Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 вересня 2025 року Справа № 520/20961/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження заяву тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в ухиленні від розгляду адвокатського запиту від 22.07.2025 року, а також у ненаданні інформації та копій документів, запитуваних вказаним адвокатським запитом - протиправною;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати інформацію та копії документів, запитаних адвокатським запитом від 22.07.2025 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
01.09.2025 представником позивача до суду була подана заява про зміну предмету позову, в якій він зазначив, що згідно з пунктом другим прохальної частини позову, позивачем заявлена позовна вимога наступного змісту:
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати інформацію та копії документів, запитаних адвокатським запитом від 22.07.2025 року.
Представник позивача зазначив, що у разі задоволення позову, щоб на стадії виконання рішення суду не виникало запитань про те, яка інформація та копії яких документів відповідач має надати у відповідь на адвокатський запит, вважає за необхідне змінити предмет позову, контрено зазначивши, яку інформацію та копії яких документів відповідач має надати у відповідь на адвокатський запит.
На підставі викладеного позивач змінив предмет позову, другий пункт прохальної частини позову просив викласти в наступній редакції:
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати інформацію та копії документів, запитаних адвокатським запитом від 22.07.2025 року, саме: надати відповідь на наступні запитання:
1) Ким саме ОСОБА_2 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Харків?
2) З якою саме метою ОСОБА_2 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
3) На якій правовій підставі ОСОБА_2 тривалий час утримувався у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
4) Зважаючи на фактичне місце мешкання ОСОБА_2 , то ким саме та на якій правовій підставі ОСОБА_2 був взятий 15.07.2025 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 ?
5) На якій правовій підставі у ОСОБА_2 був вилучений військово-обліковий документ (військовий квиток)?
6) Чому ОСОБА_2 всупереч вимогам чинного законодавства не була видана паперова копія постанови військово-лікарської комісії про ступінь його придатності до військової служби, яка, як це передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, оформлюється довідкою ВЛК за формою, згідно з додатком №4 до Положення №402?
Надати копії наступних документів або пояснення про неможливість надання копій зазначених документів з певних, конкретних причин:
1) належним чином завірену копію рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про проведення медичного огляду ОСОБА_2 (пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України);
2) належним чином завірену копію направлення ОСОБА_2 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 №560.
3) копію картки обстеження та медичного огляду (додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) щодо проходження ОСОБА_2 військово-лікарської комісії;
4) копію довідки військово-лікарської комісії щодо придатності ОСОБА_2 до військової служби (додаток 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).
5) копію відеозапису вручення ОСОБА_2 повістки на виклик №4389064;
6) копію службового посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, яка вручила повістку на виклик №4389064.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 прийнто до розгляду заяву представника ОСОБА_2 про зміну предмету позову та ухвалено про здійснення розгляду справи №520/20961/25 в межах змінених позовних вимог.
Встановлено відповідачу строк - 15 днів з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на змінені позовні вимоги і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; надіславши позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.
11.09.2025 до суду надійшла заява, яка підписана тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , в якій він просив:
- визнати причини неможливості своєчасного подання відзиву на позов ІНФОРМАЦІЯ_6 поважними;
- продовжити ІНФОРМАЦІЯ_6 процесуальний строк на складання та подання обґрунтованого відзиву (заперечення) на позовну заяву, встановивши п'ятнадцятиденний строк з дня закінчення відпустки представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- відкласти розгляд справи в судовому засіданні на іншу дату та час.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника (ч.3 ст.55 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.
Так, згідно з п.1 ч.1 та ч.3 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною 6 ст.59 КАС України обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до ч.8 ст.59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Зміст наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що повноваження керівника юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) на підписання клопотання від імені юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) встановлюються законом, статутом або положенням.
Суд звертає увагу на висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №9901/39/20, відповідно до яких, з урахуванням положень статті 55 КАС України, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
В ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 Велика Палата Верховного Суду проаналізувала судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, окремо, щодо вирішення питання обсягу наданих документів на підтвердження повноважень самопредставництва юридичної особи / суб'єкта владних повноважень та зазначила, що починаючи з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
З матеріалів справи встановлено, що заяву про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву підписано тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 .
Натомість, до заяви не надано документу на підтвердження того, що ОСОБА_4 є тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та уповноважений діяти в інтересах через інститут самопредставництва або через інститут представництва від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, доказів щодо уповноваження вказаної особи на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано і матеріали справи не містять.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для розгляду поданої заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з приписами ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на те, що заява подана особою, повноваження якої на вчинення вказаної процесуальної дії не підтверджені у встановленому законом порядку, відповідно до положень вищезазначеної норми права, суд дійшов висновку про повернення даної заяви заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 166, 167, 248, 256, 294 КАС України, суд,
Заяву тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Роз?яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н. А. Полях