Справа №295/12930/25
6/295/201/25
про заміну сторони виконавчого провадження
30.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Ведмідь Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Мотінової А.П., розглянувши y відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», приватний виконавець Лужинецький Павло Вікторович та боржник ОСОБА_1 ,
Представник ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» - адвокат Жевега К.В. через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» 16 вересня 2025 року подала Богунському районному суду міста Житомира вказану заяву, де просить замінити стягувача у виконавчому провадженні № 66977354 з примусового виконання виконавчого напису № 18145 від 16 липня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованості за кредитним договором № IU7807810 від 19 жовтня 2020 року.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» в судове засідання не з'явилася, в прохальній частині заяви просила проводити розгляд справи без її участі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, що передбачено ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29 вересня 2021 року державним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. відкрито виконавче провадження № 66977354 з примусового виконання виконавчого напису № 18145 від 16 липня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інстафінанс» заборгованості в розмірі 47747,00 грн (а.с. 10).
03 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» укладено договір факторингу № 573/ФК-25, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» набуло за плату відступлене банком право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема, за кредитним договором № IU7807810 від 19 жовтня 2020 року, боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с. 6-9).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, свідчить про те, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
У постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, то можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
При цьому заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIIІ.
Імперативними приписами частини п'ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За правилами ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21.
Беручи до уваги те, що до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» перейшли права кредитора у зобов'язальних правовідносинах, які виникли між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № IU7807810 від 19 жовтня 2020 року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Керуючись ст. 512, 514 ЦК України, ст. 260, 442, 446 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» задовольнити.
Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» у виконавчому провадженні № 66977354 з примусового виконання виконавчого напису № 18145 від 16 липня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованості за кредитним договором № IU7807810 від 19 жовтня 2020 року, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»(код ЄДРПОУ 41153878, юридична адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 17Б, офіс 503)
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя Н.В. Ведмідь