Справа № 826/5911/18
іменем України
30 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д.
за участю:секретаря судового засідання Задворної В.М. представників позивача - Мусієнко В.І., Антоненко А.Ю. представника відповідача - Палій М.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Комплекс Сервіс Центр" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0014014814 від 29.11.2017р.,,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Приватне підприємство "Комплекс Сервіс Центр" (далі - ПП "Комплекс Сервіс Центр", попередня назва - Приватне підприємство «Візовий Сервіс Центр») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 29 листопада 2017 року № 0014014814.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновку податкового органу про невнесення позивачем до бюджету 56629724,55 грн податку з доходів з джерелом їх походження з України, отриманого нерезидентом Нур Бізнес Солюшнз (United Arab Emirates) від провадження господарської діяльності, та правомірністю застосування ним нульової ставки податку з доходів нерезидента при виплаті роялті за договором комерційної концесії від 2 січня 2014 року.
У поданому відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказав, що Hyp Бізнес Солюшнз (Noor Business Solutions), Об'єднані Арабські Емірати не являється бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до роялті, щодо нерезидента, отриманого із джерел в Україні, а тому, позивачем в порушення вимог податкового законодавства не утримано і не внесено до бюджету податок з доходів з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом Hyp Бізнес Солюшнз від провадження господарської діяльності. Просив у задоволенні позову відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, позовні вимоги Приватного підприємства «Візовий Сервіс Центр» (ПП "Комплекс Сервіс Центр") задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 27 липня 2020 року Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2020 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Федорчуком А.Б.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/5911/18 суддею Гнап Д. Д.
Ухвалою суду від 24 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Під час розгляду справи судом розглядалося клопотання про виклик свідків. У процесі заслуховування думки сторін та враховуючи неможливість прибуття свідків у судове засідання, зокрема через перебування закордоном, служби у Збройних Силах України тощо, судом відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.
Справа розглядалася у режимі відеоконференції з подальшим у переходом у письмове провадження за погодженням представників сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
4 червня 2013 року між Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед та Нур Бізнес Солюшнз укладено договір про придбання комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау), яке у період із 2012 року по 2013 рік належало компанії Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед, яка надавала позивачу право на його використання на підставі договору від 1 березня 2012 року, який розірвано 3 червня 2013 року.
2 січня 2014 року позивач з Нур Бізнес Солюшнз уклав договір комерційної концесії про надання власником комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) у сфері відкриття та експлуатації візових центрів, відповідно до якого власник на умовах сплати 6 доларів США за одне візове звернення надає право використовувати позивачем у своїй господарській діяльності комплекс прав та комерційний досвід (ноу-хау), під яким згідно з умовами договору розуміють систему ведення бізнесу.
За період із 1 січня 2015 року по 30 червня 2017 року позивач за договором від 2 січня 2014 року сплатив на користь Hyp Бізнес Солюшнз 377531494,00 грн роялті, податок з доходів не утримуючи та не сплачуючи до бюджету, при цьому застосував ставку податку - 0% на підставі статті 12 Роялті Угоди між урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 22 січня 2003 року.
Відповідач провів перевірку ПП "Комплекс Сервіс Центр", результати якої оформив актом від 14 листопада 2017 року №6/28-10-48-14/37879678.
За висновками акту перевірки встановлено порушення пунктів 103.2, 103.3 статті 103, пунктів 141.4.1, 141.4.2 статті 141 ПК України, у результаті чого позивач не утримав і не вніс до бюджету податок з доходів з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом Нур Бізнес Солюшнз від провадження господарської діяльності в загальній сумі 56629724,55,00 грн.
На підставі висновків акта відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0014014814, яким збільшив позивачу на 66904629,65 грн суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (за податковим зобов'язанням - 56629724,55 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 10274905,10 грн).
Вважаючи це податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Статтею 12 Угоди між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 21 січня 2003 року передбачено, що роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі (пункт 1 статті 12).
Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми роялті в межах значення підпункту a) пункту 4 цієї статті (пункт 2 статті 12).
Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 4 цієї статті (пункт 3 статті 12).
Термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування: a) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення; b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (пункт 4 статті 12).
Статтею 103 ПК України визначено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті (пункт 103.2 статті 103 ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу (пункт 103.3 статті 103 ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (пункт 103.4 статті 103 ПК України).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 ПК України).
Суд встановив, що ОСОБА_1 отримала від компетентного (уповноваженого) органу Об'єднаних Арабських Еміратів довідку, яка підтверджує, що ця компанія є резидентом Об'єднаних Арабських Еміратів, з якими укладено Міжнародну угоду.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 цього ж Кодексу).
У межах зазначених норм та враховуючи висновки Верховного Суду, суд досліджує обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій.
Так, із урахуванням висновків Верховного Суду про помилковість неврахування протоколів допиту свідків під час попереднього розгляду справи, які були складені в рамках кримінального провадження та копії листа-відповіді Міністерства Фінансів Об'єднаних Арабських Еміратів від 29 березня 2018 року, суд досліджує зазначені докази та надає їм оцінку.
Зокрема, з листа Міністерства Фінансів Об'єднаних Арабських Еміратів від 29 березня 2018 року слідує, що акціонерами ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (громадянин РФ; кількість акцій - 24 - 96% капіталу; дата призначення директором - 26 червня 2013 року) та громадянка Казахстану; кількість акцій - 1; дата призначення директором - 26 листопада 2013 року; характер діяльності компанії - бізнес-консалтинг для індустрії гостинності та туризму; приватне підприємство центр з візових послуг працює у співпраці з VFG GLOBAL, вони є головними партнерами VFS GLOBAL.
Також суд враховує інформацію, яка викладена в листі ГУ ДФС у м. Києві від 15 жовтня 2018 року про пов'язаність власників та службових осіб ПП «Візовий сервіс Центр» (ПП "Комплекс Сервіс Центр") та Нур Бізнес Солюшнз, що дає підстави стверджувати про їх єдиний умисел на побудову міжнародної структури підприємств з метою уникнення від сплати податків, шляхом зловживання та недотримання положень міжнародного договору між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами. ПП «ЮСН» здійснювало аналогічну виплату роялті Нур Бізнес Солюшнз, а фактично персонал ПП «Візовий сервіс Центр» та ПП «ЮСН» проходив навчання та отримував досвід у ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз», що свідчить про пов'язаність та підконтрольність цих юридичних осіб одному власнику. У подальшому 13 жовтня 2017 року між ПП «Візовий сервіс Центр» та ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» укладено договір купівлі-продажу основних засобів та малоцінних необоротних активів, відповідно до якого право власності на майно ПП «Візовий сервіс Центр» (ПП "Комплекс Сервіс Центр") перейшло до ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз».
Посилання позивача на відсутність «оригіналу» документа не спростовує його доказового значення, а що податкова інформація має лише інформативний характер. Згідно зі статтями 72, 74 КАС України належними є докази, які містять інформацію про предмет доказування, а допустимими - ті, що отримані у спосіб, визначений законом.
Лист Міністерства фінансів ОАЕ був отриманий через компетентний орган України у порядку міжнародного обміну податковою інформацією (ст. 73 ПКУ). Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював, що документи, отримані у рамках міжнародної співпраці, можуть використовуватись як належні докази, навіть якщо надані у вигляді копій чи електронних документів, за умови офіційності каналу отримання
Податковий кодекс України прямо визначає, що податкова інформація, отримана у порядку ст. 73, може використовуватися при перевірках і бути підставою для висновків контролюючого органу (пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПКУ).
Суд також бере до уваги доводи податкового органу про те, що договір від 14 червня 2013 року між Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед та Нур Бізнес Солюшнз про придбання ноу-хау зі сторони покупця підписано особою, яку призначено новим акціонером та директором лише з 26 листопада 2013 року; Нур Бізнес Солюшнз протягом 2015 - 2016 років отримувало значні кошти лише від двох українських компаній - ПП «Візовий сервіс Центр» (ПП "Комплекс Сервіс Центр") та ПП «ЮСН»; основна сума коштів перераховувалась на рахунки інших контрагентів, що підтверджує, що Нур Бізнес Солюшнз не є фактичним власником доходу.
