30 вересня 2025 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
(Справа № 285/4201/25, провадження у справі № 2/0285/1948/25)
розглянув у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
У липні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 010/0031/82/0451538 від 01.12.2016 в сумі 20 095,21 грн., а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 010/0031/82/0451538. Згідно умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 9700,00 грн. строком на 48 місяців (з 01.12.2016 по 01.12.2020) з фіксованою процентною ставкою 45.0% річних.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за Кредитним договором, відповідач порушив норми законодавства та умови Кредитного договору.
20.09.2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, відповідно до умов якого АТ «Раййфайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 010/0031/82/0451538.
У свою чергу, 29.11.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 29-11/2022 від 29.11.2022 року, в тому числі за Кредитним договором № 010/0031/82/0451538 від 01.12.2016, що укладено між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/0031/82/0451538.
Станом на сьогоднішній день, заборгованість за Договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір, що підлягає стягненню, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 20095,21 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12023,12 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 5914,38 грн; інфляційні збитки - 1713,02 грн.; нараховані 3% річних - 444,69 грн.
Позивач вказував, що попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку із пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 2422,40 грн. судового збору та 13000,00 грн - витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, представник позивача звертається до суду та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за Кредитним договором № 010/0031/82/0451538 від 01.12.2016 у розмірі 20 095,21 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Ухвалою суду від 07 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 01 грудня 2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0031/82/0451538, до умов якого ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 9700,00 грн. Строк користування кредитом становив 48 місяців. Процентна ставка - 45,0% річних. Даний договір було підписано власноручним підписом ОСОБА_1 (а.с.20-22).
Як вбачається з Додатку №1 до договору про надання банківських послуг у сфері страхування № 010/0031/82/0451538 від 01.12.2016, сума поточного ліміту кредиту становить 9700,00 грн, строк кредиту 48 місяців, процентна ставка при користуванні протягом Пільгового періоду становить 0,00%, процентна ставка при користуванні поза межами пільгового періоду становить 45,00%. Датою щомісячного платежу визначено 20 число кожного місяця. Розмір щомісячно нарахованих процентів за кредитом поза межами пільгового кредиту становить 370,73%, розмір щомісячного платежу 5% (а.с.23).
Згідно заяви на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву, де ввів особисті данні для отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка». Заява підписана власноручним підписом ОСОБА_1 (а.с.24-25).
Згідно виписки по рахунку за період з 01.12.2016 до 13.11.2019 вбачається, що відповідач користувався наданими йому кредитними коштами та періодично здійснював погашення наявної у нього заборгованості (а.с.27-34).
Отже, банківські виписки з рахунку позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто Виписки за картковим рахунком можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кошти, строки та умови користування ним, у договорі передбачено умови та строки нарахування відсотків, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами договору про надання позики та про наявність волі відповідача для укладення договору, на погоджених умовах, шляхом підписання даного договору.
Отже, судом встановлено факт укладання відповідачем Договору про надання банківських послуг та його підписання.
Як вбачається з матеріалів справ, позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відповідач в свою чергу, не виконує зобов'язання за вищевказаним Договором про надання банківських послуг, у зв'язку з чим має заборгованість з повернення тіла кредиту, нарахованими відсотками, інфляційними збитками та 3 % річних, що передбачено умовами укладеного Договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості по картковому кредиту станом на 13.11.2019, загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 12 305,58 грн., з яких: 9 700,00 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 2383,24 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом, 222,34 грн - заборгованість за відсотками (а.с.34-35).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29.11.2022, загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 20095,21 грн., з яких: 12 023,12 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 222,34 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 5692,04 грн. - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору, 444,69 грн. - 3% річних, 1713,02 грн. - інфляційні збитки (а.с.36).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 26.06.2025, загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 20095,21 грн., з яких: 12 023,12 грн. -заборгованість по тілу кредиту, 5914,38 грн. - заборгованість за відсотками, 444,69 грн. - 3% річних, 1713,02 грн. - інфляційні збитки (а.с.37).
20.09.2019 було укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0031/82/0451538 (а.с.38-39).
Згідно копії витягу з реєстру боржників за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 245,46 грн., з яких 12023,119999999999 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 222,34 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.40-42).
29.11.2022 було укладено договір №29-11/2022 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0031/82/0451538 (а.с.43-44)
Згідно копії реєстру боржників за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 20095,21 грн, з яких: 12023,12 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 5914,38 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 2157,71 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання (а.с.47).
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №010/0031/82/0451538.
За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
01.12.2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0031/82/0451538, відповідно до умов якого товариство надало кредит в сумі 9700,00 грн., строком на 48 місяців (з 01.12.2016 по 01.12.2020) з фіксованою процентною ставкою 45.0% річних.
Після закінчення строків, визначених у договорі, ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Коллект Центр», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Так, вказану заборгованість відповідач має у зв'язку із неповерненням обумовленої суми у встановлений договором строк.
Тому, даючи оцінку наданим доказам, суд прийшов до висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у загальному розмірі 20095,21 гривень.
Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 010/0031/82/0451538 від 01.12.2016 в сумі 20 095,21 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 12023,12 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 5914,38 грн; інфляційні збитки - 1713,02 грн.; нараховані 3% річних - 444,69 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням повністю задоволення позовних вимог.
При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.
У зв'язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3 000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306, м. Київ, 01133) заборгованість за договором № 010/0031/82/0451538 від 01.12.2016 в сумі 20 095 (двадцять тисяч дев'яносто п'ять) гривень 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306, м. Київ, 01133) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3 оф. 306, м. Київ, 01133) витрати на правову допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено - 30.09.2025
Головуючий