Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2025 р. № 520/16009/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.05.2025 року №701 про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області по особовому складу №323 о/с від 04.06.2025 про застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення;
- поновити ОСОБА_1 , на посаді поліцейського взводу № 1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та додаткової винагороди за період з 26.05.2025 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України;
- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області, в званні - старший сержант. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 65 Конституції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2017 за №1565/31433 в частині недотримання законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №400 від 03.04.2025 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області по особовому складу №323 о/с від 04.06.2025 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 04.06.2025 звільнено згідно з Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Проте, вказаний наказ є протиправним та таким, що порушує норми чинного законодавства, оскільки Головним управління національної поліції в Харківській області не проводилося жодного навчання щодо тактичної медицини, тактичної підготовки, не було ознайомлення з дронами, з мінами, занять з евакуація поранених. Тобто, позивач не проходив жодного курсу навчання, що розрахований на виконання поліцейських місій. Ніяких занять з інженерної та фортифікаційної підготовки, окопної роботи, а тим більше оборони позицій від ворожих військ та техніки з навчання не проводилися. Позивач оцінюючи проміжні накази керівництва про необхідність дислокації на бойову позицію до міста Торецьк та біля міста Торецьк, не маючи належних навичок та знань, цілком виправдано ставив на перше місце своє життя.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що виданню оскаржуваного наказу слугувало службове розслідування на підставі доповідної записки т.в.о. командира БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області майора поліції Владислава Есаулка від 14.04.2025 №808/119-38/14-2025, Головним управління Національної поліції в Харківській області було видано наказ № 1177 про призначення та проведення службового розслідування щодо безпідставного невиконання окремими особами БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області, в тому числі і заявником наказу керівництва БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Висновком розслідування встановлено вчинення дисциплінарного проступку: порушення вимоги частини першої статті 65 Конституції України, в частині відмови виконати наказ про захист Вітчизни на бойових позиціях; пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського, а також в частині невиконання наказу керівника; Присяги працівника поліції, передбаченої частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»; пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника та немужнього служіння народу України, неутримання від дій, які підривають авторитет НП України. Під час доведення наказу БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» 8 поліцейських, серед яких був сержант поліції ОСОБА_1 відмовились виконувати вимоги вказаного наказу.
Під час зачитування наказу проводилась відеофіксація в присутності лікаря та психолога, які протипоказань до виконання ними бойового (спеціального) завдання не виявили. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 мав повну укомплектованість поліцейського засобами особистого захисту, озброєнням та боєприпасами, необхідними для ефективного та безпечного виконання службових обов'язків. Обґрунтованих доводів та законних підстав для невиконання позивачем наказу БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання», службовим розслідуванням не встановлено. Таким чином, службовим розслідуванням встановлений факт вчинення дисциплінарного проступку сержантом поліції ОСОБА_1 , тому оскаржувані накази є законним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представник позивача скористався своїм правом та подав до суду вдповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові обґрунтування підстав, викладених у позові.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 19.08.2025 по 12.09.2025 суддя Ольга Горшкова перебувала у відпустці, з 16.09.2025 по 20.09.2025 - у відрядженні, з 22.09.2025 по 26.09.2025 - у відпустці, відтак розгляд справи відбувається у перші робочі дні судді.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення стрілецького) ГУНП в Харківській області, в званні - старший сержант.
Так, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.06.2024 № 252 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 /0182599/ переміщено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади поліцейського ї сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Лозівського 4 районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 05.02.2025 № 14 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» та відкликання з відрядження», у період з 06.02.2025 по 04.08.2025 поліцейські БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області, в тому числі і ОСОБА_1 відряджені до зони відповідальності ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у підпорядкування командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють», з табельною вогнепальною та автоматичною зброєю та боєприпасами до неї з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України у порядку взаємодії підрозділів поліції зі (військовими частинами) Збройними Силами України, ГУ розвідки МОУ ЗСУ, представниками інших складових сектору безпеки й оборони.
Згідно витягу з наказу БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» вбачається, що поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області сержанту поліції ОСОБА_1 було наказано: у складі групи оборони № 1, бути в готовності, до 06.00 12.04.2025, на ББМ, висунутися в БРО зведених підрозділів, та зайняти визначені в наказі вогневі позиції біля м. Торецьк Бахмутського району Донецької області.
