролюючого органу не звертався.
Наведені позивачем причини неможливості своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість не є законодавчо визначеними підставами для звільнення позивача від відповідальності.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вже у період дії Закону № 2260-ІХ, керуючись приписами ст.124 ПК України, через затримку позивачем сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, відповідач правомірно податковим повідомленням-рішенням №0000/7761/0406 від 27.05.2024 застосував до позивача штраф в розмірі 10 % в сумі 108918,20 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ремонтний завод радіотехнічного обладнання» залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 340/6424/24 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров