Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 вересня 2025 року справа №520/11925/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дій
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення із списків особового складу військової частини;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що невиплата йому одноразової грошової допомоги є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про особовий склад від 26.10.2023 №592-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років) пункту 3 п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 26.10.2023.
Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача станом на 26.10.2023 становить: календарна військова - 21 рік 08 місяців 23 дні, пільгова військова - 09 років 08 місяців 15 днів, всього - 31 рік 05 місяців 08 днів.
Оскільки зі змісту наказу про звільнення неможливо було встановити, чи здійснено з позивачем повний розрахунок при звільненні, представником позивача направлено адвокатський запит до відповідача із проханням надати інформацію відносно нарахування та виплат позивачу виплат при звільненні.
Відповідач 08.04.2024 листом надав відповідь,у якому зазначив, що всі виплати при звільненні були нараховані та виплачені у листопаді 2023 році, а саме: компенсація відпустки учаснику бойових дій - 0,00 грн, компенсація невикористаної щорічної відпустки за 2022-2023 - 33 688,53 грн. Також отримана допомога на оздоровлення за 2023, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань за 2023 рік. Також до відповіді надано кінцевий розрахунок при звільненні №75. При досліджені вказаного розрахунку було встановлено, що при звільненні позивачу не виплатили вихідну допомогу при звільненні.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність у позивача права на отримання у зв'язку зі звільненням з військової служби одноразової грошової допомоги, яка передбачена частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон України №2011-XII),постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №393).
Згідно частини другої статті 15 Закону України №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Постановою Кабінету Міністрів України №393 затверджено порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спеціальним Законом України №2011-XII регламентовано право військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Разом з тим, частиною другою статті 15 вказаного Закону не передбачено будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.
При цьому, з аналізу наведених у Постанові Кабінету Міністрів України №393 правових норм вбачається, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №822/3008/17, від 21.04.2021 №380/2427/20.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно копії витягу із наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про особовий склад від 26.10.2023 №592-ОС загальна вислуга років на час звільнення позивача становила більше 10 років, а саме - 31 рік 05 місяців 08 днів, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана.
Таким чином, суд дослідивши матеріали справи вважає, що оскільки вислуга років позивача становить понад 10 років (календарна військова - 21 рік 08 місяців 23 дні, пільгова військова - 09 років 08 місяців 15 днів, всього - 31 рік 05 місяців 08 днів), отже позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відповідач протиправно не нарахував і не виплатив таку допомогу позивачу, доказів протилежного не надав.
Щодо дотримання позивачем законодавчо встановленого строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини у цій справі стосується перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, на яку військовослужбовець має право згідно з умовами проходження військової служби і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, а тому не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про її перерахунок та стягнення. Вказана позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 № 300/6805/21.
В той же час, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутись до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП).
Оскільки позивач не одержував письмове повідомлення про суми нараховані та виплачені йому при звільненні, вважаю, що моментом, коли йому стало відомо про порушене право на отримання одноразової грошової допомоги при звільнені є дата отримання відповіді на адвокатський запит - 08.04.2024. А тому, в розумінні статті 233 КЗпП, що трьохмісячний строк звернення до суду закінчується 08.07.2024.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Предметом спору у даній справі є правомірність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (заробітна плата).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка передбачена частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 30.09.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА