вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/176/25
Справа № 356/179/25
18.09.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Мелещенко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
До Березанського міського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 7737208 від 29.03.2024 у розмірі 17 672,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 672,00 грн. - заборгованість за процентами від суми позики, а також сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що 29.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено договір про надання споживчого кредиту № 7737208, підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідачу надано кредит у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, номер якої наданий позичальником. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість в розмірі 17 672,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 672,00 грн. - заборгованість за процентами.
23.10.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників, в тому числі, права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1
20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 20/01/2025-01, за умовами якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшли належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, в тому числі, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.
Всупереч умовам укладених договорів, відповідач свої зобов'язання не виконав та після відступлення права грошової вимоги до відповідача не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ні на рахунки первісного кредитора. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 12.03.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.
05.05.2025 представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що пред'явлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази укладання та підписання відповідачем цифровим підписом кредитного договору, а також заяви на отримання кредиту. В кредитному договорі вказані два номери мобільного телефону, разом з тим, позивачем не надано доказів, що дані номери належать відповідачу та що саме на них направлялась пропозиція щодо укладення договору, а також прийняття її відповідачем. Відповідач не користується електронною поштою, смс-повідомлень від позивача не отримував та не реєстрував особистий кабінет. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, а також що вказані у договорі картки належать відповідачу. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є безспірним доказом існування між сторонами договірних правовідносин та розміру боргу. Також вказала на відсутність належних доказів, які б підтверджували перехід до позивача права грошової вимоги за кредитним договором. Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги є недоведеними, а тому у задоволенні позову слід відмовити (а.с.111-116).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при зверненні до суду в позові просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника (а.с.7).
Відповідач в судове засідання, будучи належним повідомленим про час та місце розгляду в порядку, встановленому п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.110а-на звороті,126,129,135,150,158-162).
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.110а-на звороті,126).
Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав, обмежившись письмовими поясненнями.
За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись ч. 8 ст. 178, ч. 3 ст. 211, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних учасників, які не з'явились у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 29.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7737208, за умовами якого товариством відповідачу надано кредит в сумі 3 000,00 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,20 % за кожен день користування кредитом та денною процентною ставкою в розмірі 2,20 % в день, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п.п.1.1-1.4, 1.5.1, 1.7.1, 4.4) (а.с.14-21).
Даний договір укладений між сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства шляхом направлення тексту договору, підписаного зі сторони товариства електронним підписом, споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Сreditplus», та його підписання споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7351, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, у відповідності до п.п. 1.1, 9.2, 9.6 кредитного договору, та зазначений в розділі 10 «Реквізити та підписи сторін; дата та час підписання 29.03.2024, 16:09:07.
Згідно з п.п. 2.1, 2.4 кредитного договору сторони погодили, що кредит надається ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , та вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 кредитного договору.
Сторони також дійшли згоди, що детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору та підписана позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7351, дата та час підписання 29.03.2024, 16:09:07 (п. 1.4 кредитного договору) (а.с.14-на звороті,22).
Підписавши вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7351, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - «Правила»), що розміщені на вебсайті Сreditplus, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.8 кредитного договору).
Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджені наказом директора № 205-ОД від 10.02.2022, містяться в матеріалах справи (а.с.28-32).
Приймаючи умови договору, відповідач також засвідчив, що перед укладенням цього договору йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», та інформація, вказана в ч.ч. 1,2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (п. 9.8 кредитного договору).
Вичерпні персональні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім'я та по батькові, паспорт, ідентифікаційний код, місце проживання, засоби зв'язку та інші дані зазначені в преамбулі та реквізитах договору, та в п. 9.8 кредитного договору відповідач підтвердив, що вони є актуальними, правильними та відповідають дійсності.
10.04.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 7737208 про надання споживчого кредиту від 29.03.2024, за умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2 000,00 грн., у зв'язку з чим внесли відповідні зміни до Договору, в тому числі, погодивши, що загальний розмір наданого кредиту складає 5 000,00 грн., та виклавши Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит в новій редакції, що підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3303, дата та час підписання 10.04.2024, 16:03:57 (а.с.23-25).
29.03.2024 та 10.04.2024 відповідач ОСОБА_1 також ознайомився з паспортами споживчого кредиту (інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та додаткової угоди щодо збільшення суми кредиту до договору № 7737208 про надання споживчого кредиту від 29.03.2024) (стандартизованими формами), у яких визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором, тощо, чим також підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором, що підписані електронними підписами споживача одноразовими ідентифікаторами NE0490 та НР0943 відповідно (а.с.34-36).
Окрім того, 29.03.2024 та 10.04.2024 ОСОБА_1 також підписав інформаційні повідомлення споживача електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7351 та С3303 відповідно, якими передав ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» персональні дані третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання зобов'язань за договором (а.с.25-на звороті,26-27).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Листом за вих. № 20241113-1/1 від 13.11.2024 ТОВ «ПЕЙТЕК», що діє на підставі укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договору про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від 16.02.2022 (втратив чинність 04.07.2024) та договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 04.07.2025, підтвердило, що 29.03.2024 о 16:10:10 було успішно перераховано кошти в сумі 3 000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 44297847, session ID 023788834911, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 312281, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ; окрім того, 10.04.2024 о 16:04:07 було успішно перераховано кошти в сумі 2 000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 44836648, session ID 023996628733, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 399601, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.37-38).
Повідомленням за вих. № 12102/24-Е від 27.11.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтвердило видачу кредиту за договором № 7737208 від 29.03.2024 на платіжну карту клієнта ОСОБА_1 в сумі 3 000,00 грн. за номером транзакції 44297847 та в сумі 2 000,00 грн. за номером транзакції 44836648 (а.с.39-40).
Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 30.05.2025 за № 20.1.0.0.0/7-250527/53150-БТ, АТ КБ «Приватбанк» як банком-емітентом підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), що відповідає номеру картки, зазначеному в п. 2.1 кредитного договору, на яку було перераховано кошти кредиту, а також повідомило, що фінансовим номером телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 29.03.2024-15.04.2024, є номер: НОМЕР_6 , що знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , та відповідає номеру телефону, вказаному в кредитному договорі (а.с.138).
Як вбачається з наданих АТ КБ «Приватбанк» виписок від 30.05.2025 за договором № б/н за період 29.03.2024-02.04.2024 та 10.04.2024-15.04.2024, на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 було зараховано кошти 29.03.2024 в сумі 3 000,00 грн. та 10.04.2024 в сумі 2 000,00 грн., що є належними і допустимими доказами, що підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру (а.с.139-141).
Таким чином, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, визначених договором.
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, не здійснивши жодного платежу для погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, в результаті чого виникла прострочена заборгованість за договором № 7737208 від 29.03.2024 за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн. та процентами за користування кредитом в сумі 12 672,00 грн., що нараховані в межах строку кредитування за період з 29.03.2024 по 27.07.2024 включно, що підтверджується карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що є детальним, містить інформацію про порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових за кожен день користування кредитом (а.с.45-50).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зверталось до ОСОБА_1 з письмовими вимогами про погашення нарахованої заборгованості № 7737208/09/2024 від 13.09.2024, № 7737208/09/2024 від 20.09.2024, № 7737208/09/2024 від 29.09.2024, № 7737208/09/2024 від 06.10.2024, № 7737208/09/2024 від 15.10.2024, № 7737208/09/2024 від 18.10.2024, № 7737208/09/2024 від 09.09.2024, № 7737208/09/2024 від 20.08.2024, № 7737208 від 29.04.2024, в яких повідомило про наявність простроченої заборгованості та висунуло вимогу сплатити борг, разом з тим, вказані вимоги залишились без задоволення (а.с.82-92).
23.10.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, на підставі якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відступило за плату ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (п.1.1 договору); акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, підписаний та скріплений печатками сторін, який у відповідності до п.1.2 договору факторингу підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей, міститься в матеріалах справи (а.с.52-62).
Відповідно до платіжної інструкції від 30.10.2024 № 166 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перерахувало кошти ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" в рахунок оплати за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 23.10.2024 та договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 (а.с.63).
У відповідності до витягу із Реєстру боржників від 23.10.2024 договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 7737208 від 29.03.2024 за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн. та процентами за користування кредитом в сумі 12 672,00 грн. (а.с.60).
20.01.2025 між позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 20/01/2025-01, за умовами якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (п.1.1 договору); акт прийому-передачі Прав Вимоги за договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025, підписаний та скріплений печатками сторін, який у відповідності до п.1.2 договору факторингу підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей, міститься в матеріалах справи (а.с.64-69).
Відповідно до платіжних інструкцій від 20.01.2025 № 213 та від 10.02.2025 № 253 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перерахувало кошти ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» в рахунок плати за відступлення права вимоги за договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 (а.с.73).
Згідно витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20.01.2025 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 7737208 від 29.03.2024 за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн. та процентами за користування кредитом в сумі 12 672,00 грн. (а.с.70-71).
Станом на 13.02.2025 заборгованість відповідача по кредитному договору № 7737208 перед позивачем не погашена, що підтверджується випискою ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» з особового рахунку за кредитним договором № (а.с.51).
Належних доказів, що відповідач сплатив означену заборгованість, матеріали справи не містять.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у зобов'язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.
Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
При цьому, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі №2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).
У відповідності до ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що у відповідності до принципу змагальності цивільного судочинства, закріпленого в ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і на підставу для заперечень, що забезпечує повноту дослідження обставин справи, проте не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Враховуючи викладене, заперечення представника відповідача проти позову, наведені у письмових поясненнях, не спростовують пред'явлених позивачем вимог з огляду на наступне.
Так, у відповідності до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно положень частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» також визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
З огляду на викладене, доводи представника відповідача щодо неукладеності договору не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наявними у ній доказами, з яких вбачається, що кредитний договір № 7737208 від 29.03.2024 та додаткова угода до нього від 10.04.2024, за якими виникла спірна заборгованість, укладені в електронній формі у спосіб, визначений законом, підписані відповідачем електронними підписами одноразовими ідентифікаторами С7351 та С3303 із зазначенням дати та часу накладення такого підпису, що були надіслані на вказаний відповідачем номер мобільного телефону та прирівнюються до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладення договору на погоджених умовах.
З матеріалів справи також вбачається, що вказаний у договорі номер мобільного телефону НОМЕР_6 належить відповідачу ОСОБА_1 та є його фінансовим номером телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 29.03.2024-15.04.2024, та яким він користувався на момент укладання кредитного договору, що підтверджується відповіддю АТ КБ «Приватбанк» від 30.05.2025 за № 20.1.0.0.0/7-250527/53150-БТ.
Вказаний вище кредитний договір містить усі істотні умови кредитування, в тому числі суму отриманого кредиту в загальному розмірі 5 000,00 грн., спосіб отримання кредиту шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_4 , строк кредитування, розмір відсоткової ставки, а також порядок повернення кредиту та сплати процентів, що визначені також у паспорті споживчого кредиту, які позичальник підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тим самим підтвердивши, що ознайомлений з усіма його умовами, розуміє та зобов'язується їх виконувати.
Крім того, зі змісту договору вбачається, що він містить вичерпну інформацію про відповідача, його анкетні дані, паспорт, ідентифікаційний код, місце проживання, засоби зв'язку, реквізити належного клієнту карткового рахунку для перерахування кредитних коштів та інші персональні дані, що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб'єкта персональних даних.
