Справа № 373/269/25
Номер провадження 2/373/385/25
26 вересня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояк Д.В.,
за участі секретарки судових засідань Хоменко Н.І.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8560788 від 24.09.2023 у загальному розмірі 67597,92 грн; стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Мілоан» та відповідакою 24.09.2023 був укладений кредитний договір №8560788, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 23000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
26.03.2024 ТОВ «Мілоан» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», договір факторингу №104-МЛ.
Відповідачка не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.
У відзиві на позовну заяву відповідачка повідомила, що не погоджується із розміром заборгованості, яку просить стягнути з неї позивач, зокрема із нарахованими відсотками. Зазначає, що вносила платежі за кредитом, проте позивач про це не вказав. Крім того повідомила, що є дружиною військовослужбовця та на неї розповсюджуються норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що відповідачкою не оспорюється факт укладення кредитного договору з ТОВ «Мілоан», відсотки за користування кредитними коштами та одноразова комісія нараховувались відповідно до умов кредитного договору. Також вказує, що відповідачка не надала доказів свого статусу дружини військовослужбовця.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження в судове засідання.
06.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
09.06.2025 змінено склад суду.
06.08.2025 до суду надійшла відповідь на відзив.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату розгляду справи повідомленні, від представника позивача в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі.
Судом встановлено наступні обставини:
24.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою був укладений договір про споживчий кредит №8560788, за умовами якого їй були надані кошти у розмірі 23000,00 грн, на строк 120 днів, зі сплатою 6857,00 % річних та зі сплатою одноразової комісії у розмірі 1610,00 грн.
Зазначений договір засвідчений електронним підписом відповідачки.
До позову додані копії графіку платежів за договором про споживчий кредит, паспорту споживчого кредиту, заяви на отримання кредиту, довідки про підтвердження ідентифікації відповідачки товариством, анкети-заяви на кредит.
До позову додана копія платіжного доручення №110962505 від 24.09.2023, в якому зазначено про переказ коштів у розмірі 23000,00 грн на рахунок відповідачки згідно з договором №8560788.
Як вбачається з копії договору факторингу №104-МЛ від 26.03.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК«Кредит-Капітал», акту приймання-передачі реєстру боржників та платіжної інструкції №406 від 26.03.2024, останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.
До позову додана копія витягу із реєстру боржників від 26.03.2023, де під №2888 зазначено про відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором №8560788 від 24.09.2023.
До позову додана копія претензії №23458149/1104 від 02.01.2025.
До відзиву відповідачка додала копію довідки форми № 5 від 13.02.2025 № 77 про перебування ОСОБА_2 на військовій службі за мобілізацією з 22.04.2022, а також витяг з ДРАЦС від 06.06.2025 про реєстрацію 29.08.2013 шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у договорі про споживчий кредит зазначаються:
У договорі про споживчий кредит зазначаються:
1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;
3) загальний розмір наданого кредиту;
4) порядок та умови надання кредиту;
5) строк, на який надається кредит;
6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені;
10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит;
12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
13) порядок дострокового повернення кредиту;
14) відповідальність сторін за порушення умов договору;
15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін (ч.2 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Частиною 3 цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору.
Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінка аргументів сторін, доказів.
При оцінці доказів та аргументів суд враховує положення ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договору тлумачить на користь відповідача, як споживача послуг позивача.
Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23, під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Судом встановлено, що підписавши кредитний договір №8560788 відповідачка прийняла умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.
У п.1.6 договору вказано, що тип процентної ставки за цим договором - фіксована.
У п.1.5 договору зазначено, що загальні витрати позичальника за пільговий період складають 7682,00 грн в грошовому виразі та 3232,00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 69782,00 грн в грошовому виразі та 6857,00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 92782,00 грн.
Також сторонами погоджено графік нарахувань за позикою, відповідно до якого нараховані відсотки за користування позикою становлять 68172,00 грн, загальна вартість кредиту визначена у розмірі 92782,00 грн.
У п. 1.5.2 - 1.5.3 договору зазначено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 6072,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 62100,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
У своєму відзиві відповідачка зазначає про сплату нею за кредитним договором одного платежу, хоча й не надає відповідних доказів, а також вказує на неправильний обрахунок позивачем відсотків за користування кредитними коштами. Це свідчить про підтвердження того, що кредитні кошти кредитором були передані та відповідачкою отримані.
