Головуючий суддя в суді І інстанції
Павленко Р.М.
Єдиний унікальний № 374/262/25
30 вересня 2025 року Ржищівський міський суд Київської області в складі :
головуючого судді - Павленка Р.М.;
за участі:
секретаря - Маламан Я.О.;
представника позивача - Андрущенко М.В. (не з'явився);
відповідача - ОСОБА_2 (не з'явилася);
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29.07.2025 до Ржищівського міського суду Київської області надійшов позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 31 680 грн., також позивач просив: стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн; провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача в порядку спрощеного позовного провадження у справі; проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
У своїй позовній заяві позивач свої вимоги мотивував тим, що 12.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту №3020850224, умови якого не виконано відповідачем.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як позикодавець, свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000 грн.
Відповідач зобов'язання за кредитним Договором не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором надання грошових коштів у позику №3020850224 від 12.02.2024 станом на дату підготовки позовної заяви включно зазначена позивачем складає 31 680 грн.:
-4 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-27 680 грн. - заборгованість за процентами.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі з викликом сторін, постановлено задовольнити клопотання позивача, що зазначене в позовній заяві, і витребувано від АТ «Ощадбанк» докази, що становлять банківську таємницю.
06.08.2025 Лист з повісткою та ухвалою вручено відповідачу співробітником Укрпошти особисто.
12.09.2025 Лист з повісткою вручено відповідачу співробітником Укрпошти особисто.
19.03.2025 до Ржищівського міського суду Київської області надійшов лист за підписом директора департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» Пугач В. про надання інформації що складає банківську таємницю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив протокольну ухвалу про заочний розгляд справи.
Обставини, встановлені судом.
Договір позики був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документу створеного та підписаного сторонами.
Відповідно до п. 1.1. Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі: 4 000 грн., шляхом безготівкового перерахунку на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.5. та/або 1.6. цього Договору та його додатків.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: тип позики - кредит; мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; процентна ставка - фіксована; строк позики - 30 днів; дисконтна процентна ставка застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» 0,01% на день; процентна ставка позаакційна - 2,5% на день; дата надання позики - 12.02.2024; дата повернення позики - 13.03.2024.
Відповідно до п.1.10 договору позики Договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення умов позичальника в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицію укласти Договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс-повідомлення нaдсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписатися». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним.
На підтвердження укладання договору позики між кредитодавцем та позичальником у додатку до позовної заяви позивач додає роздруківку з електронної пошти позивача - support@finsfera.ua, з якої відправлено на електронну пошту відповідачу - melencukalona39@gmail.com одноразові ідентифікатори для підпису договору позики №3020850224 та паспорту споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
У відповідності до п.1.5., 1.5.1., 1.6., Договору позики: на період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01% на день (3,65% річних) з урахування програми Лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», Правил акції ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» «Повторний кредит», від суми позики за кожен день користування позикою; у межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до розділу 4 даного Договору застосовується позаакційна процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті; у випадку користування позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу вказаного в п.1.2. цього Договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,01% на день перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна процентна ставка в розмірі 2,5% на день (912,5% річних) від суми позики за кожен день користування позикою.
Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 4 000 грн., в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів, а також Довідкою про успішність здійснення перерахування коштів, як операцій з використанням платіжного сервісу «EasyPay», із зазначенням найменування отримувача кредитних коштів, виданою ТОВ Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».
ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» співпрацює з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як клієнтом, на підставі Договору №160523/1 від 16.05.2023 про надання послуг в системі «EasyPay».
За цим Договором №160523/1 від 16.05.2023, зокрема відповідно до п.п. 1.1. -1.2. клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.
Згідно п.3.2.8. Договору №160523/1 від 16.05.2023, ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» надає ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у разі надходження запиту здійснення переказу коштів отримувачу.
Основним напрямком діяльності ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» є надання населенню фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, що здійснюється за допомогою: програмно-технічних комплексів самообслуговування; платіжних терміналів; вебсайта: https://easypay.ua; мобільного застосунку: easypay та easywallet; систем дистанційного банківського обслуговування рахунків клієнтів.
Перекази на користь отримувачів здійснюються ФК за умовами перерахування клієнтом забезпечувального платежу на Рахунок ФК, в межах якого отримує право направляти Реєстри виплат ФК з метою подальшого переказу платежів. Суми забезпечувального платежу перераховуються окремими платежами. Розмір забезпечувального платежу самостійно визначається клієнтом з розрахунку сум всіх очікуваних платежів у звітному місяці.
