Справа № 373/2820/24
Номер провадження 2/373/251/25
про залишення позовної заяви без розгляду
30 вересня 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області
Залеська А.О.,
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
установив:
12.12.2024 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в якій представник товариства Ясницька Н.О. просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 68 031,60 грн, до якої включено:
1) заборгованість за Договором кредитної лінії № 632191003 від 25.06.2021 в сумі 44260,20 грн, з яких: 12500,00 грн - основний борг по кредиту; 31760,20 грн - відсотки;
2) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 19781-04/2021 від 29.04.2021 в сумі 8321,40 грн, з яких: 2300,00 грн - основний борг ; 6021,40 грн - відсотки;
3) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 3255513637/662431 від 05.04.2021 в сумі 15450,00 грн, з яких: 4000 грн - основний борг; 11450 грн - відсотки.
Також просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Цивільна справа перебувала на розгляді у судді ОСОБА_2 , який своєю ухвалою від 23.12.2024 відкрив провадження у справі.
06.01.2025 суддя ОСОБА_2 зупинив провадження у справі про стягнення заборгованості на підстави п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України - перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних сил України під час воєнного стану.
03.06.2025 суддя ОСОБА_2 звільнений у відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.09.2025 головуючим у даній справі визначено суддю Залеську А.О.
Вирішуючи питання про прийняття справи до свого провадження після заміни судді, нововизначений суддя, якому розподілена відповідна справа, на виконання положень ч.2 ст. 213 ЦПК України встановив зміст спірних правовідносин та їх юридичну природу, з'ясував предмет позову, вивчив додані до нього матеріали та не знайшов підстав для прийняття справи до свого провадження, оскільки для розгляду відповідної позовної заяви з кількома позовними вимогами існують перешкоди, передбачені процесуальним законом.
Діючи незалежно та неупереджено, суддя не погоджується з процесуальним рішенням попереднього судді про відкриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Позовна заява та додатки до неї свідчать, що до суми стягнення 68031,60 грн, яка вказана у позовних вимогах представником позивача, включено заборгованості по різним договорам, укладеними відповідачем з різними кредитодавцем, на різних договірних умовах, а саме:
1) Договір кредитної лінії № 632191003 від 25.06.2021, укладений відповідачем з кредитодавцем ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». За змістом цього договору: розмір кредитного ліміту - 12500,00 грн, з якого перший транш у сумі 6550,00 грн; строк кредитної лінії - 30 днів від дати отримання кредиту, тобто до 25.07.20214; проценти (плата) за користування кредитом - 1,66 % кредиту в день.
2) Договір про надання фінансового кредиту № 19781-04/2021 від 29.04.2021, укладений відповідачем з кредитодавцем ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ». За змістом цього договору: розмір кредиту - 2300,00 грн; строк надання кредиту - 29 днів, тобто до 27.05.2021; розмір відсотків - 2,20% на добу.
3) Договір фінансового кредиту №3255513637/662431 від 05.04.2021, укладений відповідачем з кредитодавцем ТОВ «КУ «Європейська Кредитна Група». За змістом цього договору: розмір кредиту - 4000,00 грн; строк надання кредиту - 30 днів, тобто до 04.05.2021; проценти (плата) за користування кредитом - 2,45% на добу.
Вищезазначені кредитні договори нічим не пов'язані між собою та підлягають дослідженню судом окремо, як і дотримання своїх зобов'язань сторонами цих договорів, у тому числі кредитодавцем щодо правил кредитування та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У супереч цьому положенню у даній справі має місце виникнення трьох різних зобов'язальних правовідношень за різними договорами з різними кредиторами. Кожна позовна вимога є самостійною і її задоволення не залежить від задоволення іншої вимоги.
Крім цього, за змістом позову доведенню підлягає також право позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» на стягнення боргу з відповідача ОСОБА_1 , яке йому відступило ТОВ «Таліон Плюс», з яким у відповідача не було договірних відносин. Тому у цій справі окремому з'ясуванню та оцінці підлягатимуть не лише підстави виникнення грошових зобов'язань між Зражевським АО. та первісними кредиторами та його виконання, а й окремо взяті правовідносини: між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Договір факторингу від 28.11.2018), між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Договір факторингу від 20.10.2022), між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Договір факторингу від 18.01.2022), а також між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Договір факторингу від 24.12.2021).
