Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 вересня 2025 року Справа № 520/14576/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Садової М.І.,
за участю секретаря судових засідань Павлової К.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Гофельд Г. С.,
представника відповідача Тищенко В. В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, та поновити на посаді,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 654 від 19.05.2025 про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області до капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області у виді суворої догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 286 о/с від 21.05.2025 про переміщення ОСОБА_1 згідно з пунктом 2 (на рівнозначну посаду, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) ч.1, ч.8 ст. 65 Закону України “Про Національну поліцію» на посаду старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області, звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування позову покликається на те, що службове розслідування, призначене наказом № 1070 від 14 квітня 2025 року на підставі доповідної записки начальника Управління громадської безпеки ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 від 11 квітня 2025 року № 817/119-15/01-2025, стосувалося можливих порушень службової дисципліни, пов'язаних з обшуками в рамках кримінального провадження № 62023000000000415, проведеними територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у м. Полтаві 09 квітня 2025 року за місцем мешкання позивача та лейтенанта поліції ОСОБА_3 . Позивач стверджує, що висновок дисциплінарної комісії від 12 травня 2025 року необґрунтовано встановив порушення щодо розгляду звернень громадян ОСОБА_4 (Єдиний облік № 1679 від 30 січня 2025 року) та ОСОБА_5 (Єдиний облік № 1730 від 02 лютого 2025 року), оскільки позивач склав рапорти, довідки, які були погоджені керівництвом, і відповіді були надані: ОСОБА_6 від 18 квітня 2025 року № 3569/119-93/01/14-2025, Руслану Горяніну від 20 лютого 2025 року № 1669/119-93/01/14-2025 та ОСОБА_7 від 18 квітня 2025 року № 3570/119-93/01/14-2025. Позивач вважає, що звернення були вирішені по суті відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 930, а висновок комісії вийшов за межі предмета розслідування, що порушує принцип юридичної визначеності (стаття 8 Конституції України) та обґрунтованість рішення (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22). Крім того, позивач посилається на відсутність складу дисциплінарного проступку відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15 березня 2018 року (далі - Дисциплінарний статут), та на те, що стягнення не є пропорційним. Щодо наказу № 286 о/с від 21 травня 2025 року про переміщення, позивач вказує, що воно є наслідком незаконного стягнення та не враховує стан його здоров'я (довідка ВЛК від 28 червня 2024 року № 1300 про обмежену придатність). Переміщення на посаду в батальйоні поліції особливого призначення (стрілецькому) протипоказане за станом здоров'я, порушує частину другу статті 32 КЗпП України (субсидіарне застосування) та статтю 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Посилаючись на практику Верховного Суду (постанова від 17 жовтня 2019 року у справі № 420/5192/18), позивач стверджує, що переміщення не відповідає інтересам служби та є протиправним. Просить позов задовольнити.
Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що в результаті службового розслідування виявило порушення позивачем пунктів 5 та 12 розділу IV Порядку № 930, оскільки відповіді на звернення були надані несвоєчасно (після спливу місячного терміну, передбаченого пунктом 6 розділу IV Порядку № 930) та не безпосередньо заявникам: відповідь на звернення ОСОБА_5 спочатку надана ОСОБА_8 , який не є заявником, а повна відповідь ОСОБА_7 підготовлена лише 18 квітня 2025 року під час розслідування; аналогічно, відповідь ОСОБА_6 надана через 2,5 місяці. Відповідач посилається на пояснення начальника сектору кримінальної поліції майора поліції ОСОБА_9 , який підтвердив ненадання відповідей у встановлений строк, та на те, що розслідування проводилося в межах перевірки службової діяльності, пов'язаної з підставою призначення (обшуки). Відповідач стверджує, що склад дисциплінарного проступку наявний відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, а стягнення у вигляді суворої догани є пропорційним, враховуючи відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин. Щодо наказу № 286 о/с відповідач обґрунтовує переміщення пунктом 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII для більш ефективної служби в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, з урахуванням некомплекту в батальйоні поліції особливого призначення (стрілецькому) ГУНП в Харківській області (27 посад з 355 за штатом, як зазначено в доповідній записці від 15 травня 2025 року). Переміщення на рівнозначну посаду (граничне звання "капітан поліції" для обох посад відповідно до Переліку посад, затвердженого наказом Національної поліції України № 142 від 04 грудня 2015 року) здійснене на підставі подання заступника начальника ГУНП полковника поліції Делімбовського Р. від 19 травня 2025 року, без потреби в згоді позивача відповідно до частини восьмої статті 65 Закону № 580-VIII. Відповідач заперечує протипоказання за здоров'ям, оскільки довідка ВЛК № 1300 не вказує на непридатність до служби в поліції, а лише до військової служби, і не містить висновку про обмеження для посади в поліції відповідно до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України № 285 від 03 квітня 2017 року. Відповідач посилається на практику Верховного Суду (постанова від 31 січня 2025 року у справі № 520/16482/23, від 25 травня 2023 року у справі № 620/3663/19) про те, що переміщення в інтересах служби в умовах воєнного стану не вимагає субсидіарного застосування КЗпП України та є дискреційним повноваженням керівництва. Просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 10.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.07.2025 у заяві представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гофельд Г. С. про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді відмовлено.
Ухвалою суду від 10.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Надали додаткові пояснення щодо несвоєчасності відповідей як формальної обставини, яка не свідчить про проступок, та щодо стану здоров'я позивача, що унеможливлює службу в стрілецькому батальйоні, до якого переміщений позивач.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на обґрунтованість наказів та відсутність порушень прав позивача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 спеціальний жетон №0081250, в органах Національної Поліції з 07.11.2015 є старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, має звання капітана поліції.
Відповідно до наказу від 14.04.2025 №1070 про призначення та проведення службового розслідування до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 11.04.2025 №817/119-15/01-2025.
Відповідно до вказаної доповідної записки 09.04.2025 до УГІ ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що цього ж дня працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, спільно з поліцейськими Харківського управління ДВБ НП України, в рамках кримінального провадження від 25.05.2023 № 62023000000000415, проводились обшуки за місцем мешкання інспектора СРПП відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та за місцем мешкання старшого оперуповноваженого СКП відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а також за місцем мешкання батьків останнього за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатами обшуків у ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон та банківські картки.
Цього ж дня лейтенант поліції Подлозний А.В. був затриманий в порядку статті 615 КПК України та останньому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Капітан поліції Присухін Д.І. в порядку статті 208 або статті 615 КПК України не затримувався, повідомлення про підозру останньому не вручалося та запобіжний захід не обирався.
Наказом ГУНП в Харківській області від 14.04.2025 № 1070 за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Віктора Тюніна від 11.04.2025 № 817/119-15/01-2025 призначено службове розслідування.
У ході проведення службового розслідування 14.04.2025 за № 854 до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, направлено запит щодо надання до дисциплінарної комісії відомостей, зокрема стосовно капітана поліції ОСОБА_1 .
На вказаний запит отримано відповідь від 21.04.2025 № 19195 старшого слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, Руслана Соломенцева, згідно з якого Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000415 від 25.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 353 та частиною другою статті 307 КК України.
З метою вивчення відомостей ТУ ДБР про те, що у кримінальному провадженні перевіряється можлива причетність капітана поліції ОСОБА_1 до злочинної діяльності, а також з метою встановлення причин та умов можливого вчинення дисциплінарних проступків з боку останнього, дисциплінарною комісією було досліджено службову діяльність останнього за період з 01.01.2025 по 14.04.2025.
