Справа № 279/3697/25
1-кп/279/590/25
іменем України
30 вересня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , дистанційно обвинуваченої ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065490000069 від 03.04.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Обиходи, Коростенського району, громадянка України, пенсіонерка, не працює, не інвалід, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
Згідно зі статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796-ХІІ) у редакції, чинній до 01 січня 2015 року - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного
забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового)відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Рішенням від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають (є неконституційними) положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, в тому числі, виключено зі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» положення про виплату підвищення непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.
Таким чином, з 17 липня 2018 року відновила дію редакція статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка була чинною до 01 січня 2015 року. Відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету міністрів Української РСР від 27.07.1991 № 106 визначено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких с.Берестовець, Коростенської ОТГ Коростенського району Житомирської області.
Так, в 2023 році, у не встановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у ОСОБА_4 , яка будучи обізнаною у положеннях законодавства щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном (грошовими коштами Державного бюджету України) шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 звернулась до своєї матері ОСОБА_5 , яка не будучи обізнаною про умисел ОСОБА_4 , яка висловила прохання щодо реєстрації свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ., на що ОСОБА_5 погодилась.
У подальшому, 03.11.2023 ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_5 , звернулись до Центру надання адміністративних послуг, що за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Шевченка, буд.5 з метою реєстрації місця проживання доньки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та адміністратором Центру надання адміністративних послуг в м.Коростень, прийнято заяву від ОСОБА_4 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларовного/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на підставі згоди влансика приміщення ОСОБА_5 зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про що останній видано витяг з реєстру територіальної громади номер 2023/008966258. В подальшому ОСОБА_4 за вказним місцем реєстрації не проживала.
В подальшому з метою отримання пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, ОСОБА_4 звернулась із письмовим зверненням до ГУ ПФУ в Житомирській області з метою виплати вказаного підвищення до пенсії. При цьому ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 не проживала, а була лише зареєстрована.
За результатами розгляду даної заяви, ГУ ПФУ Житомирській області у перерахуванні пенсії останній відмовлено. В подальшому, з метою подальшого оскарження бездіяльності ГУ ПФУ Житомирській області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ГУ ПФУ Житомирській області, 20.12.2023 ОСОБА_4 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобов'язання ГУ ПФУ Житомирській області проведення перерахунку і виплати коштів із внесеними до нього завідомо неправдивими відомостями про її проживання у зоні гарантованого добровільного відселення внаслідок авірії на ЧАЕС, а саме: с.Обиходи, Коростенського району Житомирської області.
За результатом розгляду адміністратвиного позову ОСОБА_4 07.02.2024 суддею Житомирського окруждного суду ухвалено рішення у справі №240/35569/23, яким позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено частково та зобов'язано ГУ ПФУ Житомирській області здійснити з 03.11.2023 нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
На підставі вказаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду у період з 01.04.2024 по 31.12.2024 ГУ ПФУ Житомирській області, працівники якого не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 , останній було нараховано та виплачено грошові кошти в сумі 61862,15 гривень, як підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, при цьому ОСОБА_4 за місцем реєстрації в с.Обиходи Коростенського району Житомирської області фактично не проживала.
Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа грошовими коштами Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в сумі 61862,15 гривень, чим спричинила матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала клопотання, в якому просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям відповіднодо вимог ст.45 КК України, мотивуючи тим, що вона свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялась, є пенсіонеркою, раніше не судима, повністю відшкодувала заподіяні збитки та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення. Просила суд у зв'язку з дійовим каяттям закрити кримінальне провадження. Представник Потерпілої сторони ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, у якій просила розгляд кримінального провадження проводити в її відсутність, заподіяні збитки відшкодовано, щодо рішення зазначила, що покладається на розсуд суду. Прокурор не заперечив щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям, на підставі ст.45 КК України.
Враховуючи думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про її звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям підлягає задоволенню.
Таке звільнення згідно з ч.1 ст.285 КПК України здійснюється у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність, а клопотання про його застосування, заявлене стороною під час судового провадження у справі, що надійшла до суду з обвинувальним актом, відповідно до ч.4 ст.286 цього Кодексу підлягає негайному розгляду.
Однією з підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є дійове каяття, на підставі вимог ст.45 КК України, згідно з якою, особа яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Передбачене у ст.45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 щиро розкаялась, визнала себе винною, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, повністю усунула завдану її діями шкоду. Відповідно ст.12 КК України, скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку. Суд оцінюючи у сукупності наведені докази дійшов висновку, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 є обґрунтованим і підлягає задоволенню, у зв'язку із дійовим каяттям ОСОБА_4 , оскільки на час розгляду справи в суді остання вперше вчинила кримінальний проступок, раніше не судима, визнала повністю вину у вчиненому кримінальному проступку, щиро розкаялась у вчиненому, добровільно здійснила дійове каяття, відшкодувавши збитки у повному обсязі заподіяної нею шкоди, також під час досудового розслідування активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, тому її виправлення можливе без притягнення до кримінальної відповідальності. Вказані обставини відповідно до вимог ст.45 КК України є підставою для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. За таких обставин є достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_4 може бути звільнена від кримінальної відповідальності, на підставі ст.45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, а тому суд вважає за можливе кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 закрити та звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Цивільний позов заявлено не було. Процесуальні витрати відсутні. Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обирався. Підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу відсутні.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.12, 45 КК України, керуючись ст.ст. 284 ч. 2 п. 1, 285, 286, 287, 288 КПК України,
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065490000069 від 03.04.2025, відносно ОСОБА_4 , за ч.1 ст.190 КК України - закрити.
Речові докази: - Копії документів, що містять в собі інформацію про громадянку ОСОБА_4 , які були вилучені в ГУ ПФУ зберігається в матеріалах кримінального провадження; адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до ГУ ПФУ в Житомирській області зберігається в архівному відділі Житомирського окружного адміністративного суду, копія якої зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в семиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали, після її проголошення, негайно вручити/направити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_7
Копія згідно з оригіналом