Справа № 536/344/25
Провадження № 2/536/1250/25
22 вересня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судових засідань Пальчик К.О., розглянувши в м.Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором позики № 1673522 у розмірі 48 448, 40 грн., з яких 14300, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34148, 40 грн. - сума заборгованості за відсотками. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 2422, 40 грн., сплачену при подачі позову до суду, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Так, 23 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1673522, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 14 300, 00 грн. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1, 99 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Того ж дня позикодавець на виконання умов договору передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 14 300, 00 грн. шляхом перерахування на банківську платіжну картку відповідача. Також, у договорі позики вказано строк позики 30 днів, однак у самому договорі наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та сплати процентів за користування позикою не виконав, а позивач згідно договору факторингу набув право грошової вимоги до відповідача, тому позивач звернувся до суду.
14 лютого 2025 року суддею постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви, відкриття спрощеного позовного провадження у справі та витребування доказів від АТ «Приватбанк».
02 червня 2025 року судом постановлено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 задоволено повністю.
10 червня 2025 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача про скасування заочного рішення.
03 липня 2025 року судом постановлено ухвалу, якою скасовано заочне рішення та призначено справу до судового розгляду.
25 липня 2025 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, де останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на наступне. Так, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту видачі позики. Щодо нарахування відсотків за користування позикою, представник відповідача вказав, що згідно усталеної практики Верховного Суду в аналогічних справах припиняється право кредитодавця на нарахування передбачених договором відсотків після визначеного договором строку кредитування. За таких обставин, нарахування процентів за договором мало б припинитися 22 квітня 2021 року. Також представник відповідача вказав, що надані позивачем докази не є належними доказами на підтвердження існування у позичальника заборгованості саме у розмірі 48 448, 40 грн., оскільки не підтверджують правильність проведеного кредитором розрахунку, зокрема, відсутні первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність».
29 липня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь представника позивача на відзив, де останній підтримав позов, просив його задовольнити, вказав наступне. Так, в матеріалах справи містяться докази перерахування коштів відповідачу, а посилання представника відповідача щодо відсутності доказів зарахування коштів є безпідставними, оскільки саме відповідач має доступ до свого рахунку, що зазначений у договорі та саме він має можливість надати виписку зі свого рахунку щодо відсутності надходження коштів. Щодо нарахування відсотків, то представник позивача вказав, що процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, позичальнику при укладенні договору роз'яснені та зрозумілі.
Представник позивача був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду заяву, де позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 23 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики № 1673522.
Згідно умов Договору позики Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики 14 300,00 грн., строк позики 30 днів до 22.04.2021 року, процентна ставка (базова) в день - 1,99%.
Договір позики підписано електронним підписом відповідача, електронний підпис відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 62934vp9eU.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу ОСОБА_1 кошти в сумі 14 300,00 грн. шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , зазначеними ним у договорі позики, за посередництвом платіжної установи ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» відповідно до платіжної інструкції № 33ad414f-6f09-4268-8854-dc07ae78c9c5 від 23.03.2021 року.
Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 25.03.2025 року №20.1.0.0.0/7-250318/108130-БТ на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).
З наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки за договором № б/н за період з 23.03.2021 року по 26.03.2021 року вбачається, що на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 23 березня 2021 року зараховані кошти в сумі 14 300,00 грн.
Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов'язання за договором позики № 1673522 від 23 березня 2021 року щодо надання позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу № 2610, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості.
Сторони погодили, що до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» переходять всі права грошової вимоги, які належали ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 1673522 від 23 березня 2021 року в сумі 48 448,40 грн.
03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФМ, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступає ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості.
Сторони погодили, що до ТОВ «Фінпром Маркет» переходять всі права грошової вимоги, які належали ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 030423-ФМ від 03 квітня 2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 1673522 від 23 березня 2021 року в сумі 48 448,40 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З гідно ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
Щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 1673522 від 23 березня 2021 року, суд зазначає наступне.
Так, судом достовірно встановлено факт належного виконання первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого зобов'язання щодо надання ОСОБА_1 в позику грошових коштів в сумі 14 300 грн.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Судом також достовірно встановлено факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов'язання щодо повернення первісному кредитору суми позики в розмірі 14 300 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет»» про стягнення із ОСОБА_1 основної суми боргу за договором позики законним і обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Щодо позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості по відсоткам, суд зазначає наступне.
Так, позивачем на підтвердження суми позовних вимог у цій частині надано розрахунок заборгованості за договором позики № 1673522 від 23 березня 2021 року за період з 23 березня 2021 року по 27 січня 2025 року (а.с. 5-7).
Позивачем на обгрунтування позовних вимог у частині стягнення з відповідача нарахованих відсотків в сумі 34148, 40 грн. не надано у якості доказів первинних бухгалтерських документів щодо заборгованості ОСОБА_1 , а посилання позивача на розрахунок заборгованості як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та його формування повністю залежить від волевиявлення фінансової установи.
Також, як встановлено судом і не заперечується позивачем, при укладенні договору позики № 1673522 сторонами було узгоджено строк позики 30 днів, тобто до 22 квітня 2021 року, при цьому відсотки нараховані за період з 23 березня 2021 року по 27 січня 2025 року, тобто поза межами строку позики.
Окрім того, сторонами погоджено загальну вартість позики в сумі 18547, 10 грн., при цьому суд не приймає до уваги зазначену суму, оскільки в договорі позики зазначено що така сума є орієнтовною. До того ж, зазначені орієнтовна сума загальної вартості позики не співпадає із наданим позивачем розрахунком заборгованості у межах строку позики.
Згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду, що сформульована у постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16/, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
З урахуванням викладеного, у кредитора відсутні законні підстави здійснення нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку надання позики.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 у частині щодо стягнення боргу по відсоткам, у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю.
Також позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 3500 грн. надано договір про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року з адвокатом Ткаченко Ю.О., акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, копію ордеру на надання правової допомоги, платіжну інструкцію від 18.12.2024 року.
Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, а саме на 29, 5 %, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору та витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1673522 в сумі 14 300, 00 грн.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 в іншій частині - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір в розмірі 714, 49 грн., сплачений при подачі позову, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1032, 50 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ТОВ «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м.Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, рахунок НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», код банку 334851;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
СуддяЖ. О. Баранська