Справа № 357/15266/24
1-кп/357/282/25
30.09.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_3 ,
захисник: ОСОБА_4 ,
потерпілі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Біла Церква, Київської області клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, по кримінальному провадженню за № 12022111030000879 від 25.04.2022,
На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42024112030000087, внесеному 15.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, по кримінальному провадженню за № 12022111030000879 від 25.04.2022, одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років, окрім цього встановлено, що за обвинуваченням ОСОБА_7 до Білоцерківського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та на судові засідання, до обрання вказаного запобіжного заходу, останній жодного разу не з'являвся.
З огляду на викладене, усвідомлення можливості настання вкрай несприятливих наслідків може спонукати обвинуваченого ОСОБА_7 змінювати своє місце проживання, оскільки той немає місця реєстрації та може переховуватися суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_7 розлучений, тобто не обтяжений міцними соціальними зв'язками та може змінити місце проживання з метою переховування від суду.
Також, ОСОБА_7 відомі адреси проживання потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні та які вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений буде мати можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні
Крім того, ОСОБА_7 проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві, вчинив умисний злочин проти власності, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень.
Таким чином, з боку обвинуваченого ОСОБА_7 вбачаються ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
31 липня 2024 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, 19.09.2024 вказаний запобіжний захід змінено на тримання під вартою з можливістю внесення застави. 15.08.2025 за ОСОБА_7 внесено заставу, визначену ухвалою суду, та того ж дня останнього звільнено з-під варти. Після звільнення під заставу обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився в судове засідання.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосування більш м'яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні просив вказане клопотання залишити без розгляду.
Захисник та потерпілі не заперечували проти залишення клопотання без розгляду.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу подається клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Однак, клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даний час не може бути розглянуте, оскільки обвинувачений, як вбачається з клопотання, переховуючись від суду, зник з місця постійного проживання і місце його знаходження в даний час не відоме, а ст. 193 КПК України визначено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснюється за обов'язкової участі обвинуваченого.
Заявник - прокурор заявив про залишення вказаного клопотання без розгляду, однак КПК України не передбачено прийняття рішення про залишення клопотання без розгляду.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст.7, ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїми процесуальними правами в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що заява прокурора про залишення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 без розгляду є правом заявника, а також вимоги ч. 6 с т. 9 КПК України, згідно з якими у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, з метою забезпечення заявнику права на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку про задоволення заяви прокурора та залишення клопотання без розгляду, в такому випадку суб'єкт провадження буде мати право повторно звернутися з таким клопотанням до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 193 КПК України,
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, по кримінальному провадженню за №12022111030000879 від 25.04.2022 - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_8