Суд зауважує, що кожен договір: фінансового кредиту, кредитної лінії та факторингу є підставою виникнення окремого правовідношення між різними учасниками, які мають різний склад цивільних права і обов'язків, визначених договором та законом.
Встановлення обставин виникнення тих чи інших договірних правовідносин та виконання сторонами своїх зобов'язань, у тому числі обставини та факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем перед кожним кредитором, вимагає дослідження доказів, які не пов'язані між собою, а тому не можуть оцінюватися в логічному взаємозв'язку у їх сукупності, як того вимагає процесуальний закон.
Крім цього, у випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідних договорів (договору) кредиту, так і при їх виконанні, для сторін - учасників відповідних правовідносин настають різні цивільно-правові наслідки.
На переконання суду розгляд в одному судовому провадженні різних за змістом, складом учасників і за підставами виникнення зобов'язальних правовідносин не забезпечить виконання основного завдання цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи, що має відбуватися на засадах верховенства права (законності), пропорційності, розумності строків розгляду справи судом, неприпустимості зловживання процесуальними правами. Сумісний розгляд заявлених позовних вимог перешкоджатиме всебічному та повному з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін за кожним договором та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного договору, встановлювати дотримання сторонами умов кожного з договорів, способу їх укладання та виконання, а також правильність нарахування заявлених до стягнення сум.
Отже, у цій справі не може бути застосоване правило ч.1 ст. 188 ЦПК України щодо об'єднання позовних вимог. У даному випадку має місце заявлення в одному позові самостійних вимог, які ґрунтуються на окремих правовідносинах сторін, не пов'язаних між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказам. Заявлені вимоги по кожному договору не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних вимог за одним кредитним договором не залежить задоволення вимог за іншим договором. Тому такі вимоги не можуть бути об'єднані в одне судове провадження.
Суд також звертає увагу на неможливість здійснити роз'єднання позовних вимог судом, оскільки у цій справі за подання позову позивач сплатив судовий збір у мінімальному розмірі, передбаченому законом, як за одну вимогу майнового характеру. Тому після роз'єднання позовних вимог (навіть якщо таке було б можливо) у двох справах позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором залишаться не оплачені судовим збором.
Порушення правил об'єднання позовних вимог ЦПК України не визначає, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки виправити такий недолік позивач може лише шляхом подання окремих позовів.
Відповідно до п. 2 ч.4 ст. 185 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог є самостійною підставою повернення позовної заяви.
Разом з тим, як вже зазначалося, провадження у цій справі помилково було відкрито попереднім суддею, який не звернув уваги на допущене позивачем порушення правил об'єднання позовних вимог, визначених у ч. 1 ст. 188 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, у цій ситуації суд застосовує положення ч.3 ст. 44 ЦПК України у поєднанні з п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якими передбачено залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк або, якщо усунення таких недоліків неможливо внаслідок свідомого порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог (у тому числі, які ґрунтуються на різних договірних зобов'язаннях з різними кредиторами) задля сплати судового збору у мінімальному розмірі, що підпадає під ознаки зловживання процесуальними правами.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією суддів Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/7186/19 (постанова від 16 жовтня 2020 року), які суд враховує та застосовує у даній цивільній справі, зважаючи на ідентичність норм процесуального законодавства ГПК та ЦПК, зокрема, в частині вирішення питань повернення заяв, об'єднання та роз'єднання позовних вимог, залишення позову без розгляду тощо.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 44, п.2 ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 188, п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без розгляду та повернути особі, яка її подала.
Залишення позовної заяви без розгляду та повернення її позивачу не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що стали підставою для залишення позову без розгляду (повернення заяви).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у строк п'ятнадцять днів з дня її постановлення.
Суддя А.О. Залеська