Справа № 369/21082/23
Провадження № 2/369/1332/25
Іменем України
23.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Янченка А.В.
за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільній частковій власності,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 24.10.2024 р. (прийнята судом у підготовчому судовому засіданні 02.12.2024 року), просила суд: припинити право ОСОБА_2 на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 36,1 кв.м., з виплатою їй грошової компенсації вартості частки у спільному майні у розмірі 118 654,00 грн., які внесені на депозитний рахунок UA393052990262066400954339495 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області Сєнькіною Надією Василівною відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3347589455.1 від 09.12.2023 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . У встановлений законодавством строк позивачка як спадкоємець першої черги звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є. із заявою про прийняття спадщини після свого чоловіка, та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 . Також нотаріусом позивачці було видано свідоцтво про право власності на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, на частину зазначеної квартири, а отже позивачка є власником 7/8 частин квартири АДРЕСА_1 . Вказувала, що спадкоємцем 1/8 частини вищезазначеної квартири є відповідачка, яка також у встановленому законом порядку прийняла спадщину, але з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса не зверталася. Зазначала, що спільне володіння і користування квартирою є неможливим, оскільки відповідачка не перебуває в родинних відносинах з позивачкою, проживає в Литовській Республіці, в утриманні квартири участі не приймає, не отримує у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на свою частку в квартирі, а тому, на думку позивачки, доцільним є припинення права відповідачки на 1/8 частку квартири на користь позивачки, з виплатою відповідачці вартості її частки в грошовому еквіваленті ринкової вартості частки.
Ухвалою суду від 29.02.2024 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 02.12.2024 року.
Ухвалою суду від 02.12.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів у справі, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгенівни належним чином завірену копію спадкової справи № 5/2021, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Належним чином завірені матеріали вказаної спадкової справи надійшли до суду.
Ухвалою суду від 13.06.2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23 вересня 2025 року на 10 год. 45 хв.
В судове засідання, призначене на 23.09.2025 року, учасники процесу не з'явились.
Представник позивача Клименко Є.Г. подав до суду заяву від 23.09.2025 р. з проханням розглянути справу без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Надіслала до суду заяву, в якій повідомила, що приймати участь в судовому засіданні не має можливості в зв'язку з воєнним станом в Україні.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Кариною Євгенівною відкрито спадкову справу № 5/2021. Позивачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 31 травня 2022 року, зареєстроване в реєстрі за № 616, на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 . Також приватним нотаріусом Дубенко К.Є. позивачці було видано свідоцтво про право власності від 11 листопада 2021 року, зареєстроване в реєстрі за № 3451, відповідно до якого позивачці належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, а саме частка квартири АДРЕСА_1 . Набуття позивачкою права власності на частки квартири на підставі вищезазначених свідоцтв зареєстровано у встановленому законодавством порядку, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Таким чином, судом встановлено, що позивачка є власником 7/8 частин квартири АДРЕСА_1 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_5 є дочкою померлого ОСОБА_3 . 21 липня 2021 року вона також звернулася до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини після свого батька.
Як зазначено в свідоцтві про право на спадщину за законом від 31 травня 2022 року, виданому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., зареєстрованому в реєстрі за № 616, спадкоємцями частки квартири АДРЕСА_1 , після ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 на частки спадщини та його донька ОСОБА_5 на частку спадщини; свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/8 частки квартири видано ОСОБА_1 ; свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку квартири ще не видано. Таким чином, з матеріалів спадкової справи встановлено, що відповідачка успадкувала після свого батька ОСОБА_3 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 .
З матеріалів спадкової справи № 5/2021 вбачається, що відповідачка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частку грошових вкладів на рахунках, що належали померлому ОСОБА_3 , проте, з заявами про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на 1/8 частку зазначеної вище квартири до нотаріуса не зверталася.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п. 4.10 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 609/1231/19, «системний аналіз зазначених норм права та їх тлумачення свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття».
Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 303/6974/16.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 21 липня 2022 року у справі № 537/4780/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 369/14444/18, від 14 травня 2021 року у справі № 205/6803/19, «отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора».
Враховуючи вищезазначені норми права та правові висновки Верховного Суду, відповідачка набула право на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , незважаючи на неотримання нею свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1267, ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Отже, спадщина належить спадкоємцям, які її прийняли, на праві спільної часткової власності (ч. 4 ст. 355 ЦК України), а тому до неї застосовуються норми глави 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 365 глави 26 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17, «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 344/120/16, від 11.12.2023 у справі № 442/7979/21.
Судом встановлено, що частка відповідачки в спірній квартирі становить 1/8. Як вбачається зі змісту свідоцтва про право на спадщину та технічного паспорту на квартиру, спірна квартира має загальну площу 62,2 кв.м., житлову площу 36,1 кв.м., та складається з двох жилих кімнат площею 12,5 кв.м. та 26,6 кв.м. З урахуванням розміру частки, належної відповідачці, в перерахунку вона складає 7,775 кв.м. загальної площі квартири та 4,5125 кв.м. жилої площі.
Тобто, частка відповідачки є значно меншою за площу найменшої кімнати в квартирі, що унеможливлює виділення відповідачці її частки в натурі.
Відповідно до ст. 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
У відповідності до вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» п.5.19 площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 14 кв.м., в інших квартирах - не менше 16 кв.м. Мінімальна площа спальні на одну особу - 8 кв.м., на дві особи - 10 кв.м. Мінімальна площа кухні - 8 кв.м., в однокімнатній квартирі допускається зменшувати площу кухні до 5 кв.м.
Таким чином, належна відповідачці частка є незначною та виділити в натурі її неможливо. При цьому квартира є річчю неподільною.
Судом встановлено, що відповідачка не перебуває в родинних відносинах з позивачкою, має постійне місце проживання в Литовській Республіці, в спірній квартирі не проживає, в утриманні майна участі не приймає, отже, спільне володіння і користування квартирою сторонами є неможливим.
Судом встановлено, що відповідачка є громадянкою Литовської Республіки та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що було зазначено відповідачкою у її заяві про прийняття спадщини.
Як вбачається з Витягу із бази реєстру нерухомого майна Литовської Республіки від 28.09.2023 р., виданого Державним підприємством “Registru centras» (м. Вільнюс), відповідачка є власником квартири загальною площею 43,95 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1368 від 18.02.2016 р.
Таким чином, відповідачка має у власності квартиру у Литовській Республіці, в якій вона проживає, а отже припинення права власності відповідачки на частку в спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам відповідачки.
Ч. 2 ст. 365 ЦК України передбачає, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення.
Процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
Відповідно до звіту про оцінку, складеного 17.11.2023 року суб'єктом оціночної діяльності ПП «Форвард» (Сертифікат ФДМУ № 75/22 від 10.02.2022 р.), ринкова вартість 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , складає 118 654,00 гривень.
Як встановлено судом, позивачкою на виконання вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України попередньо внесено на депозитний рахунок суду 118 654,00 гривень згідно платіжної інструкції № 0.0.3347589455.1 від 09.12.2023 року, що відповідає ринковій вартості 1/8 частки відповідачки в квартирі АДРЕСА_1 . Зазначені кошти підлягають виплаті відповідачці в рахунок компенсації вартості припиненої частки у спільному майні.
На підставі викладеного, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1186,54 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № MB52635373 від 08.12.2024.
Враховуючи, що позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1186,54 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільній частковій власності - задовольнити.
Припинити право ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 36,1 кв.м., з виплатою їй грошової компенсації вартості частки у спільному майні у розмірі 118 654,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок), які внесені на депозитний рахунок UA393052990262066400954339495 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області Сєнькіною Надією Василівною відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3347589455.1 від 09.12.2023 року.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 1186,54 (одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 54 копійки) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст заочного рішення суду виготовлено: 30.09.2025 року.
Cуддя А.В. Янченко