Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 вересня 2025 р. №520/15976/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ 43927048) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України №ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025 про відмову в наданні компенсації фізичній особі ОСОБА_1 за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та рішення Департаменту житлово-комунального господарства №ЗМ-27/27-25 від 27.05.2025 про затвердження рішення комісії про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
2. Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, повторно розглянути заяву фізичної особи ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням правових висновків суду.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 19 березня 2022 року внаслідок обстрілу міста Харкова, сталось загоряння житлової квартири Позивача АДРЕСА_3 , яка належить йому на праві власності.
Згідно акту про пожежу від 04.08.2022 внаслідок пожежі знищено житлову квартиру АДРЕСА_3 та все майно в середині. Причина пожежі пов'язана з проведенням бойових (воєнних) дій.
У зв'язку із цим, 16.05.2025 звернувся до Комісії Харківської міської ради з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України із заявою №3В-16.05.2025-198277 про отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна. Рішенням Комісії №ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025 відмовлено в наданні компенсації за вказаний об'єкт нерухомого майна, у зв'язку з поданням заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 23.02.2023 року №2923-IX.
Позивач вважає, що оскільки він є власником знищеного майна (житлової квартири), право власності на яке підтверджується відповідними документами, та не є особою, до якої застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції"; не є особою, яка має судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини КК України; не є спадкоємцем вищезазначених осіб, тому рішення відповідачем за вказаних посилань прийнято незаконно.
Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р. у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.
Відповідач, Харківська міська рада, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує у повному обсязі проти вимог, викладених в позовній заяві, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зазначає, що 22.05.2025 Комісією було прийнято рішення про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 фізичній особі ОСОБА_1 у зв'язку з поданням заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону (оскільки багатоквартирний житловий будинок за вказаною адресою може бути відновлений шляхом проведення капітального ремонту). 27.05.2025 відповідне рішення Комісії було затверджено уповноваженим органом.
Таким чином, Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, за результатами розгляду заяви №ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025, прийнято рішення про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна у зв'язку з подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 6 Закону (у зв'язку з тим, що багатоквартирний житловий будинок за адрескою: АДРЕСА_4 може бути відновлений шляхом проведення капітального ремонту).
Відповідач, Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради ндав до суду письмові пояснення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві, та заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 19 березня 2022 року внаслідок обстрілу міста Харкова збройними силами країни агресора Російської Федерації, сталось загоряння житлової квартири Позивача АДРЕСА_3 , яка належить йому на праві власності.
Згідно акту про пожежу від 04.08.2022 складеного комісією у складі провідного інспектора ВЗНС по Київському району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області Зубахи О.В., фахівця ВЗЗ з ПНС у м. Харкові ЦЗД ГУ ДСНС України у Харківській області Лісіна О.С. та власника квартири ОСОБА_1 , внаслідок пожежі знищено житлову квартиру АДРЕСА_3 та все майно в середині. Причина пожежі пов'язана з проведенням бойових (воєнних) дій.
16.05.2025 Позивач звернувся до Комісії Харківської міської ради з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України із заявою №3В-16.05.2025-198277 про отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Рішенням Комісії від 10.04.2025 №3М-10/04-83№ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025 відмовлено в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 фізичній особі ОСОБА_1 .
Підставою для відмови вказано, що у зв'язку з поданням заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 року №2923-IX.
Рішенням Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 27.05.2025 №ЗМ-27/27-25 було затверджено рішення Комісії про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 фізичній особі ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи, що відповідачами прийнято протиправні та необґрунтовані, а відтак такими, що підлягають скасуванню рішення, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (далі - Закон 2923-IX) цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до п.п. а) п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону 2923-IX знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Відповідно до п.п. а) п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є, зокрема, власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації: 1) в електронній формі - засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг; 2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.
Частиною 5 ст. 4 Закону України №2923-IX встановлено, що подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України №2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна додаються: щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна; документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).
У відповідності до ч. 16 ст. 4 Закону України №2923-IX реєстрація заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі.
Згідно ч. 17 ст. 4 Закону №2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Частиною 18 ст. 4 Закону 2923-IX заявник, який подав заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна в електронній формі, автоматично засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг отримує повідомлення про реєстрацію поданої заяви.
Постановою КМУ від 21 квітня 2023 р. №381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення (далі - Порядок 381).
Компенсація надається за умови, що об'єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. №2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні (пункт 6 Порядку).
Положеннями пункту 7 Порядку 381 визначено, що для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі - уповноважений орган) утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Комісія є консультативно-дорадчим органом, підзвітним та підконтрольним уповноваженому органу. Уповноважений орган забезпечує дотримання комісією вимог цього Порядку. Положення про комісію, її персональний склад затверджуються уповноваженим органом.
Наказом Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 19.06.2023 №210 утворено Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, затверджено її персональний склад, а також затверджено Положення про комісію.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про комісію (додаток 2 до наказу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 19.06.2023 №210), Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі комісія), є консультативно-дорадчим органом, що утворюється Департаментом житлово комунального господарства Харківської міської ради, діє на території Харківської міської територіальної громади для розгляду питань надання компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №381 “Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення».
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування» зазначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Главою 2 розділу 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, в галузі житлово-комунального господарства (стаття 30).
