Справа № 564/2470/25
29 вересня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяження,
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в якій просила визнати іпотеку за Договором іпотеки №0806/33/1 від 17.06.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. та зареєстрованим в реєстрі за №2012, такою, що припиненою, припинити обтяження майна та виключити з Державного реєстру іпотек запис №7401981 від 17 червня 2008 року про реєстрацію іпотеки нерухомого майна: нежитлової будівлі, картоплесховище, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 22590457, номер запису: 69-143 в книзі:2 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22590457, вчиненого приватним приватним нотаріусом Дідовець А.Г. на підставі договору іпотеки №2012 від 17.06.2008 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно №7400475 від 17.06.2008, а саме нежитлову будівлю, картоплесховище, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Дідовець А.Г. на підставі договору іпотеки №2012 від 17.06.2008.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 17.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду №0806/33, відповідно до умов якої надано кредит у сумі 22000,00 доларів США у формі кредитної лінії на споживчі цілі на термін до 14.06.2018 року із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних, починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту. Згідно п.3.1. кредитної угоди №0806/33 від 17.06.2008 р. забезпеченням виконання позичальника перед кредитором, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за його користування та виконання інших платіжних зобов'язань позичальника за цим кредитним договором, є договір іпотеки №0806/33/І від 17.06.2008 року та договір застави товару в обороті №0806/33/ТО від 17.06.2008 року.
Також 17.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , що виступила як іпотекодавець, укладено договір іпотеки №0806/33/І від 17.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. 17.06.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за №2012. Предметом іпотеки згідно п.7 договору іпотеки №0806/33/1 від 17.06.2008 р. є нежитлова будівля, картоплесховище, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належне позичальнику на праві приватної власності згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03.03.2008 року. Нежитлова будівля, картоплесховище зареєстроване Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 22590457, номер запису 69-143, в книзі 2 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22590457. Відповідно до п.2 договору іпотеки договором забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитної угоди від 17.06.2008 року №0806/33 та додатків до неї. Згідно п.30 договору іпотеки 30806/33/1 від 17.06.2008 р. договір діє до повного виконання позичальником та іпотекодержателем зобов'язань за кредитним договором, та всім додатковим угодам до нього.
У зв'язку із посвідченням договору іпотеки на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. 17.06.2008 року було накладено заборону на відчуження предмету іпотеки, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.10.2011 року у справі №2-3136/2011 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 255234,85 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього 257054,85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 200,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму у розмірі 1950 грн. за надання юридичних послуг та витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.
25.10.2011 р. Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська виданий виконавчий лист №2-3136/2011, який знаходився на примусовому виконанні у ВДВС Костопільського районного управління юстиції Рівненської області з січня 2012 року, виконавче провадження №30817973.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2024 року у справі №202/17649/23 визнано протиправною бездіяльність Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при розгляді звернення представника ОСОБА_1 - адвоката Євгеюка О.Є. про фактичне виконання рішення суду та необхідності закінчення виконавчого провадження №30817973 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження". Зобов'язано Костопільській відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути звернення боржника ОСОБА_1 чи її представника з урахуванням виконавчого листа по справі №2-3136/2011 від 25.10.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, на загальну суму 257852,54 гривень та фактично сплачених сум ОСОБА_1 по цьому виконавчому листу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду 25.09.2024 року у справі №202/17649/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення, а ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2024 року - залишено без змін.
Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової В.О. від 07.10.2024 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №203136/2011, виданого 25.10.2011 р. Індустріальним судом м.Дніпропетровська про стягнення боргу в сумі 255234,85 грн., судового збору в розмірі 1700,00 грн. та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, всього 257054,85 грн. закінчено у зв'язку із сплатою у повному обсязі на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст..40 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 22590457, станом на дату розгляду справи у суді, нежитлова будівля, картоплесховище, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться під забороною відчуження (реєстраційний №7400475), зареєстрованого 17.06.2008 року приватним нотаріусом Дідовець А.Г. на підставі договору іпотеки №2012 від 17 червня 2008 року, іпотекодержатель - ЗАТ КБ "Приватбанк", іпотекодавець - ОСОБА_1 , розмір основного зобов'язання - 22000 долар США; строк виконання - 14.06.2008.
ОСОБА_1 вказує, що заборгованість по кредитному договору №0806/33 від 17.06.2008 року в сумі, що визначена рішенням заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.10.2011 року у справі №2-3136/2011, повністю сплачена нею, тому похідний від основного кредитного зобов'язання договір іпотеки є припиненим.
Ухвалою суду від 13.06.2025 справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.
25 червня 2025 року на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву.