Як зазначив Верховний Суд, для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.
Тобто, коли отримувач доходу має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.
Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.
Позивач посилається на Модельну конвенцію ОЕСР. Разом з тим, Верховний Суд послідовно наголошує, що застосуванню підлягають саме положення чинної двосторонньої Конвенції, а Модельна конвенція має лише допоміжне значення для тлумачення. Угода між Україною та ОАЕ передбачає застосування нульової ставки лише у випадку, якщо отримувач є бенефіціарним власником доходу та резидентом ОАЕ. Встановлені обставини свідчать про протилежне.
Слушними також є аргументи відповідача про те, що ПП "Комплекс Сервіс Центр" у своїй діяльності за перевірений період при наданні консультаційних послуг та передачі документів до посольства Польщі використовував торгівельний знак «VFS Global» та комерційний досвід у сфері відкриття та експлуатації візових центрів міжнародної групи компанії «VFS Global» за договором, укладеним із ТОВ «Ві ЕФ Консалтинг Сервісиз», яке є дочірнім підприємством «VF Worldwide Holdings Limited» (Маврікій) - власника знаку для товарів та послуг та входить до групи компаній «VFS Global», якій належить вказаний сайт. Окрім того, сумнівним є факт економічної доцільності договору комерційної концесії з Нур Бізнес Солюшнз, оскільки право на використання цього комплексу прав та комерційного досвіду (ноу-хау) позивач вже отримав на підставі договору від 1 березня 2012 року з попереднім його власником - Ві Ей Сі Менеджмент Лімітед. Тому, на думку відповідача, Hyp Бізнес Солюшнз не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до роялті щодо нерезидента, отриманого із джерел в Україні.
Відповідно до зібраної податковим органом інформації на офіційному сайті групи компанії «VFS Global» (www.vfsglobal.com/) юридична адреса ПП "Комплекс Сервіс Центр" - м. Львів 79000, вул. Під Дубом, буд. 7-6 зазначається як офіс компанії у м. Львові, у якому можна подати заяву на оформлення візи.
Група компаній «VFS Global» є найбільшим світовим фахівцем з аутсорсингу і технологічних послуг для дипломатичних місій та урядів по всьому світу. Компанія включає спеціалізовані центри прийому заяв на візу і паспорт, інформаційні послуги (колл-центри), веб-модулі при виборі часу здачі документів і збору онлайн-платежів, біометрії (отримання і передачу даних), перевірку справжності /легалізацію/ атестацію, переклад, логістичні рішення, управління проектами і програмами, управління базами даних, фінансові рішення. Для того щоб задовольнити потреби своїх клієнтів «VFS Global» використовує в своїй роботі передовий досвід, застосовуючи його в усіх своїх візових центрах створених по всьому світу. Починаючи з поширення бланків для заяв на візи і видачею оброблених заяв і супутніх послуг з високорозвинених, точних і програмних процедур, що сприяє забезпеченню повної безпеки та конфіденційності заявників.
«VFS Global» - це компанія, яка розробляє програмні платформи, системи безпеки і обробки візових звернень, а також забезпечує збір персональних даних і захищену передачу цих даних Консульствам. У багатьох країнах, у тому числі в Україні, «VFS Global» працює спільно з партнерами. Ці компанії обов'язково присутні в конкурсних заявках і затверджуються місіями, чиї інтереси представлені в Сервісно-візових центрах.
Під час перевірки встановлено, що при оплаті фізичною особою візових послуг в квитанціях зазначено: «при поверненні коштів»: 1) зверніться до найближчого ППВА з оригіналом квитанції, внутрішнім та закордонним паспортом і напишіть прохання на повернення; 2) VFS GLOBAL перевірить усі дані та передасть інструкції для здійснення повернення.