На офіційному сайті Харківської міської ради за посиланням https://www.dzkh.city.kharkiv.ua/ зазначено, що одним з основних завдань Департаменту житлово-комунального господарства є координація роботи з питань щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення».
Згідно Додатку №2 до рішення Харківської міської ради від 22.11.2023 №450/23, Департамент житлово-комунального господарства є структурним підрозділом виконавчого комітету Харківської міської ради, який є виконавчим органом міської ради.
Отже, Департамент житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради є уповноваженим органом, яким утворено Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Згідно пункту 3 Порядку №381, отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об'єкта, право власності якого підтверджено.
Пунктом 8 Порядку 381 передбачено, що Комісія відповідно до цього Порядку, зокрема:
- розглядає заяви;
- встановлює наявність/відсутність права та підстав для надання компенсації та пріоритетного права на отримання компенсації відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- приймає рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову в наданні компенсації відповідно до цього Порядку.
Відповідно до пункту 12 Порядку №381, за результатами розгляду заяви комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п'яти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У рішенні про відмову у наданні компенсації обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Отже, за наслідками розгляду заяви комісія може прийняти рішення про відмову в задоволенні заяви, або наданні такої компенсації, однак таке рішення обов'язково має бути обґрунтованим, тобто в ньому мають бути вказані підстави для його задоволення чи відмови.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду заяви позивача від 16.05.2025 про отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_3 , Комісія прийняла рішення від 10.04.2025 №3М-10/04-83№ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025 про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Підставою для відмови вказано - у зв'язку з поданням заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до пункту 1 частини шостої статті 6 Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 року №2923-IX.
В подальшому Рішенням Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 27.05.2025 №ЗМ-27/27-25 було затверджено рішення Комісії про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 фізичній особі ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку доводам відповідачів, покладеним в основу прийняття спірних рішень, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 6 Закону №2923-IX від 23.02.2023 підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви.
В той же час, частиною 3 статті 2 Закону №2923-IX від 23.02.2023 встановлено, що отримувачами компенсації не можуть бути:
1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини.
Аналогічний перелік осіб, які не можуть бути отримувачами компенсації за знищене/ пошкоджене майно, встановлено пунктом 4 Порядку №381.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути отримувачами відповідної компенсації.
Судом встановлено, що позивач є власником житлової квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Судовим розглядом не встановлено, а відповідачами не доведено, що позивач є особою, до якої застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції"; не є особою, яка має судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини КК України; не є спадкоємцем вищезазначених осіб.
Таким чином, позивач не входить до переліку осіб, які не можуть бути отримувачами компенсації відповідно до приписів Закону №2923-IX від 23.02.2023, а тому рішення про відмову йому в наданні компенсації на підставі п. 1 ч. 6 ст. 6 Закону 2923-IX є протиправним, таким, що суперечить приписам чинного законодавства.
Разом із тим, обґрунтовуючи правомірність своїх дій Харківська міська рада в відзиві на позовну заяву зазначає, що підставою для відмови слугували висновки - у зв'язку із поданням заяви а у зв'язку з подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 6 Закону (у зв'язку з тим, що багатоквартирний житловий будинок за адрескою: АДРЕСА_4 може бути відновлений шляхом проведення капітального ремонту).
Отже, відповідач поряд із підставою для відмови в наданні компенсації на підставі п. 1 ч. 6 ст. 6 Закону №2923-IX вказано у дужках вже іншу підставу, яка не передбачена цією нормою, а саме у зв'язку з тим, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 може бути відновлений шляхом проведення капітального ремонту.
Проте суд наголошує, що така підстава відмови взагалі відсутня в Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України №ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025, вказані висновки не були висловлені під час вирішення питання про відмову або наданні такої компенсації, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України позбавляє права відповідача як суб'єкта владних повноважень посилатися на них.
Щодо доводів відповідача про неможливість здійснення компенсації за знищене майно, оскільки будинок, в якому знаходиться квартира, може бути відновлений, що унеможливлює здійснення такої компенсації, суд вважає такими, що не спростовує висновки суду в частині прийняття невмотивованого рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України №ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025 про відмову в наданні компенсації фізичній особі ОСОБА_1 за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та рішення Департаменту житлово-комунального господарства №ЗМ-27/27-25 від 27.05.2025 про затвердження рішення комісії про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, повторно розглянути заяву фізичної особи ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням правових висновків суду, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин кожної конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконані всі умови, передбачені законодавством, необхідні, зокрема, для отримання платником податків податкових пільг.
Враховуючи, що відповідачами не досліджено всі обставини, викладені у заяві, не прийнято належним чином вмотивоване рішення про відмову або про надання компенсації, суд приходить до висновку про наявність в цьому випадку дискреції Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Як наслідок суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав позивача, є зобов'язання Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, повторно розглянути заяву фізичної особи ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням правових висновків суду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) , Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ 43927048) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України №ЗМ-22/05-46 від 22.05.2025 про відмову в наданні компенсації фізичній особі ОСОБА_1 за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та рішення Департаменту житлово-комунального господарства №ЗМ-27/27-25 від 27.05.2025 про затвердження рішення комісії про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, повторно розглянути заяву фізичної особи ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме: житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням правових висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень) 60 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 43927048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень) 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Анатолій Бідонько