У відзиві на позов представник АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що банк не прийняв виконання зобов'язання позичальника виконанням рішення суду про стягнення заборгованості, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження виконання зобов'язання за кредитним договором №0806/33 в повному обсязі. Факт виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не є підставою належного виконання зобов'язання в цілому, а лише підтверджує належне виконання рішення суду та часткове виконання зобов'язань за кредитним договором. Відповідач вказує, що закінчення виконавчого провадження в зв'язку повним фактичним виконанням в примусовому порядку не може свідчити про належне виконання кредитного договору.
Також представник АТ КБ «ПриватБанк» звертає увагу суду, що судовим рішенням про стягнення заборгованості не було припинено дію договору, не було його розірвано, а тому його дія для сторін продовжувалась.
Відповідач вважає, що ОСОБА_1 не подано доказів наявності порушеного, невизнаного або оспореного банком приватного (цивільного) права (інтересу) позивача, доказів відмови нотаріусом про вчинення нотаріальної дії зі зняття обтяження з майна, що є самостійною підставою для відмови в позові
Щодо вимоги про визнання іпотеки припиненою, відповідач вважає зобов'язання є невиконаними, тому відсутні підстави вважати іпотеку, як вид забезпечення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, припиненою, а відповідно наявність записів про обтяження заставного майна іпотекою за забороною відчуження є правомірним.
Що стосується вимоги про зняття заборони і виключення записів, банк вважає, що обов'язок в частині внесення відомостей про припинення іпотеки є законодавчим обов'язком відповідного органу державної реєстрації.
Крім того, відповідач у відзиві вказує на завищений розмір витрат позивача на правничу допомогу, який просить зменшити, і у випадку присудження понесених витрат сторони позивача, зазначити суму таких витрат без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
09 вересня 2025 року стороною позивача до матеріалів справи долучено додаткові письмові пояснення щодо обґрунтування стороною відповідача своїх заперечень щодо позовних вимог викладених у Відзиві на позовну заяву.
Так у додаткових письмових пояснення від 09.09.2025 року представник позивачки адвокат Євгеюк О.Є. вказує, що вважає доведеним, що кредитне зобов'язання за кредитною угодою №0806/33 від 17.06.2008 р. та за договором іпотеки №0806/33/1 від 17.06.2008 року, укладеним з метою забезпечення виконання кредитного договору, припиненим в зв'язку з його повним виконанням.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення з таких підстав.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (дивитися постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частини перша статті 598, стаття 599 ЦК України).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання (частина п'ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2024 року у справі № 646/5878/20 (провадження № 61-1152св23) зроблено висновок, що "за системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання. При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом виконанням основного зобов'язання. Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про стягнення заборгованості та припинення у зв'язку із цим основного зобов'язання іпотека припиняється".
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
У даній справі судом встановлено, що 17.06.2008 року між ЗАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду №0806/33, відповідно до умов якої надано кредит у сумі 22000,00 доларів США у формі кредитної угоди на споживчі цілі на термін до 14.06.2018 року із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних, починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту. Згідно п.3.1. кредитної угоди №0806/33 від 17.06.2008 року забезпеченням виконання позичальника перед кредитором, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за його користування та виконання інших платіжних зобов'язань позичальника за цим кредитним договором, є договір іпотеки №0806/33/І від 17.06.2008 року та договір застави товару в обороті №0806/33/ТО від 17.06.2008 року.
Також 17.06.2008 року між ЗАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №0806/33/І, посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. 17.06.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за №2012. Предметом іпотеки згідно п.7 договору іпотеки №0806/33/1 від 17.06.2008 р. є нежитлова будівля, картоплесховище, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в, що належне позичальнику на праві приватної власності згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03.03.2008 року. Відповідно до п.2 договору іпотеки договором забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитної угоди від 17.06.2008 року №0806/33 та додатків до неї. Згідно п.30 договору іпотеки 30806/33/1 від 17.06.2008 р. договір діє до повного виконання позичальником та іпотекодержателем зобов'язань за кредитним договором, та всім додатковим угодам до нього. Приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. 17.06.2008 року було накладено заборону на відчуження предмету іпотеки, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Також встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.10.2011 року у справі №2-3136/2011 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 255234,85 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього 257054,85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 200,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму у розмірі 1950 грн. за надання юридичних послуг та витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.
