Справа № 358/1861/25 Провадження № 2/358/983/25
про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Богуславської міської ради Обухівського району Київської області в особі органу опіки і піклування, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука, визначення способів участі у вихованні малолітнього онука,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Богуславської міської ради Обухівського району Київської області в особі органу опіки і піклування, ОСОБА_3 , у якій просить:
- усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні онука ОСОБА_3 , шляхом встановлення способу участі баби ОСОБА_1 у вихованні та безперешкодному спілкуванні з онуком за таким графіком:
- спілкування баби з онуком телефоном, іншими видами зв'язку у зручний для дитини час з урахуванням режиму його дня;
- спілкування з онуком у вівторок (перший і третій тиждень місяця) з 16.00 до 20.00 години за місцем реєстрації баби у АДРЕСА_1 , без присутності матері дитини, у тому числі з можливістю прогулянок, з урахуванням погодних умов, стану здоров'я дитини, режиму дня та харчування; щороку у період шкільних літніх канікул встановити побачення баби з онуком без присутності матері, терміном у один тиждень, з ночівлею по місцю реєстрації баби АДРЕСА_1 , погодивши період із матір'ю дитини;
- у разі хвороби дитини (підтвердженої записом педіатра), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Статтею 263 СК України передбачено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Відповідно до частини першої, другої статті 19 СК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Однак в матеріалах позовної заяви не містяться відомості, які б вказували на те, що відповідачем чиняться перешкоди у спілкуванні позивачу з її онуком і що спроби вирішити спір у досудовому порядку виявилися невдалими (відсутнє звернення в орган опіки й піклування щодо вирішення спору, що виник між сторонами), а отже не надано доказів наявності спору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9575/18 (провадження № 61-5102св20) вказано, що: «системний аналіз норм Сімейного Кодексу України дає підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Отже, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та його участь у судовому засіданні». Враховуючи норми сімейного законодавства України та указані висновки Верховного Суду, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування діда та баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні. На виконання ухвали суду позивачу пропонується надати висновок відповідного органу опіки та піклування про розв'язання спору щодо участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачу необхідно надати докази на підтвердження вчинення відповідачем перешкод позивачці у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту її прав та інтересів.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Богуславської міської ради Обухівського району Київської області в особі органу опіки і піклування, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука, визначення способів участі у вихованні малолітнього онука, - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя К. С. Романенко