Романівський районний суд Житомирської області
294/36/20
селище Романів 30 вересня 2025 року
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , під час судового розгляду об'єднаного кримінального провадження за № 12019060320000370, № 12020060320000008, № 12020060320000202 та № 12024060470000297 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 121 частиною другою, статтею 162 частиною першою, статтею 162 частиною другою, статтею 185 частиною третьою Кримінального кодексу України (далі КК України), -
На розгляді Романівського районного суду Житомирської області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження за № 12019060320000370, № 12020060320000008, № 12020060320000202 та № 12024060470000297 відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 121 частиною другою, статтею 162 частиною першою, статтею 162 частиною другою, статтею 185 частиною третьою КК України.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за епізодом порушення недоторканності житла потерпілого ОСОБА_7 , що мав місце 15.08.2020, та закриття кримінального провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На момент розгляду вищевказаного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 не можливо встановити переривання строків у кримінальному провадженні № 12020060320000202 для застосування реалізації положень частини першої статті 49 КК України, у зв'язку з чим виникла необхідність актуалізувати дані щодо вчинення обвинуваченим нових злочинів.
За вищевказаних обставин судове засідання у вказаному кримінальному провадженні слід відкласти на іншу дату.
Також судом встановлено, що 04 жовтня 2025 року спливає строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення).
В судовому засіданні прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 просить задовольнити подане ним клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 не заперечили щодо продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши пояснення учасників провадження, встановивши наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та оцінивши в сукупності обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу відповідно до статті 178 КПК України, суд прийшов до переконання про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність продовження щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу тримання під вартою.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом частини 3 статті 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ухвали слідчого судді Житомирського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2024 року, застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою та визначено строк дії ухвали - до 27 грудня 2024 року (включно).
25 грудня 2024 року слідчим суддею Чуднівського районного суду Житомирської області постановлено ухвалу, згідно якої продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави - до 27 січня 2025 року включно.
Згідно ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 22 січня 2025 року, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави - до 02 березня 2025 року включно.
24 лютого 2025 року слідчим суддею Романівського районного суду Житомирської області постановлено ухвалу, згідно якої продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави - до 24 квітня 2025 року включно.
Згідно ухвали Романівського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2025 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави - до 15 червня 2025 року включно.
26 травня 2025 року Романівським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу, згідно якої продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави - до 24 липня 2025 року включно.
Згідно ухвали Романівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2025 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави - до 11 вересня 2025 року включно.
06 серпня 2025 року Романівським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу, згідно якої продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави - до 04 жовтня 2025 року включно.
Окрім цього встановлено, що ОСОБА_5 є раніше судимою особою, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного нетяжкого злочину та умисних тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, що повністю узгоджується із санкціями частини другої статті 121, частини другої статті 162, частини третьої статті 185 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Прокурором доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та від 7 до 10 років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, суддя вважає, що ризик переховування від суду є достатньо високим.
Суд вважає обґрунтованими твердження у клопотанні про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом умовлянь змінити показання чи погроз з цією метою.
Стороною обвинувачення доведено також і існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Наявність цього ризику підтверджується тією обставиною, що злочинні дії, які ставляться йому у провину стороною обвинувачення, уже утворюють множинність злочинів.
При розгляді клопотання враховуються обставини, визначені в статті 178 КПК України, наслідки кримінального правопорушення у виді смерті потерпілого ОСОБА_8 , тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, соціальні зв'язки обвинуваченого, який ніде не працює, вік (є особою працездатного віку), за місцем проживання характеризується негативно.
На переконання суду, прокурор у судовому засіданні довів, що ризики, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, не зменшилися і вони виправдовують тримання особи під вартою, тому, з метою нівелювання таких ризиків, продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Обставин, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який пов'язаний із позбавленням життя людини, суддя на підставі пункту 2 частини 4 статті 183 КПК України при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому розмір застави не визначає.
Керуючись статтями 331, 334, 369-372 КПК України, суд, -
Судове засідання в об'єднаному кримінальному провадженні за № 12019060320000370, № 12020060320000008, № 12020060320000202 та № 12024060470000297 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 121 частиною другою, статтею 162 частиною першою, статтею 162 частиною другою, статтею 185 частиною третьою КК України, відкласти на 03 листопада 2025 року на 13 годину.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою по 28 листопада 2025 року включно.
На підставі частини четвертої статті 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України не визначати.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурорам та направити до державної установи «Житомирська установа виконання покарань № 8».
Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1