Встановлено, що з 20.12.2023 капітан поліції ОСОБА_1 перебуває на посаді старшого оперуповноваженого СКП відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Вивченням службової діяльності останнього встановлено, що згідно з графіків чергування капітан поліції ОСОБА_1 заступав у складі СОГ у вказаний період 6 разів, останній раз 06.02.2025. У подальшому з невстановлених причин на чергування не заступав.
Також встановлено, що з 01.01.2025 по 14.04.2025 капітаном поліції ОСОБА_1 виконано 7 доручень слідчих/дізнавачів. Доручення виконані у повному обсязі.
Крім того у вказаний період капітаном поліції ОСОБА_1 розглянуто у порядку Закону України «Про звернення громадян» два матеріали (заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ).
Вивченням вказаних матеріалів встановлено, що капітаном поліції ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» в частині ненадання відповіді авторам заяв.
Так, капітаном поліції ОСОБА_1 у порядку Закону України «Про звернення громадян» розглянуто заяву ОСОБА_4 ІКС ІПН від 30.01.2025 № 1679 та заяву ОСОБА_5 ІКС ІПН від 02.02.2025 № 1730. Відповіді заявникам не надано.
Суд повторно зазначає, що позивач у ході проведення службового розслідування відмовився надавати пояснення, зокрема щодо розгляду вищевказаних звернень, вважаючи їх такими, що не стосуються питань проведення у нього працівниками ТУ ДБР обшуків.
Опитаний у ході службового розслідування начальник СКП відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_9 пояснив, що в його підпорядкуванні проходить службу старший оперуповноважений СКП капітан поліції ОСОБА_1 . Останнього охарактеризував з позитивного боку.
Щодо ненадання відповіді на заяви ОСОБА_4 ІКС ІПН від 30.01.2025 № 1679 та заяву ОСОБА_5 ІКС ІПН від 02.02.2025 № 1730, майор поліції ОСОБА_9 пояснив, що відповіді не надані, оскільки ОСОБА_4 відповіді не потребувала. По матеріалам ІКС ІПН від 02.02.2025 № 1730 відповідь надана ОСОБА_10 (сину господарки), який не є заявником.
Суд установив, що позивачем складено довідку «Про результати розгляду матеріалів за повідомленням гр. ОСОБА_4 , ЄО Nє 1679 від 30.01.2025 року», яка затверджена т.в.о. начальника відділення поліції Nє 1 Харківського РУП Nє 2 ГУНП в Харківській області 19.02.2025, з якої установлено. 30.01.2025 року до відділення поліції Nєl Харківського РУП Nє 2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , про те, що за адресою: АДРЕСА_5 , чув як невідомі на двох автомобілях темного кольору грузили або розвантажували речі з покинутого приватного будинку. Беручи до уваги, що на теперішній час факт крадіжки будь-якого майна не встановлено, було прийнято рішення, про припинення подальшого розгляду заяви та списання матеріалу €О Nє 1679 від 30.01.2025 до справи згідно з ЗУ «Про звернення громадян».
Також позивачем складено довідку «Про результати розгляду матеріалів за повідомленням гр. ОСОБА_11 ю, від 02.02.2025», яка затверджено т.в.о. начальника відділення поілції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, з якої установлено. 02.02.2025 року до відділення поліції Nє1 Харківського РУП Nє 2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що за адресою: АДРЕСА_5 , виявила що порушено обстановку та зникло майно. Беручи до уваги, що на теперішній час факт крадіжки будь-якого майна не встановлено, було прийнято рішення, про припинення подальшого розгляду заяви та списання матеріалу ЄО Nє 1730 від 02.02.2025 до справи згідно з ЗУ «Про звернення громадян».
Отже, довідка містять відомості про те, що було припинено розгляд звернення у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», адже факти наведені у заява не були підтвердженні.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі Закон №393/96-ВР) врегульовано питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно із ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.11.2017 №930 (далі Порядок №930).
Згідно з приписами розділу IV Порядку №930 безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України (пункт 2).
До розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських і до перевірки інформації про неналежне виконання покладених на них обов'язків відповідно до законодавства України можуть залучати представників громадськості.
Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян (пункт 3).
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» (пункт 4).
Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді (пункт 5).
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
В подальшому, 18.04.2025 позивачем надано відповіді на заяви, однак з порушенням установлених строків, без зазначення будь-яких причин пропуску такого.
Щодо доводів сторони позивача про те, що звернення громадян не потребували відповіді з огляду на те, що факти викладені у заявах не були підтвердження суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Отже, аналізуючи заяви від 30.01.2025 та від 02.02.2025 громадян, суд не установив, що такі відповідають вимогам ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», за якими може бути прийнято рішення про припинення розгляду такого звернення з повідомленням про це осіб, які подали такі заяви.
Таким чином, враховуючи вимоги п. 5 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, капітан поліції ОСОБА_1 допустив дисциплінарний поступок, адже заяви залишились не вирішеними по суті у межах строків установлених Законом України «Про звернення громадян» та без відповідних проектів відповідей на них.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 в ході службового розслідування не встановлено.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Позивачем або представником позивача зазначених обставин під час розгляду справи спростовано не було.
Отже, дисциплінарна комісія у спірних правовідносинах всебічно, повно та об'єктивно дослідила та встановила обставини діяння позивача як поліцейського із одночасним вірним встановленням його сутності.
Суд ураховує, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Матеріалами службового розслідування, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни.
Доказів порушення порядку проведення службового розслідування позивачем до суду не надано.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що під час проведення службового розслідування було враховано характер проступку, обставини, за яких його вчинено, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку, його ставлення до служби, зокрема службову характеристику, копія якої долучена до матеріалів службового розслідування.
Наведені обставини свідчать про дотримання порядку проведення службового розслідування, в тому числі і в частині забезпечення права особи на участь в службовому розслідуванні, а висновок службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни є обґрунтованим.
12.05.2025 начальником ГУНП в Харківській області затверджено висновок службового розслідування.
Разом з цим суд зазначає, що сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного випливає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
За висновками Верховного Суду, наведеними в постанові від 03 травня 2018 року у справі №810/2073/16, вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 19.05.2025 № 654 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися в порушенні вимог пункту 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, то суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 08.08.2019 у справі № 804/3447/17, від 29.05.2018 у справі №800/508/17, від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17, від 29 лютого 2024 року у справі № 260/5566/22, застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Зважаючи, що службовим розслідуванням підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, чим підірвано авторитет Національної поліції України та порушено службову дисципліну, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, обставин, що пом'якшують відповідальність, не встановлено ані в ході службового розслідування, ані на стадії розгляду справи по суті та дані про особу позивача, а відтак суд прийшов висновку, що відповідачем правомірна застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді судової догани.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення є правомірними, а отже позовні вимоги про його скасування є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 21.05.2025 № 286 о/с.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Закон № 2337-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 580-VIII поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 8 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 59 Закону № 580-VIII).
Згідно з приписами частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч. 9 ст. 65 Закону №580-VIII).
Частинами 3-5 статті 59 Закону № 580-VIII передбачено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (ч. 3). Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. (ч. 4). Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (ч. 5).
З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Відповідно до розділу ІІ Порядку №1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року №1235.
Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Спір у цій справі виник у зв'язку з переміщенням позивача на посаду старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області.
19.05.2025 заступником начальника Головного управління-начальником кримінальної поліції ГУНП в Харківській області полковником поліції Романом Делімбовським внесено подання начальникові ГУНП в Харківській області, в якому зазначено, що капітан поліції ОСОБА_1 за час проходження служби на займаній посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області зарекомендував себе позитивно. Нормативні та законодавчі документи, що регламентують діяльність поліції знає та керується ними у своїй службовій діяльності. На критичні зауваження керівництва реагує, вказівки та накази виконує. У відношенні до співробітників та громадян ввічливий та уважний, у стосунках коректний. Правильно орієнтується в складній оперативній обстановці. Вміє логічно та послідовно викладати великий обсяг інформації. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. До виконання службових обов'язків ставляться сумлінно.
В додаткових повноваженнях поліції, передбачених частиною 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України, та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та її територіальної цілісності, органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правого режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації був створений батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Харківській області. З метою забезпечення покладених на поліцію завдань, в тому числі захисту держави, існує нагальна потреба в комплектуванні досвідченими фахівцями посад у батальйоні. Тому, з метою належної організації роботи підрозділу в цілому, виникла крайня службова необхідність у комплектуванні батальйону досвідченими працівниками.
В свою чергу, старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 з початку вторгнення окупаційних військ російської федерації на територію Харківської області перебував в лавах поліції та належним чином виконував свої посадові обов'язки. Має значний досвід та навички роботи в поліції.
Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переведення поліцейського може здійснюватися за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" посада вважається рівнозначною, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
На даний час за штатним розписом посади старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області та старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській, на якій перебуває капітан поліції ОСОБА_1 , мають граничне спеціальне звання «капітан поліції» та є рівнозначними.
Враховуючи вищевикладене, заступником начальника Головного управлінняначальником кримінальної поліції ГУНП в Харківській області полковником поліції Романом Делімбовським порушено клопотання про переміщення старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Харківського районного управління №2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 на рівнозначну посаду старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області, згідно пункту 2 частин 1 та 8 статті 65 Закону України "Про Національну поліції" для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, та на підставі ч. 1 ст. З Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", установивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС зі специфічними умовами навчання» посадовий оклад у розмірі 2500 грн. та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Відповідно до абзацу 1 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведення поліцейського може здійснюватися за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Згідно з положеннями п.2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських в органах, закладах та установах, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, передбачено тільки на рівнозначні посади.
Посада поліцейського визнається рівнозначною, якщо за штатом (штатним розписом) спеціальне звання за займаною ним посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщається.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу застосування відносно позивача підпункту 2 пункту 1 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до пункту 8 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особливих якостей.
Частиною 2 статті 65 Закону № 580-VIII визначено, що посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Наказом Національної поліції України від 04.12.2015 № 142 затверджено Перелік посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань (далі - Перелік, наявний у відкритому доступі).
Граничні спеціальні звання за посадою, яку обіймає позивач на теперішній час і за посадою, яку позивач обіймав до видання оскаржуваного наказу - однакові.
Тобто, переміщення позивача на рівнозначну посаду за п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону № 580- VIII здійснено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону № 2337-VIII у разі спільного виконання службових обов'язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2337-VIII поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Капітан поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва ( відповідно до пункту 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2337-VIII поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що частиною першою статті 65 Закону № 580-VIII дозволяє переміщення на рівнозначну посаду для ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Частина восьма не вимагає згоди поліцейського, а частина друга визначає рівнозначність за граничним спеціальним званням ("капітан поліції" для обох посад). В умовах воєнного стану (Указ № 64/2022) переміщення обґрунтоване некомплектом у батальйоні (27 посад), потребою в досвідчених фахівцях для територіальної оборони (частина друга статті 24 Закону № 580-VIII, Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затверджене наказом МВС № 987 від 04 грудня 2017 року). Довідка ВЛК № 1300 стосується військової служби, але не вказує на непридатність до поліції (пункт 8 розділу V Положення про діяльність медичної комісії МВС № 285); комісія не дійшла висновку про обмеження. Субсидіарне застосування КЗпП України та Закону № 2136-IX не потрібне, оскільки спеціальне законодавство (Закон № 580-VIII) регулює переміщення без згоди в інтересах служби (постанова Верховного Суду від 31 січня 2025 року № 520/16482/23). Переміщення не є наслідком стягнення, а самостійним рішенням на підставі подання.
Щодо посилання позивача на довідку від 28.06.2024 № 1300 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ ТМО МВС України по Харківській області.
Слід зазначити, що з довідки не вбачається, що позивач обмежений до служби в поліції, а тому твердження про неможливість переведення позивача на посаду поліцейського у БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області не можуть братись судом до уваги.
Вказана довідка видана позивачу для постановки на військовий облік і не містить інформації про непридатність до служби в поліції.
Крім того, наказом МВС України від 03.04.2017 № 285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС.
Так, згідно п. 8 розділу V Положення у разі коли в поліцейського діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність до служби на відповідній посаді, М(ВЛ)К розглядає питання щодо можливості проходження ним служби на посадах, умови служби яких відповідають стану здоров'я на час медичного огляду, з урахуванням його віку, тривалості служби та спроможності виконувати службові обов'язки.
Таким чином, військово-лікарські комісії наділені повноваженнями, щодо розгляду питання про непридатність поліцейського до служби на відповідній посаді. Однак, як вбачається з довідки від 28.06.2024 № 1300 медична (військоволікарська) комісія ДУ ТМО МВС України по Харківській області не дійшла висновку про непридатність позивача до служби в поліції. Тому у відповідача були відсутні підстави вважати, що він не придатний до служби в поліції на посаді старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області.
Щодо доводів позивача про те, що він хворіє, а тому за станом здоров'я протипоказано переміщення для виконання службових обов'язків у батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), чого не було ураховано відповідачем, суд зазначає наступне.
Згідно з статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я.
Так, згідно п. 14 розділу ІХ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 року № 285, постанови ВЛК про придатність поліцейських до служби у поліції, придатність військовослужбовців до військової служби можуть бути реалізовані у термін, що не перевищує один рік від часу проведення їм медичного огляду.
Якщо в цей період відбулися суттєві зміни в стані здоров'я особи (за її заявою або за висновком лікарів), вона потребує повторного медичного огляду у ВЛК.
Відповідно до п 7. розділу ІІІ Наказу МВС № 1561 від 10.12.2005 року «Про затвердження Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими» за результатами профілактичного медичного огляду поліцейському видається медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника за формою, зазначеною у додатку 8 до пункту 2.16 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 року за № 846/14113.
При виявленні у поліцейського, який пройшов профілактичний медичний огляд, хвороб, що є протипоказанням до виконання робіт, керівнику органу поліції направляється інформація про поліцейського, який за станом здоров'я потребує направлення на огляд до медичної комісії закладу охорони здоров'я МВС для визначення його придатності до подальшої служби, за формою відповідно до додатка 1 до цього Порядку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 07.03.2024 року у справі № 460/10350/21, від 31.01.2025 року у справі № 580/2706/23 зазначив, що переміщення поліцейського з ініціативи начальника, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно мати легітимну мету та бути пов'язаним з певними об'єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.
Попри те, зважаючи на те, що позивачем не подано жодних належних, допустимих доказів, які б підтверджували протипоказання виконання посадових обов'язків за станом здоров'я у батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), а відтак стверджувати про наявність таких протипоказань у суду відсутні.
З огляду на викладене визе суд прийшов переконання про те, що у позовній вимозі про визнання протиправним та скасування наказу від 21.05.2025 № 286 о/с необхідно відмовити.
Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, суд прийшов висновку про те, що оскільки така вимога є похідною від основної у якій відмовлено, а відтак підстави для задоволення позовної вимоги також відсутні.
Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи та у судовому засіданні, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене вище суд прийшов висновку про те, що у позові необхідно відмовити повністю.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем - покласти на останнього.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у адміністративному позові ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, та поновити на посаді - відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 - покласти на останнього.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач Головне управління Національної поліції в Харківській області - місцезнаходження - місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок № 5, код ЄДРПОУ 40108599.
Повне судове рішення складено 29.09.2025.
Суддя М. І. Садова