Справа № 285/3928/25
провадження у справі №2-а/0285/92/25
22 вересня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Павлюк Т.П., та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Купця Б.Л.,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА № 5191260 від 11.07.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 190 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно оскаржуваної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190 грн. До адміністративної відповідальності його було притягнуто за те, що 11.07.2025 о 00:26 він, керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Гетьмана Сагайдачного, у м. Звягелі, у якого неосвітлювався задній номерний знак, чим порушив вимоги п. 2.9. «в» ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно із ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Однак, перед початком руху та виїздом автомобіля із дому, задній номерний знак освітлювався, оскільки позивач його справність перевіряв. Позивач повідомив, що задній номерний знак перестав освітлюватись уже під час руху, оскільки вірогідно згоріла лампочка. Однак пояснення позивача взяті до уваги поліцейським не були.
У відзиві на позов представник позивача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначає, що згідно п. 2.9. «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Позивач порушив зазначені вимоги ПДР України, керуючи т.з. у темну пору доби з номерним знаком, що неосвітлений. А тому поліцейський правомірно та обґрунтовано склав оспорювану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. На підтвердження вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення, представником відповідача надано диск з відеозаписом.
Доводи сторін у справі
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, у відзиві на позов просив проводити розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в позові з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 11.07.2025 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5191260, якою на позивача накладено штраф в розмірі 1 190 грн, за те що він цього ж дня о 00:26 керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Гетьмана Сагайдачного, у
м. Звягелі, у якого неосвітлювався задній номерний знак, чим порушив вимоги п. 2.9. «в» ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність згідно із ч. 1 ст. 121-3 КУпАП
(а.с. 7).
З надано відповідачем диску відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача, задній номерний знак неосвітлювався (а.с. 41).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка є дружиною позивача, дала покази, що перебувала в автомобілі на пасажирському сидінні. На момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції задній номерний знак автомобіля під керування позивача дійсно неосвітлювався. Хоча, коли автомобіль виїжджав із гаража перед початком руху свідок бачила, що задній номерний знак автомобіля освітлювався. Під час руху транспортним засобом або відійшов контакт, або перегоріла лампочка. Однак вказаних обставин поліцейський під час розгляду адміністративного матеріалу не врахував. Крім того поліцейський, який складав постанову, не роз'яснив прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до п. 2.9. «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною першою статті 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, що неосвітлений.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Також Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено можливість застосовування відеофіксації обставин правопорушення, у тому числі використовувати відеореєстратори.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Встановлено, що доказом у справі згідно ст. 251 КУпАП є відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Так з дослідженого судом відеозапису вбачається, що позивач дійсно допустив порушення вимог п. 2.9. «в» ПДР України, а саме керував транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Таким чином, з переглянутого відеозапису, який в розумінні вищевказаних положень КУпАП та КАС України є належним та допустимим доказом, вбачається вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, свідок в судовому засіданні підтвердила факт керування позивачем транспортного засобу з номерним знаком, що неосвітлений.
Посилання представника позивача, що правопорушення позивачем вчинено за відсутності умислу і доказів такого умислу відповідачем не надано, не заслуговують на увагу, оскільки вчинення вказаного правопорушення позивачем з необережності згідно вимог статті 11 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності. Учинення правопорушення з необережності не є також обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність згідно вимог статті 34 КУпАП. При цьому, суд не вправі втручатися у дискреційні повноваження поліцейських, лише оцінюючи чи відповідають рішення та дії поліцейських вимогам КУпАП та КАС України. Також не заслуговує на увагу посилання представника позивача на Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 № 554/1984/24, оскільки підстави та предмет позову справи, яка переглядалась в суді апеляційної інстанції, не є релевантними обставинам зазначеної справи. У справі, яка була предметом перегляду в апеляційному суді, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач не виконав свій обов'язок, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України та не надав належних доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, а наданий відповідачем відеозапис не містить чіткого відображення неосвітлення номерного знаку у темну пору доби, оскільки під час руху він засвітлений фарами патрульного автомобіля. Однак у зазначеній справі відповідачем надано належний, достатній та допустимий доказ на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення - диск відеозапису, з якого вбачається, що позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений. Крім того зазначені обставини підтвердила й свідок, яка є дружиною позивача.
Висновки за результатами розгляду позовної заяви
Отже, суд вважає, що позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, у той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішенні складено 29.09.2025.
Суддя Т. Б. Сташків