Із січня 2012 року виконавчий лист №2-3136/2011 від 25.10.2011 р., виданий Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська, знаходився на примусовому виконанні у ВДВС Костопільського районного управління юстиції Рівненської області, ВП №30817973.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2024 року у справі №202/17649/23 визнано протиправною бездіяльність Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при розгляді звернення представника ОСОБА_1 - адвоката Євгеюк О.Є. про фактичне виконання рішення суду та необхідності закінчення виконавчого провадження №30817973 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження". Зобов'язано Костопільській відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути звернення боржника ОСОБА_1 чи її представника з урахуванням виконавчого листа по справі №2-3136/2011 від 25.10.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, на загальну суму 257852,54 гривень та фактично сплачених сум ОСОБА_1 по цьому виконавчому листу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду 25.09.2024 року у справі №202/17649/23 апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення, а ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2024 року- залишено без змін.
Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової В.О. від 07.10.2024 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №203136/2011, виданого 25.10.2011 р. Індустріальним судом м.Дніпропетровська про стягнення боргу в сумі 255234,85 грн., судового збору в розмірі 1700,00 грн. та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, всього 257054,85 грн. закінчено у зв'язку із сплатою у повному обсязі на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст..40 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню по всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З огляду на положення ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України в сукупності з ч. 1 ст. 431 ЦПК України, суд приходить до висновку про доведеність факту повного виконання ОСОБА_1 рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13.10.2011 року у справі №2-3136/2011, що не заперечувалось сторонами.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст. 599 ЦК України).
Законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості, припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п. 5.1. Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 296/5 від 22.02.2012, в чинній на час припинення іпотеки редакції, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики, про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки).
Тобто до нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов'язання.
Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
При цьому, під час застосування вищенаведених норм права підлягає врахуванню також правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): оскільки належне виконання основного зобов'язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, то суди в даній категорії справ мають ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», пп. 2 пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу було доповнено пунктами 18 і 19, згідно з якими: - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від: 1) відповідальності, визначеної статтею 625 ЦКУ (частина друга статті 625 ЦКУ передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом); 2) обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Підпунктом 8 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2120-ІХ Прикінцеві положення Закону «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія: - статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), - статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), - статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), - статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з ч. 5 та ч. 6 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача. Відповідно до ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Позивач надав суду докази відсутності заборгованості за основним кредитним зобов'язанням кредитною угодою №0806/33 від 17.06.2008 р., валюта якого була трансформована в гривні внаслідок звернення до суду кредитора і ухвалення Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська заочного рішенням від 13.10.2011 року у справі №2-3136/2011 на користь банка про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 255234,85 грн. Рішення суду було повністю виконане ОСОБА_1 , що підтверджується ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2024 року, постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 року у справі №202/17649/2, а виконавче провадження закрито у зв'язку із сплатою позивачем боргу у повному обсязі. Натомість відповідач не надав суду будь-яких доказів існування непогашеної заборгованості, щоб виправдувало продовження існування обтяжень на нерухоме майно позивача. На підставі досліджених доказів та проаналізованих норм права, суду доведено, що кредитне зобов'язання за кредитною угодою №0806/33 від 17.06.2008 р. та за договором іпотеки №0806/33/І від 17.06.2008 року, укладеним з метою забезпечення виконання кредитного договору, припинене в зв'язку з його повним виконанням.
Таким чином, оскільки кредитна угода №0806/33 від 17.06.2008 р., яка була підставою для обтяження нежитлова будівля позивача, виконано та кошти повернуто, обтяження досі не знято, його наявність створює перешкоди у здійсненні позивачем його права власності, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Порушені права позивача як власника підлягають судовому захисту шляхом зняття обтяження у вигляді заборони відчуження нежитлової будівлі картоплесховища, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в, з виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, та як наслідок позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1937,92 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільно-процесуального кодекс України, ст.ст.43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про іпотеку», суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяження - задовольнити.
Визнати припиненою іпотеку за Договором іпотеки №0806/33/І від 17.06.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. та зареєстрованим в реєстрі за №2012.
Припинити обтяження майна та виключити з Державного реєстру іпотек запис №7401981 від 17 червня 2008 року про реєстрацію іпотеки нерухомого майна: нежитлової будівлі, картоплесховище, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 22590457, номер запису: 69-143 в книзі:2 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22590457, вчиненого приватним нотаріусом Дідовець А.Г. на підставі договору іпотеки №2012 від 17.06.2008 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно №7400475 від 17.06.2008, а саме: нежитлову будівлю, картоплесховище, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в, накладену приватним нотаріусом Дідовець А.Г. на підставі договору іпотеки №2012 від 17.06.2008.
Стягнути з Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1937,92 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (жителька АДРЕСА_2 ), РНКППО: НОМЕР_1 .
Відповідач:
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ( м. Київ, вул.М.Грушевського, 1Б, 01001), код ЄДРПОУ 14360570.
Повне рішення складено
29 вересня 2025 року.
СуддяЛ. А. Грипіч