Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
30 вересня 2025 року Справа № 520/26826/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають в невиплаті позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця при переїзді військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, протиправними;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити відповідно до вимог п.2 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.1 наказу Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» виплату позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця станом на момент її виплати за рішенням суду або в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця відповідно до останньої займаної позивачем штатної посади в військовій частині НОМЕР_2 в випадку, якщо станом на момент виплати позивач буде звільнений з лав Збройних Сил України або проходитиме військову службу в іншій військовій частині;
- визнати дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають в невиплаті позивачу відшкодування витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023, протиправними;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 “Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України» відшкодування позивачу витрати на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023;
- визнати дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають в утриманні з усіх видів грошового забезпечення позивача грошових коштів у якості податку військового збору протягом всього часу участі з 09.07.2022 по 31.01.2023 позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації протиправними;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити відповідно до вимог Закону України від 19.06.2022 № 2308-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України ще особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану» відшкодування мені грошових коштів, утриманих з усіх видів грошового забезпечення позивача в якості податку військового збору протягом всього часу участі з 09.07.2022 по 31.01.2023 позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем допущені протиправні дії, які полягають у невиплаті позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця при переїзді військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, в невиплаті позивачу відшкодування витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023, а також які полягають в утриманні з усіх видів грошового забезпечення позивача грошових коштів у якості податку військового збору протягом всього часу участі з 09.07.2022 по 31.01.2023 позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення - повернуто позивачу в частині позовних вимог:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає в невиплаті позивачу, всупереч вимог пп.1 п.3 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 1 наказу Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця при переїзді військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, протиправною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 відповідно до вимог пп.1 п.З ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.1 наказу Міністерства оборони України від 05.02,2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» здійснити виплату позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає в невиплаті позивачу відшкодування витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023, протиправною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 “Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України» здійснити відшкодування позивачу витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023;
- визнати дії військової частини НОМЕР_2 , яка полягають в утриманні з усіх видів мого грошового забезпечення грошових коштів у якості податку військового збору протягом всього часу участі позивача з 20.07.2022 по 31.01.2023 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації, протиправними;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 відповідно до вимог Закону України від 19.06.2022 № 2308-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану» здійснити відшкодування позивачу грошових коштів, утриманих з усіх видів грошового забезпечення в якості податку військового збору протягом всього часу моєї участі з 20.07.2022 по 31.01.2023 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 по справі № 520/26826/24 - скасовано. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 19.05.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо:
- визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , яка полягає в невиплаті позивачу, всупереч вимог пп.1 п.3 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 1 наказу Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця при переїзді військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, протиправною;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 відповідно до вимог пп.1 п.З ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.1 наказу Міністерства оборони України від 05.02,2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» здійснити виплату позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця;
- визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , яка полягає в невиплаті позивачу відшкодування витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023, протиправною;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 “Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України» здійснити відшкодування позивачу витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023;
- визнання дій військової частини НОМЕР_2 , яка полягають в утриманні з усіх видів мого грошового забезпечення грошових коштів у якості податку військового збору протягом всього часу участі позивача з 20.07.2022 по 31.01.2023 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації, протиправними;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_2 відповідно до вимог Закону України від 19.06.2022 № 2308-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану» здійснити відшкодування позивачу грошових коштів, утриманих з усіх видів грошового забезпечення в якості податку військового збору протягом всього часу моєї участі з 20.07.2022 по 31.01.2023 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_2 , подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідачем здійснено всі належні виплати згідно чинного законодавства, та не допущено жодної бездіяльності чи порушення прав позивача.
05.06.2025 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому викладено правову позицію позивача стосовно порушених відповідачем у відзиві на позову питань.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 18.08.2021 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види грошового забезпечення, що підтверджено копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18.08.2021 № 166.
Судом встановлено, що позивач 13.12.2021 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом про виплату підйомної допомоги.
Однак, як зазначає позивач, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця при переїзді військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду позивачу не виплачена, у зв'язку з чим позивач 10.09.2023 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із заявою, в якій просив надати роз'яснення щодо невиплати підйомної допомоги.
З відповіді командира військової частини від 01.10.2023 № 1632 вбачається, що виплата підйомної допомоги буде здійснена при надходженні фінансування.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.07.2023 № 190 майора ОСОБА_1 , старшого офіцера відділення управління черговими силами командного пункту направлено у відрядження до оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 02.07.2023 до окремого розпорядження для виконання розвідувальних (бойових) завдань.
Відповідно до довідки від 06.04.2024 № 671 позивач дійсно в період з 29.06.2022 по 16.06.2023, з 02.07.2023 по 29.08.2023, з 11.09.2023 по 29.11.2023, з 10.01.2024 по 15.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Харківській області, Донецькій області.
Відповідно до довідки від 03.06.2024 №88/ФЕС про утримані суми військового збору з усіх видів грошового забезпечення за період з лютого 2022 року - квітень 2024 рік, з грошового забезпечення позивача утримано військовий збір у розмірі 21871,43 грн.