Отримувач коштів, зазначений у квитанції «easypay» до платіжної інструкції, це отримувач, на рахунок якого первісно надходять кошти у сумі розміру позики, а саме: як забезпечувальний платіж на рахунок ФК. Після опрацювання ці кошти перераховуються на картку позичальника, згідно із чим формується призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» Поповнення картки Master Card НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ».
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За правилами, встановленими ст. 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями ст. 1048 ЦК України, яка на підставі ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №44/9519/12 (№14-10це18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За ст. 1054 ЦК України:
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання:
-Електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
-Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
-Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою угодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін - пароль», або смс - коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіком і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
За ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Електронний договір, украдений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ст. 13 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ст. 100 ЦПК України:
1.Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно із ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
За ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно із ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 53 ст. 1 ЗУ «Про платіжні послуги» переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з моменту переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Згідно із п.54 ст. 1 ЗУ «Про платіжні послуги» платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ України «Про платіжні послуги» до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Переказ коштів без відкриття рахунку мають право здійснювати платіжні установи, які мають відповідну ліцензію Національного банку України, а не виключно банківські установи.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові ВС від 11.09.2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов'язків.
За Розділом 4 Положення № 254 визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити. Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій. До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (абзац 2 п. 4.10. Положення 254).
Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п. 5.1 Положення 254).
Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абз. 1 п. 5.3. Положення 254).
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі.
Цивільний кодекс України визначає настання правових наслідків у разі зміни договору.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Таким чином, у разі внесення змін до Кредитного договору в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту), необхідно здійснювати розрахунок денної процентної ставки з урахуванням вимог ЗУ «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, визначеного на день внесення таких змін до кредитного договору.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Глава 11 Розділу ІІІ ЦПК України регулює порядок заочного розгляду справ у цивільному судочинстві.
Заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.
Згідно із ч.1. ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
2. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ст. 182 ЦПК України:
1. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Згідно з ст. 223 ЦПК України:
1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Варто зауважити, що у справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод і зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправданим унаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Суд дійшов висновку стосовно відсутності в законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. Проаналізувавши принцип розумності строків крізь практику його невиконання, можемо стверджувати, що основним видом порушення їх застосування є затягування провадження, яке можна розглядати як діяння суду або учасників судового процесу, через недосконалість законодавства чи недобросовісну поведінку, що призводять до невиправданого зволікання в учиненні окремої процесуальної дії та, як наслідок, до відтермінування ухвалення судом рішення, яким закінчується розгляд справи чи його виконання. З огляду на вищенаведений матеріал, доцільно розглянути питання відповідальності за порушення принципу розумності строків у цивільному процесі.
Оцінка судом аргументів сторін, доказів.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 3 ст. 27 ЦПК «…Особи, які беруть участь у справі, зобов?язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов?язки». Зазначене свідчить, що заочне провадження є однією з гарантій позивача на отримання своєчасного судового захисту своїх прав, а також значно зменшує можливості відповідача зловживати своїми процесуальними правами, зокрема, шляхом затягування процесу розгляду справи.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Відповідач не скористалася можливістю надати суду свій розрахунок заборгованості, який би вона вважала правильним.
Варто відзначити, що відповідач не оспорює використання кредитних коштів.
Згідно із ст. 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610,611 ЦК України).
Таким чином, відповідач скористалася своїми процесуальними правами настільки, наскільки вважала це за потрібне. Суд не може вимагати від відповідача надати додаткові докази, оскільки це буде порушенням принципу змагальності.
Неявкою до судового засідання відповідача є його фактична відсутність, як відповідача під час розгляду справи. До того ж необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника. Так відповідно до ст. 38 ЦПК: Сторони можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника, та ст. 44 ЦПК: можливості вчинення представником усіх процесуальних дій від імені особи, яку він представляє, отже, у ч. 1 ст. 224 ЦПК законодавець має на увазі під неявкою відповідача - його особиста відсутність, а також відсутність його представника.
Якщо розглянути наслідки неявки у судове засідання сторін судового процесу з боку цивільного провадження, які визначені статтею ст. 233 ЦПК України варто особливу увагу звернути до ч. 4: у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Таким чином, суд дійшов думки про необхідність постановити заочне рішення в цій справі.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, отримані кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, згідно з статтями 526, 1054 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 31 680 грн, яка підтверджена розрахунком позивача та відповідачем не спростована.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатньо часу підготувати відзив, пояснити свою позицію в справі, з'явитися на судовий розгляд, надати докази, однак свідомо відмовилася.
Оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, на підставі статей 526, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 680 грн (тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-В;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.М.Павленко