30.09.2025 Справа № 363/5859/23
30 вересня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12023111150001759 від 24.09.2023 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Долматове Унецького району Брянської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
23.09.2023 більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, діючи в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, згідно якої заборонено незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, не маючи спеціального дозволу, вирішив незаконно придбати без мети збуту, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, а також наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
В подальшому, з цією ж метою ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці і в той же час, за допомогою Інтернет мережі та месенджера «WhatsApp», замовив та таким чином незаконно придбав у невстановленої особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), з доставкою до відділення №3 ТОВ «Нова пошта», яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, буд. 2-Д.
Продовжуючи свої противоправні дії, направлені на зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено та наркотичного засобу, обіг якого обмежено, 24.09.2023, в період часу з 08 год. 39 хв. до 10 год. 12 хв., ОСОБА_4 , отримавши повідомлення про доставлення до відділення №3 ТОВ «Нова пошта», яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, буд. 2-Д, поштового відправлення за №5900102716007 з вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, а також наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону), з метою реалізації свого злочинного та протиправного умислу, а саме придбання та незаконного зберігання амфетаміну та метадону, без мети збуту, з мобільним телефоном з № НОМЕР_1 , прибув до вказаного відділення.
В період часу з 08 год. 39 хв. до 10 год. 12 хв. 24.09.2023, ОСОБА_4 , з мобільним телефоном з № НОМЕР_1 , перебуваючи в приміщенні відділення №3 ТОВ «Нова пошта», що за вищевказаною адресою, здійснив оплату доставки поштового відправлення за №59001027160072 та прийняв посилку з вмістом придбаної у невстановленої особи психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону), після чого залишив приміщення вказаного відділення не пізніше 10 год. 47 хв., здійснюючи таким чином, без мети збуту, незаконне зберігання останніх.
24.09.2023 року, в період часу з 11 год. 50 хв. до 12 год. 08 хв. працівниками поліції під час проведення огляду відкритої ділянки місцевості, а саме частини проспекту Шевченко в м. Вишгород Київської області, поблизу будинку за №6-А, у ОСОБА_4 , виявлено посилку за №59001027160072, в якій знаходилися поліетиленові пакетики з пазовими застібками прозорого кольору з вмістом порошкоподібної та кристалічної речовини, масами відповідно 12,560 г та 13,953 г, які у відповідності до висновку експерта та відповідно до списку за №2 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №770 від 01.08.2000 року, містить в собі психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, масою 3,642 г, а також відповідно до списку за №1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №770 від 01.08.2000 року, містить в собі наркотичний засіб, обіг якої обмежено, метадон (фенадон), масою 9,349 г, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України за №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» - становлять великий розмір.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив своїми діями кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, наркотичних засобів, без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини, наркотичні засоби у великих розмірах.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначив час, місце, спосіб його вчинення. Зокрема, підтвердив що дійсно придбав та зберігав амфетамін та метадон, без мети збуту.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина останнього, яка виразилась у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин, без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби та психотропні речовини у великих розмірах. доведена. Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 309 КК України.
Згідно ст. 65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень ст. 66, ст. 67 КК України.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Пленум Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003 року роз'яснює, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Враховуючи вищевикладене, під урахуванням особи винного повинно передбачатись врахування судом позитивних і негативних характеристик особи, які мають кримінально-правове значення.
Так, відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Відповідно до розуміння правової природи та значення поняття щирого каяття, як обставини, що впливає на призначення покарання, передбаченої ст. 66 КК України, правових позицій, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире каяття є сукупністю невід'ємних одне від одного складових, що характеризують об'єктивне ставлення винуватої особи до вчиненого злочину і полягають у повному визнанні своєї провини у вчиненні злочину, висловлюванні жалю з цього приводу та бажання виправити ситуацію, що склалася, а так саме й готовність нести відповідальність. Тобто, всі ці фактори правової поведінки обвинуваченого є невід'ємними складовими щирого каяття.
Крім того, як зазначив Верховний суд у Постанові від 15.11.2021 року у справі за №199/6365/19, що розкаяння передбачає, окрім визнання факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
Про щире каяття обвинуваченого свідчить його поведінка як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду, де останній надав покази, повністю визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, послався на те, що цілком розуміє, що вчинив нетяжкий злочин, засудив свою поведінку, пообіцяв в майбутньому не вчиняти кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особи обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризуються посередньо, не судимий та вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у межах санкції частини цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання зокрема у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальною підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням є результат об'єктивної можливості досягнення мети покарання без його реального виконання. Наявність цієї підстави підтверджується сукупністю обставин кримінального провадження, що передусім характеризують вчинене кримінальне правопорушення і особу винного.
Ознаками, які характеризують особу винного та впливають на визначення загальної підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням, є: вік; соціальний та професійний статус, робота або навчання; сімейний стан, діти; стан здоров'я, зловживання алкогольними напоями; щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, визнання вини; поведінка у побуті і на роботі чи за місцем навчання; відносини винного із потерпілим, також до вказаних обставин провадження, що зумовлюють рішення суду про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, належить: примирення з потерпілим, відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, тощо.
Враховує суд і думку сторони обвинувачення - прокурора, який теж вважав можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, про що повідомив суд під час судових дебатів. Так, відповідно до діючого законодавства покарання дійсно має на меті і кару в тому числі, але головним пріоритетом все-таки є виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Отже з урахуванням вищенаведеної мети покарання, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, наслідки вчиненого, особу винного, його відношення до скоєного та інші обставини зазначені вище, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням.
А відтак, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому потрібно призначити у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 ч. 1 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які будуть сприяти його виправленню, на думку суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Таким чином, суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні експертизи з обвинуваченого на користь держави.
Відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 1 (один) рік не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів у розмірі 1 912 грн.
Речові докази, а саме:
- психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 3,642 г. та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 9,349 г., які із залишками первинних упакувань поміщено до пакету з полімерного матеріалу, на якому наявні рукописні пояснювальні написи, картонну коробку з логотипом «Нова пошта» та наліпкою, в середині якої пакувальний матеріал (паперова бумага та харчова плівка), які поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером SUD4017052, компресор чорного кольору з маркувальним позначенням «ТRY INFLATOR» (в пошкодженому стані), який поміщено до спеціального пакету з індивідуальним номером WAR1403880, які передано до кімнати зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області - знищити;
- мобільний телефон марки «IPhone 12 Pro», модель - «А2341», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться сім карта з мобільним номером НОМЕР_1 , який згідно розписки передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити в користуванні останнього;
- оптичний диск DVD-R, №MFР655YC160933, що знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуюча суддя ОСОБА_1