Позивач 05.07.2024 звернувся до відповідача із заявою в якій просив виплатити підйомну допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця при переїзді військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, в виплатити відшкодування витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023, здійснити відшкодування грошових коштів, утриманих з усіх видів грошового забезпечення в якості податку військового збору протягом всього часу моєї участі з 20.07.2022 по 31.01.2023 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
З листа відповідача від 16.07.2024 № 1447 вбачається, що за періоди з 09.07.2022 року по 31.01.2023 року буде здійснено перерахунок грошового забезпечення, виплата підйомної допомоги при переїзді та компенсацію коштів за час перебування у відрядженнях будуть здійснені одразу після надходження належного фінансування.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 , які полягають в невиплаті позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця при переїзді військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду та зобов'язання відповідача здійснити відповідно до вимог п.2 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.1 наказу Міністерства оборони України від 05.02.2018 №45 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» виплату позивачу підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця станом на момент її виплати за рішенням суду або в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця відповідно до останньої займаної позивачем штатної посади в військовій частині НОМЕР_2 в випадку, якщо станом на момент виплати позивач буде звільнений з лав Збройних Сил України або проходитиме військову службу в іншій військовій частині, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» врегульовується продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затверджено Наказом Міністерства оборони України № 45 від 05.02.2018 року (далі Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв'язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби; добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім'ї, який переїхав разом з ним.
Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов'язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім'ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов'язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини). Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов'язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.
Відповідно до п.12 Порядку №45 наказ про виплату підйомної допомоги та добових на військовослужбовця та членів його сім'ї готується службою персоналу військової частини.
Пункт 13 Порядку №45 передбачає, що виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Вищенаведені приписи діючого законодавства та встановлені обставини справи дають підстави суду зазначити, що позивачу протиправно невиплачена підйомна допомога, у зв'язку з переїздом на нове місце служби (проживання) у розмірі місячного грошового забезпечення, оскільки він переїхав, на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, без збереження посади за попереднім місцем служби.
Позивач вказує, що у відповідності до Порядку №45 він звернувся з рапортом до відповідача з проханням про виплату йому підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення, відповідно строк звернення з рапортом позивачем дотримано.
Відповідно до довідки від 21.05.2025 № 152/ФЕС у листопаді 2024 року була здійснена виплата підйомної допомоги при переїзді відповідно до п.1 наказу МОУ від 05.02.2018 № 45 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» у сумі - 13741,93 грн, що також підтверджено розрахунково-платіжною відомістю №119.
Відтак, підстави для задоволення позовних вимог в даній частині відсутні.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають в невиплаті позивачу відшкодування витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023 та зобов'язання відповідача здійснити відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 “Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України» відшкодування позивачу витрати на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 за № 105, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 березня 2017 року за № 364/30232, затверджено Інструкцію про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Інструкція № 105), яка визначає особливості направлення військовослужбовців Збройних Сил України у відрядження в межах України та механізм відшкодування витрат на відрядження.
Пунктом 2 Інструкції № 105 визначено, що відрядження направлення військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці) за наказом командира (начальника, керівника) на певний строк в інший населений пункт для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації військової частини (підрозділу).
Пунктом 9 Інструкції № 105 визначено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 13 Інструкції № 105 витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений військовослужбовець, або до місцеперебування у відрядженні.
За наявності декількох видів транспорту від місця проходження служби до місця відрядження командир (начальник, керівник) може запропонувати відрядженому військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції військовослужбовець самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.
Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого командиром (начальником, керівником) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).
Витрати на проїзд відрядженого військовослужбовця в м'якому вагоні (з окремими двомісними та тримісними купе з місцями для лежання), вагоні І класу поїзда будь-якої категорії, а також повітряним транспортом за квитками І класу та бізнес-класу, як виняток, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу командира (начальника, керівника) згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Витрати на проїзд водним транспортом відшкодовуються у разі, коли у напрямку проїзду такий вид транспорту є єдиним засобом сполучення або вартість проїзду не перевищує вартість проїзду залізничним, повітряним чи автомобільним транспортом.
Витрати на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка на той вид транспорту, яким користується військовослужбовець, відшкодовуються з дозволу командира (начальника, керівника) згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Пунктом 18 Інструкції № 105 визначено, що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, документів в оригіналі, що підтверджують факт проживання (надання послуг з розміщення), отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
У разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрукована на папері частина електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на папері електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.
У такому разі, коли електронний авіаквиток є частково використаним, до звіту також додається лист (акт, довідка) про повернення авіаквитка, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються прізвище та ініціали відрядженого військовослужбовця, вартість здійсненого перельоту, сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов'язані з поверненням частково використаного квитка.
У такому разі, коли авіаквиток (оформлений на паперовому бланку) є нероздільним і частково використаним, до звіту додається лист (акт, довідка) про повернення авіаквитка, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються прізвище та ініціали відрядженого військовослужбовця, вартість здійсненого перельоту, сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов'язані з поверненням частково використаного квитка, а також копія авіаквитка, завірена головним бухгалтером підприємства або уповноваженою на це особою.
