29 вересня 2025 року Справа № 580/7905/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 580/7905/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадження Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа № 580/7905/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
14.07.2025 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 580/7905/24 (в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі N2580/7905/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 про перерахунок пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021та відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року;
- за результатами розгляду заяви постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону.
В обґрунтування заяви позивач зазначила, що відповідач постанову Шостого адміністративного апеляційного суду від 15.01.2025 у справі № 580/7905/24 не виконав. Тому, звернулася до суду із заявою в порядку судового контролю.
Відповідач проти заяви про встановлення судового контролю заперечив. 22.07.2025 надав заперечення на заяву позивача, в яких просив відмовити в її задоволенні. Посилається на те, що Головним управлінням судове рішення у справі № 580/7905/24 виконано в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду. Вказує, що на виконання судового рішення провів перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 , передбаченої ст. 54 Закону № 230/96-ВР у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум. Ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX«Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 липня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 1 854,00 грн. Розмір пенсії до виплати з 26.09.2023 становить 15 059,76 грн, в тому числі: 14 832,00 грн - основний розмір пенсії (1 854,00 грн (прожитковий мінімум станом на липень 2021 року) х 8; 227,76 грн - (додаткова пенсія, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС).
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю, суд встановив таке.
Постановою від 15.01.2025 у справі № 580/7905/24 Шостий апеляційний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 1 категорії, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.07.2021.
Відповідач на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 здійснив перерахунок пенсії позивача.
З перерахунку пенсії по пенсійній справі від 19.06.2025 вбачається, що Головне управління розрахувало пенсію позивача в розмірі 15 059,76 грн, а саме:
- 14 832,00 грн - основний розмір пенсії (1 854,00 грн (прожитковий мінімум станом на січень 2021 року) х 8;
- 227,76 грн - додаткова пенсія, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Заявник вважає, що пенсійний орган протиправно не виконує судове рішення у цій справі, тому звернулася до суду із заявою в порядку судового контролю.
Надаючи оцінку поданій позивачем у порядку статті 383 КАС України заяві, суд виходить із такого.
Ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок подання особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, підставою для звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, є такі обставини: (1) судове рішення, яке ухвалене судом в користь позивача є невиконаним; (2) позивачем вжито всіх, передбачених законом заходів для виконання рішення суду; (3) суб'єкт владних повноважень вчинив протиправні дії, допустив протиправну бездіяльність, прийняв протиправні рішення в ході виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача, що знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із невиконанням такого рішення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 у справі № 420/18920/21 зазначив, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Як встановив суд, відповідач на виконання постанови суду від 15.01.2025 у справі № 580/7905/24 вчинив дії, а саме провів перерахунок пенсії позивача, передбаченої статтею 54 Закону від 28.02.1991 № 796-XII, виходячи із 8 мінімальний пенсій за віком, застосувавши мінімальну пенсію за віком у розмірі 1 854,00 грн.
Суд врахував, що відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно із статтею 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 липня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 1 854 грн.
Суд акцентує увагу, що резолютивна частина постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 580/7905/24 містить зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із урахуванням мінімального розміру пенсії за віком за період з 01.07.2021, тому з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» для перерахунку пенсії на вказану дату має бути застосований прожитковий мінімум для непрацездатних осіб - 1 854 грн.
У даному випадку вбачається, незгода позивача із застосованою ГУ ПФУ в Черкаській області величиною мінімальної пенсії за віком, для обрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті, під час ухвалення постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 15.01.2025, та щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, а тому не можуть бути підставою для розгляду в порядку ст. 383 КАС України, яка регулює порядок виконання судового рішення.
Суд зауважує, що судовий контроль має на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача. Втім, суд за наслідками розгляду заяви позивача не встановив обставин невиконання судового рішення у цій справі.
Оскільки постанова суду в справі № 580/7905/24 фактично виконана відповідачем, а позивач не погоджується із застосованою ГУ ПФУ в Черкаській області величини мінімальної пенсії за віком, тобто із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті та щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред'явлення окремого позову на захист прав позивача.
Таким чином, в розумінні приписів ст. 383 КАС України, під час виконання судового рішення у справі № 580/7905/24, відповідач не вчинив протиправних дій, а у разі задоволення вимог заявника, як наслідок буде змінено зміст судового рішення від 15.01.2025 у цій справі, що в свою чергу є порушенням приписів чинного адміністративного законодавства.
Тому, заявник, звернувшись до суду із цієї заявою в порядку ст. 383 КАС України, рішення по якій вже виконано, фактично заявляє нові позовні вимоги.
У разі незгоди позивача із величиною мінімальної пенсії за віком, для обрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, вона не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
З огляду на те, що у спірних відносинах мають місце дії, вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин з позивачем, а не дії, пов'язані з виконанням відповідачем резолютивної частини рішення суду у цій справі, суд дійшов висновку, що заяву позивача належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі № 580/7905/24 залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Алла РУДЕНКО