Відповідно до додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації за 2015 рік ПП "Комплекс Сервіс Центр" замовляє бланки письмових згод, анкети для отримання візи, типові договори, оплачує послуги з охорони майна, спостереження за сигналізацією будівлі за адресою: ТВ ГР Спортивна площа, 1. Зазначена адреса вказана на офіційному сайті, як візовий центр «VFS Global» у м. Києві.
Також суд приймає доводи відповідача про те, що ПП "Комплекс Сервіс Центр" отримував консультаційні послуги від ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз». Засновником ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» є «VF Worldwide Holdings Limited» (Маврикія). ТОВ «Ві Еф Консалтинг Сервісиз» - дочірня компанія «VF Worldwide Holdings Limited», яка в свою чергу входить у групу компаній «VFS Global». Відповідно до інформації з сайту wipo.int держателем знаку «VFS.GLOBAL est.2001» є компаній «VFS Global Services PLC», згідно з відомостями з Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг заявник та власник знаку - «VF Worldwide Holdings Limited» ( Маврикій ). Цей знак представлено логотипом на усіх сайтах, де юридична адреса ПП «Візовий Сервіс Центр» зазначається як офіс візового центру «VFS Global» у м. Львові.
Проаналізувавши господарську діяльність позивача, зокрема використання ним комерційного досвіду міжнародної групи компаній «VFS Global», суд приймає доводи податкового органу про відсутність фактичного використання у господарській діяльності послуг, отриманих від компанії Нур Бізнес Солюшнз, а отже, і реальності цієї господарської операції.
Таким чином, докази контролюючого органу у сукупності з іншими доказами у справі можуть свідчать про те, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, а платник податків не спростовував ці доводи.
Про правильність цього судження, як в тому числі вказав Верховний Суд, свідчать і зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX, яким пункт 103.2 статті 103 доповнено абзацом третім такого змісту: податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об'єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.
При цьому зі змісту пояснювальної записки до цього законопроекту вбачається, зокрема, що його підготовлено з метою запобігання зловживанням у зв'язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Окрім того, Законом України від 3 грудня 2019 року № 323-IX пункт 14.1 статті 14 ПК України доповнено підпунктом 14.1.1461, зі змісту якого вбачається, що для цілей цього Кодексу термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Пунктом 30 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що кінцевий бенефіціарний власник - це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є:
для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Проаналізувавши зміст наведеної норми Закону у контексті статті 103 ПК України, за правилами якої виплата доходу, у розумінні цієї норми, звільняється від оподаткування, якщо нерезидент є бенефіціарним власником цього доходу та резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір з Україною, суд зауважує, що Нур Бізнес Солюшнз є резидентом Об'єднаних Арабських Еміратів, з якими укладено Міжнародну угоду, водночас фактичним отримувачем доходу є фізична особа - резидент РФ.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 826/6241/17 чітко зазначив, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу не може вважатися агент, номінальний утримувач чи посередник, який не має повноважень розпоряджатися доходом. Ключове значення має фактичний контроль над доходом і можливість визначати його подальшу економічну долю. Аналогічні підходи викладені у правових позиціях ВС.
Отже, наявність у громадянина РФ контрольного пакету акцій (96%) доводить вирішальний вплив на діяльність компанії «Нур Бізнес Солюшнз», що виключає можливість застосування нульової ставки податку за Конвенцією між Україною та ОАЕ (ст. 12).
У зв'язку із зазначеним суд відхиляє доводи позивача в цій частині.
Суд врахувавши, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій; застосувавши підхід «превалювання суті над формою» та дослідивши сутність правовідносин та відповідність їх фактичним відносинам, що існували, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Комплекс Сервіс Центр" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 29 листопада 2017 року № 0014014814 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 вересня 2025 року
Позивач:Приватне підприємство "Комплекс Сервіс Центр" (вул. Грушевського Михайла, 10,м. Київ,01001 37879678)
Відповідач:Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79026 44045187)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап