Справа № 287/2219/25
провадження 1-кс/287/330/25
30 вересня 2025 року м. Олевськ
Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня-Хочинська, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, -
До слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 , надійшли матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , не маючи наміру на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті іншої людини, хоча при таких обставинах повинен був та міг їх передбачити, проявив злочинну недбалість та вчинив вбивство через необережність при наступних умовах.
Так, ОСОБА_5 маючи дозвіл на право носіння і зберігання зброї № НОМЕР_1 від 28.07.2025 року, разом із знайомими йому мисливцями, серед яких був ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , прибув до лісового масиву, що розташований неподалік с. Рудня-Хочинська (Олевської ОТГ), Коростенського району, Житомирської області, для полювання.
В ході полювання 07 вересня 2025 року, близько 21 години, ОСОБА_5 , знаходячись в лісовому масиві, а саме у кварталі 57 неподалік виділу 17 Копищанського лісництва філії ДП «Олевський лісгосп» АПК поблизу с. Рудня-Хочинська (Олевської ОТГ), Коростенського району, Житомирської області, під час поводження зі своєю мисливською гладкоствольною рушницею моделі «ИЖ 58» (ИЖ-58М) калібр 16/70 серійний номер И01544 - після її заряджання, не маючи наміру на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив злочинну недбалість, а саме всупереч вимог п.п. 3.7, 3.8, 3.10 «Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.10.2011 № 549, згідно яких полювання необхідно проводити в умовах повної видимості, забороняється стріляти на шум, шарудіння по невиразно видимій цілі, стрільбу слід проводити із особливою обережністю, не переконавшись, що у напрямку пострілу відсутні люди, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча був зобов'язаний і мав реальну можливість їх передбачити, проявивши злочинну недбалість, направив ствол мисливської рушниці в напрямку перебування ОСОБА_9 і натиснув на спусковий гачок рушниці, чим здійснив два постріли в тулуб останнього, та вбив його через необережність.
У результаті пострілу ОСОБА_5 картеч потрапила у ОСОБА_9 , який в цей час перебував на відстані близько 40-45 метрів, спричинивши при цьому останньому чотири вогнепальні поранення правої половини передньої грудної стінки, два вогнепальні поранення верхньої частини задньої поверхні грудної клітки, вогнепальне поранення на животі зліва та на правому передпліччі з ушкодженням внутрішніх органів, які супроводжувалися гострою крововтратою, від яких 08 вересня 2025 року потерпілий помер.
За даним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025060520000214 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
З урахуванням отриманих під час досудового розслідування доказів 08.09.2025, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Відповідно до поданого клопотання у ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилитись від слідства, суду. Так, підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований та може змінити місце свого проживання з метою уникнення відповідальності. Також, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків. Крім того, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, сторона обвинувачення вказує, що є достатні підстави у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну поведінку підозрюваного та завдання кримінального процесу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив застосувати цілодобовий домашній арешт щодо підозрюваного ОСОБА_5 з підстав, наведених у клопотанні та з урахуванням встановлених ризиків невиконання процесуальних обов'язків.
Слідчий СВ ОСОБА_3 клопотання підтримав.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 указав, що йому не потрібен захисник при розгляді вказаного клопотання, власний захист буде здійснювати самостійно. Не заперечує щодо застосування до нього запропонованого прокурором запобіжного заходу.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025060520000214 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать зібрані матеріали кримінального провадження, а саме: протокол затримання особи у порядку ст.208 КПК України, протокол проведення огляду місця події від 07.09.2025, протокол огляду місця події від 07.09.2025, протокол огляду місця події від 08.09.2025, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 08.09.2025, протокол допиту потерпілої ОСОБА_10 , протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 від 08.09.2025, протокол огляду трупа від 08.09.2025, вилученими речовими доказами.
Сукупність представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином. На даному етапі вони, хоча і не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте дозволяють дійти висновку про виправданість висунення підозри.
Обґрунтовуючи у клопотанні наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, матиме змогу незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є актуальним та обумовлений, серед іншого, притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю можливого покарання. Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Сама по собі тяжкість можливого покарання не є вирішальною при оцінці ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, на переконання слідчого судді, даний факт у сукупності з відомостями, що характеризують особу підозрюваного, а саме те, що останній офіційно не працює, може слугувати підставою для переховування від суду.
При встановленні ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує той факт, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Таким чином, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, існує ймовірність впливу ОСОБА_5 на свідків з метою зміни свідчень чи відмови від таких в суді задля уникнення кримінальної відповідальності або її пом'якшення.
Також існує ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_5 .
Крім того, той факт, що на момент розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, а отже не зібрані усі докази у межах даного кримінального провадження, не проведений весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказує на те, що інші ризики наведені слідчим у клопотанні мають місце і є обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведені обставини, слідчий суддя дійшов до переконання, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання встановленим ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби. Його може бути застосовано лише до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Разом з цим, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався та має постійне місце проживання.
Таким чином, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного, та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення.
Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором (ч. 5 ст.194 КПК України).
Відтак, норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов'язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного.
Враховуючи наведене, з метою підвищеного контролю за підозрюваним слід покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не виїзджати за межі Олевської територіальної громади;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Щодо строку дії запобіжного заходу слід зазначити наступне.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Тому, оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру 08.09.2025 року, то досудове розслідування має бути закінченим до 07 листопада 2025 року включно, а тому саме до цього строку слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.
На думку слідчого судді, вказаний запобіжний захід та покладені на ОСОБА_5 обов'язки, з урахуванням здійснення відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України органами Національної поліції контролю за виконанням запобіжного заходу, зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194-196, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060520000214 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.11.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не виїзджати за межі Олевської територіальної громади;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії вказаних вище обов'язків встановити до 07.11.2025 (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити відділенню поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та надіслати для контролю за виконанням прокурору Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1