Доводи представника відповідача щодо відсутності у відповідача електронної пошти є сумнівними та вказаних вище висновків суду не спростовують, оскільки у відповідності до п. 9.6 кредитного договору № 7737208 одноразовий ідентифікатор для підписання договору направляється позичальнику за номером мобільного телефону.
Окрім того, адреса електронної пошти відповідача зазначена у реквізитах укладеного договору та в п. 9.8 відповідач підтвердив, що вказані дані, які стосуються його особи, зазначені в преамбулі та реквізитах цього договору, є актуальними, правильними та відповідають дійсності, а наявність помилок/неточностей та/або описок в таких даних не впливає на зобов'язання споживача, передбачені договором.
В силу положень п. 9.6 укладеного договору встановлено, що договір є укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача одноразовим ідентифікатором, і саме введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом створює на договорі підпис споживача та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
За таких обставин, твердження представника відповідача у письмових поясненнях про те, що відповідач не заповнював жодних формулярів заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі та не отримував одноразового ідентифікатора, визнаються судом нещирими та відхиляються, оскільки без реєстрації та здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету товариства та/або без направлення повідомлення на номер мобільного телефону клієнта, вказаний ним, кредитний договір між не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.
За наведених вище обставин вбачається, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, а укладення кредитного договору на запропонованих умовах відповідало внутрішній волі відповідача.
Вказаний вище кредитний договір відповідачем не оспорений, в установленому законом порядку недійсним не визнаний, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України його умови підлягають до виконання.
Отже, належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення відповідачем кредитного договору на погоджених умовах, що створює для його сторін взаємні права та обов'язки.
Посилання представника відповідача на неперерахування ОСОБА_1 кредитних коштів суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту договору, номер платіжної банківської картки № НОМЕР_4 для перерахування кредитних коштів разом з іншими персональними даними відповідача, які зазначаються клієнтом самостійно, містяться у п. 2.1 укладеного договору, справжність якого підтверджено електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором.
Належність ОСОБА_1 вказаної вище платіжної картки № 5168745128797328 підтверджується відповіддю АТ КБ «Приватбанк» від 30.05.2025 за № 20.1.0.0.0/7-250527/53150-БТ, як банка-емітента платіжної картки, що є належним і достовірним доказом.
Також АТ КБ «Приватбанк» надано виписки по вищезазначеній картці (відкритому для її обслуговування рахунку), з якої вбачається, що 29.03.2024 та 10.04.2024 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 було зараховано кошти в розмірі 3 000,00 грн. та 2 000,00 грн. відповідно, що відповідає сумі, вказаній в договорі.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62-63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Тобто виписки за картковими рахунками позичальника, яким суд дав оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, є належними доказами, що підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту.
Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.
Проаналізувавши надані виписки, судом встановлено, що вони відповідають вимогам закону, отримані у процесуальний спосіб на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, містять відомості про перерахування на рахунок відповідача грошового переказу в сумі, яка передбачена кредитним договором, а також подальший детальний рух коштів по рахунку за відповідний період.
Отже, надані банком виписки є належними та допустимими доказами, що свідчать про реальне виконання сторонами кредитного договору, та у сукупності з іншими наданими та дослідженими судом доказами підтверджують обставини видачі кредиту та його.
Посилання представника відповідача на те, що виписка не містить даних про особу-платника, яка перераховувала кошти, висновків суду не спростовують.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В цьому контексті суд наголошує, що у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача, тому твердження представника відповідача щодо недолучення таких доказів позивачем не звільняє відповідача від обов'язку доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу для своїх заперечень.
За наведених обставин суд враховує, що відповідач як розпорядник банківського рахунку на підтвердження таких своїх доводів не був обмежений у праві надати суду квитанцію чи інший відповідний платіжний документ зі свого карткового рахунку в АТ КБ «Приватбанк», з якого б вбачалось джерело походження коштів, проте зазначеним правом не скористався, у зв'язку з чим суд розцінює вказані його посилання як нещирі та спрямовані на ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань, тому не приймає їх до уваги.
Перевіряючи розмір заборгованості в межах пред'явлених вимог, суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки він є детальним, містить інформацію про порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових за кожен день користування кредитом, нарахування процентів проводилось виходячи з фактичної кількості календарних днів користування кредитом, що відповідає також положенням ч. 1 ст. 1048 ЦК України, такі проценти нараховані відповідно до умов укладених договорів, у період дії строку договору та такі умови договору є чинними.
Крім того, як встановлено вище, після укладення кредитного договору № 7737208 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та 10.04.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 7737208 про надання споживчого кредиту від 29.03.2024, згідно з якою сторони погодили збільшити суму кредиту на 2 000,00 грн. та визначили, що загальний розмір наданого кредиту складає 5 000,00 грн., надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту, здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними у п. 2.1 договору, а також виклали Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит в новій редакції, що відповідач підтвердив своїм електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3303, дата та час підписання 10.04.2024, 16:03:57.
Верховний Суд у постанові від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17 зазначив, що чинне законодавство не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч. 1 ст. 11 ЦК України). У цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
За таких обставин, звернення відповідача до первісного кредитодавця та подальше укладення Додаткової угоди, у якій, в тому числі, визначено загальний розмір кредиту з урахуванням частини, на яку сторони домовились збільшено суму отриманого кредиту, є діями, що свідчать про визнання відповідачем боргу і, відповідно, факту укладення ним договорів на погоджених умовах та отримання кредитних коштів.
Всупереч таким твердженням представника відповідача, надані суду договори факторингу та реєстри прав вимоги є належними та достатніми доказами, подані у формі, що відповідає вимогам ст. 95 ЦПК України, матеріали справи містять відповідні акти прийому-передачі реєстрів боржників, підписані сторонами та скріплені їх печатками, а також докази перерахування плати на рахунки первісних кредиторів відповідно до укладених договорів факторингу, що в сукупності з іншими наявними в справі доказами доводять перехід права грошової вимоги до позивача.
Доводи представника відповідача, що надані суду платіжні інструкції є лише розпорядженням ініціатора надавачеві платіжних послуг щодо виконання платіжної операції судом до уваги не беруться, оскільки вказані інструкції містять, окрім іншого, відомості про дату виконання переказу, тому є належними та достатніми доказами на підтвердження оплати за відступлення права вимоги.
Враховуючи викладене вище, розглянувши справу в межах пред'явлених позовних вимог, судом встановлено, що відповідач після заміни кредитора жодних належних дій щодо погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором не вчинив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором № 7737208 від 29.03.2024 у розмірі 17 672,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 672,00 грн. - заборгованість за процентами від суми позики, яку в добровільному порядку відповідач не погашає.
Будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач та його представник не надали, із заявами, клопотаннями до суду не звертались, відзиву не подали, обмежившись самими лише письмовими поясненнями. Доводи сторони відповідача спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Положенням ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «ФК «Юніт капітал» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 10958 від 27.02.2025 (а.с.9,95).
Окрім того, позивачем у зв'язку з розглядом даної справи понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується наданим суду договором про надання правничої допомоги № 10/02/25-02 від 10.02.2025, укладеним між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Юніт капітал», додатковою угодою № 6 до договору № 10/02/25-02 від 10.02.2025, актом прийому-передачі наданих послуг від 10.02.2025, що містять детальний опис виконаних адвокатом робіт, витрачений на їх виконання час та вартість наданих послуг на загальну суму 7 000,00 грн. (а.с.74-78).
Зазначені вище витрати пов'язані з розглядом справи, є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання правничої допомоги, ціні позову та значенню справи для сторони.
Враховуючи викладене, з огляду на повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 89, 141, 211, 223, 263-265, 268, 272-276 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10 (код ЄРДПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 7737208 від 29.03.2024 у розмірі 17 672 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 00 копійок, з яких: 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 12 672 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10 (код ЄРДПОУ 43541163) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І. О. Капшученко