При цьому, як вбачається зі змісту позовних вимог, заявлено вимоги про сплату 16100 грн з 23000 грн, що надавалися відповідачці.
Про сплату коштів за кредитом зазначається у відомості про щоденні нарахування та погашення, що додана до позову.
У цій відомості вказується про сплату 23.10.2023 комісії за пролонгацію у сумі 2300 грн, а також «тіла» кредиту та процентів по 2300 грн. Аналогічні платежі здійснені 07.11.2023, 23.11.2023.
Про пролонгацію зазначено у п. 2.3 кредитного договору. Однією з умов пролонгації у п. 2.3.2 договору визначено направлення позичальником кредитодавцеві електронного звернення/повідомлення.
Натомість, до позовної заяви не додано доказів направлення такого звернення/повідомлення.
Зазначене позбавляє суд перевірити вірність нарахувань за кредитним договором, зроблених у позовній заяві.
Однак, до позову додана анкета-заява на кредит № 8560788 від 24.09.2023, де вказано, що сума кредиту складає 23000 грн, строк кредиту - 30 днів з 24.09.2023, Дата повернення кредиту 24.10.2023. Сума до повернення 30682 грн, яка складається з комісії - 1610 грн, проценти - 6072 грн.
Далі в цій анкеті заяві зазначається про погоджені умови кредитування по заяві 8560788: замовлена сума - 23000 грн, замовлений строк - 30 днів, погоджена сума - 23000 грн, погоджений строк - 30 днів, комісія за надання - 7% одноразово, ставка процентів - 0,88 % за кожен день користування.
У заявці на отримання кредиту № 8560788 загальний строк кредиту зазначений 120 днів, з них пільговий період - 30 днів, поточний період 90 днів. Денна процентна ставка: протягом пільгового періоду - 0,88%, протягом поточного періоду - 3%. Комісія за надання кредиту - 7% від суми кредиту. Інформація про комісії за пролонгацію не зазначені.
У паспорті споживчого кредиту № 8560788 у розділі Додаткова інформація зазначено про можливість продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, за умов сплати в тому числі комісії за управління та обслуговування кредиту.
Зважаючи на те, що доказів відповідного продовження/поновлення пільгового періоду не надано, суд оцінює нарахування відповідної комісії як безпідставне.
При цьому, згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення, відповідачка сплатила 23.10.2023 2300 грн на рахунок погашення основної суми кредиту та 2300 грн на рахунок погашення процентів. Аналогічні сплати відбулися 07.11.2023, 23.11.2023. При цьому тричі безпідставно сплачувалася комісія продовження/поновлення пільгового періоду по 2300 грн. З огляду на безпідставність сплати цієї комісії суд оцінює цю сплату на суму 6900 грн як сплату основної кредитної заборгованості. Отже, станом на 23.10.2023 сума основної заборгованості складала 18400 грн, станом на 07.11.2023 - 13800 грн, станом на 23.11.2023 - 9200 грн.
Зазначене дає підстави виснувати, що відповідачка за кредитним договором мала сплати за перші 30 днів користування кредитними коштами відсотки у сумі 6072 грн, з яких сплатила 2300 грн, станом на 07.11.2023 - 8280 грн, станом на 23.11.2023 - 7038 грн, та ще за наступні 58 днів - 16008 грн. Отже, загальна сума заборгованості за процентами складає 35 098 грн.
Відповідачка у відзиві послалася на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування відсотків за користування кредитом відповідачці, як дружині військовослужбовця.
Зважаючи на те, що зазначені положення Закону набрали чинності з 18.05.2024, а кредитний договір укладено 24.09.2023 та відсотки за користування кредитними коштами стягуються за період до набрання чинності відповідних змін Закону, суд не застосовує ці положення.
У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про часткове порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Зокрема, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за комісією - 1610 грн, за процентами за користування - 35 098 грн, основним зобов'язанням - 9200 грн, а разом 45 908 грн, що становить 68 % від ціни позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8560788 від 24.09.2023 у сумі 45 908 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 1 647 грн 23 коп.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корп.28, м. Львів, 79018;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. В. Свояк