Справа №534/2360/23
Провадження №1-кп/534/181/23
30 вересня 2025 року місто Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 23.06.2011 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.186, ст.198, ст.104 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 26.01.2012 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту;
- 30.01.2013 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 31.01.2018 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 18.10.2019 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.1 ст.71, ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці;
- 04.03.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 09.09.2020 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців. Звільнений 03.04.2023 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
У провадженні Горішньоплавнівського міського суду перебуває об'єднане кримінальне відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України. До останнього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 03 жовтня 2025 року.
Оскільки в зазначені строки завершити розгляд справи не надається можливим, прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . Так, прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Прокурором наголошено, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані під час судового розгляду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що вже тривай час перебуває під вартою, тому вважає, що до нього можна застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання. Наголошував, що прокурором не надано доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених п.1, 3, 5, ст.177 КПК України. Крім того, звернув увагу, що Европейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що зі спливом значного часу з момента обрання запобіжного заходу наявність ризику переховуватись від суду не може бути єдиним виправданням тримання обвинуваченого під вартою, навіть при обґрунтованій підозрі.
Заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження у контексті розгляду зазначеного вище клопотання, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу встановленого строку запобіжного заходу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати, зокрема, на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як убачається з матеріалів справи, 30.01.2024 ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який неодноразово продовжувався та останній строк дії якого закінчується 03.10.2025.
У зазначеній вище ухвалі були встановлені ризики переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд вважає, що обставини, що були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились. Також суд бере до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , підстави вважати, що під тяжкістю можливого покарання обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані у судовому засіданні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше правопорушення, оскільки обвинувачений вчинив нові злочини вже після того, як обвинувальний акт відносно нього був направлений до суду.
Вирішуючи питання продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Суд враховує, що обвинувачений, перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за злочини, які йому інкриміновано передбачає позбавлення волі на строк до восьми років, а тому ОСОБА_4 може ухилятися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.
Окрім цього, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 має інформацію щодо проживання свідків та потерпілих, деякі з яких на даний час не допитані судом, ризик незаконно впливати на них є реальним.
Крім того наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення в судовому засіданні не спростовано, оскільки ОСОБА_4 після надходження до суду першого обвинувального акта, вчинив нові злочини.
За таких обставин, суддя приходить до переконливого висновку щодо можливості обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, а отже зазначені у клопотанні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ст.177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати на даний час.
У разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні. У зв'язку з чим, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, на цілодобовий домашній арешт - не підлягає задоволенню.
Суд прийшов до висновку, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.
Доказів, що перешкоджають ОСОБА_4 перебувати під вартою в умовах ДУ «Полтавська УВП №23» суду не надано.
Питання про застосування застави вирішено судом в порядку визначеному ст.183 КПК України.
З урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, відомостей щодо завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди потерпілим, суд вважає заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн достатньою для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 належної процесуальної поведінки, із покладенням на підозрюваного з передбачених законом обов'язків.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. 176-178, 183, 184, 194, 197, 199 КПК України, суд
Клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області - прокурора у провадженні ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Датою закінчення строку дії ухвали є 29 листопада 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, що може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області; ЗКПО 26304855; р/р UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ; МФО 820172; призначення платежу: ПІБ платника, призначення платежу, суд), обвинуваченим або заставодавцем, який зобов'язується надати суду документ, що це підтверджує.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти, на нього покладаються на час дії ухвали суду наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першим викликом;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, перебування та / або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, які мають відношення до даного об'єднаного кримінального провадження;
- заборонити виїзд з України та виїзд на тимчасово окуповані території України;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання обвинуваченим перелічених вище обов'язків, заставу буде звернуто в дохід держави.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1