У разі втрати, знищення або пошкодження оригіналу відривної частини посадкового талона пасажира відрядженому військовослужбовцю з дозволу командира (начальника, керівника) можуть бути відшкодовані витрати на придбання електронного авіаквитка за умови надання оригіналу довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус електронного квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання електронного квитка повністю за визначеним маршрутом.
У разі використання електронного посадкового документа на проїзд залізничним транспортом підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадковий документ (у разі перевезення багажу - роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) - роздрукований на паперовому носії документ на послуги).
У разі повернення електронного посадкового документа на проїзд залізничним транспортом до звіту додається роздрукований на паперовому носії документ на повернення.
Інформацію про наявність та статус електронного посадкового документа можна перевірити на офіційному вебсайті публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця».
У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.
У разі повернення проїзного документа на автобусні пасажирські перевезення до звіту додаються роздруковані на паперовому носії документи на повернення або лист (акт, довідка) про повернення проїзного документа, складений компанією-продавцем, у якому зазначаються сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов'язані з його поверненням.
У разі повернення електронного проїзного/перевізного документа на поїзд до звіту додається роздрукований на папері документ на повернення.
Витрати, понесені у зв'язку з відрядженням, не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.
Витрати, понесені у зв'язку з поверненням відрядженим військовослужбовцем квитка на поїзд, літак або інший транспортний засіб, можуть бути відшкодовані з дозволу командира (начальника, керівника) лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо), за наявності документа, що засвідчує вартість цих витрат.
За змістом позовних вимог ОСОБА_1 у період з листопада 2022 по березень 2024 перебував у відрядженні в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », проте позивачем не надано відповідно до вимог Інструкції №105, документів щодо документального підтвердження понесених витрат проїзду до місця відрядження та назад.
Таким чином судом не встановлено, а позивачем не доведено понесених витрат на відрядження в розмірі 116 грн 30 коп. від 30.08.2023 та 744 грн 60 коп. від 29.11.2023.
Відтак, підстави для задоволення позовних вимог в даній частині відсутні.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають в утриманні з усіх видів грошового забезпечення позивача грошових коштів у якості податку військового збору протягом всього часу участі з 09.07.2022 по 31.01.2023 позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та зобов'язання здійснити відповідно до вимог Закону України від 19.06.2022 № 2308-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України ще особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану» відшкодування мені грошових коштів, утриманих з усіх видів грошового забезпечення позивача в якості податку військового збору протягом всього часу участі з 09.07.2022 по 31.01.2023 позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону).
Відповідно до пп. 14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі по тексту - ПК України), заробітна плата для цілей цього Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
До всіх виплат, право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
Надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, суд робить висновок, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №460/17052/21, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковою для врахування при розгляді даної справи.
Відповідно до пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Підпунктом 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у статті 165 ПК України, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (підпункт 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (підпункт 165.1.10 пункту 165.1 статті 165 ПК України).
Абзацом першим підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПК України не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13 прим. 1 статті 170 ПК України.
Законом України від 18.06.2015 №548-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції" доповнено підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України абзацом такого змісту: "Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Законом України від 19.06.2018 року №2463-VIII «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях абзац другий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено у наступній редакції: «Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі РФ) у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 2 підпункту 1.7 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором».
У постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1161 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №650 від 22.08.2018) вказано наступне.
Відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:
- в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.
З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що до введення в Україні режиму воєнного стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі Закон №2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022, внесено наступні зміни: Підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Пунктом 1, 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону від 19.06.2022 №2308-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Кабінету Міністрів України невідкладно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Отже, Законом від 19.06.2022 №2308-ІХ, який набув чинності 09.07.2022, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.
Суд звертає увагу, що вимоги підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких визначається порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою №244 від 17.03.2023 року, згідно з якою до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором (Офіційний вісник України, 2016 р., № 3, ст. 187; 2018 р., № 68, ст. 2308) внесені зміни, а саме:
Назву постанови викласти в такій редакції:
1.Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
2. У постановляючій частині:
1) після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту:
у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253, № 58, ст. 3463, № 82, ст. 5035; 2023 р., № 13, ст. 778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати..
У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;
2) абзац шостий після слів операції Об'єднаних сил (ООС) доповнити словами , здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Отже, тільки із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №244 від 17.03.2023 необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Судом встановлено, що позивач в період з 29.06.2022 по 16.06.2023, з 02.07.2023 по 29.08.2023, з 11.09.2023 по 29.11.2023, з 10.01.2024 по 15.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Харківській області, Донецькій області, що підтверджено довідкою від 06.04.2024 № 671.
Відповідно до довідки від 21.05.2025 № 152/ФЕС у грудні 2024 року був здійснений перерахунок грошового забезпечення (пільга з оподаткування військовим збором) відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «перехідні положення» Податкового кодексу України у сумі - 13662,11 грн., що також підтверджено розрахунково-платіжною відомістю №134.
Відтак, підстави для задоволення позовних вимог в даній частині відсутні.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 30.09.2025.
Суддя Супрун Ю.О.