15.04.2025 на підставі доповідної записки т.в.о. командира БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області майора поліції Владислава Есаулка від 14.04.2025 №808/119-38/14-2025, Головним управління Національної поліції в Харківській області було видано наказ № 1177 про призначення та проведення службового розслідування щодо безпідставного невиконання окремими особами БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області, в тому числі і ОСОБА_1 наказу керівництва БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
За результатами службового розслідування ГУНП в Харківській області складено висновок від 21.05.2025, згідно яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог наказу БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання», частини першої статті 65 Конституції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №701 від 26.05.2025, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 65 Конституції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейського взводу №1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.06.2025 № 323 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 04.06.2025 звільнено згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Не погоджуючись із наказами від 26.05.2025 №701 про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського взводу сержанта ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції та №323 о/с від 04.06.2025 про застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції. Так, відповідно до вказаної норми особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту, Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункт 1 розділу 5 Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами пунктів 2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до пункту 4 розділу 6 Порядку №893, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно із частиною 12 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 15.04.2025 на підставі доповідної записки т.в.о. командира БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області майора поліції Владислава Есаулка від 14.04.2025 №808/119-38/14-2025, Головним управління Національної поліції в Харківській області було видано наказ № 1177 про призначення та проведення службового розслідування щодо безпідставного невиконання окремими особами БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області, в тому числі і ОСОБА_1 наказу керівництва БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Вищевказана доповідна записка може свідчити про наявність достатніх даних, які вказують на ознаки дисциплінарних проступків в діях або бездіяльності поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вказаної події, підтвердження або спростування вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків, установлення причин і умов їх вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарних проступків, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, на підставі статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області 22 квітня 2025 прийнято наказ №1177 призначено службове розслідування за обставинами, викладеними в доповідній записці т.в.о. командира БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області майора поліції Владислава Есаулка від 14.04.2025 №808/119-38/14-2025.
За результатами службового розслідування ГУНП в Харківській області складено висновок від 21.05.2025, згідно яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог наказу БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання», частини першої статті 65 Конституції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
З матеріалів справи судом встановлено, що до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області майора поліції Есаулка В.І. від 14.04.2025 №808/119-38/14-2025, адресована начальнику ГУНП в Харківській області полковнику поліції Петру Токарю, в якій містилась інформація про відмову від виконання наказу БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області.
Так, згідно змісту вказаної записки, 11.04.2025 о 18:37 у визначеному місці в м. Краматорськ Донецької області до відома окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, відряджених до зони ведення бойових дій у складі зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» для виконання бойових (спеціальних) завдань, під час доведення наказу БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387 дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання», вимоги якого відмовились виконувати, зокрема: сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський взводу №1 роти № 1.
Під час зачитування наказів проводилася відеофіксація, були присутні лікар та психолог, які протипоказань щодо їх готовності до несення служби не виявили.
Після ознайомлення з вказаним наказом інспектор інформаційного відділення БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_1 відмовився від його виконання.
Згідно частин першої та другої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Як зазначалося, підставою для проведення вказаного службового розслідування була доповідна записка записка т.в.о. командира БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області майора поліції Владислава Есаулка від 14.04.2025 №808/119-38/14-2025 про безпосереднє виявлення ознак дисциплінарного проступку у діях окремих поліцейських БПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області, зокрема позивача.
Керівник, якому надані повноваження із застосування дисциплінарного стягнення, має право призначити службове розслідування за фактом виявленого дисциплінарного проступку (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Суд зазначає, що виявлення факту невиконання поліцейським наказу заступити на позицію стало підставою вважати, що в діях поліцейського є ознаки дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим уповноваженими особами відповідача призначене службове розслідування для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин.
Таким чином, наказ ГУНП в Харківській області від 22.04.2025 № 1177 «Про призначення та проведення службового розслідування» є правомірним та таким, що виданий з урахуванням вимог законодавства та обставин вчиненого проступку. Протилежних доказів суду не надано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції» створено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та який зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 02 лютого 2023 року.
Наказом Національної поліції України від 16 квітня 2024 року № 403 «Про затвердження Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 », передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.
Наказом головнокомандувача Збройних сил України Сіверська МТГ, Званівська СТГ, Соледарська МТГ, Бахмутська МТГ, Світлодарська МТГ, Часовоярська МТГ та Торецька МТГ Бахмутського району, а також Костянтинівська МТГ Краматорського району Донецької області, визначені районами ведення воєнних (бойових) дій.
На підставі наказу МВС України від 02.08.2017 № 672 «Про затвердження Інструкції про службове відрядження поліцейських у межах України» (зі змінами), Законів України «Про Національну поліцію», «Про оборону України», «Про Національну безпеку України», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.06.2024 № 9092 ОКПКИЇВ, Генерального штабу Збройних Сил України від 13.06.2024 № 9169 ОКПКИЇВ, від 15.06.2024 № 9270 ОКПКИЇВ, на підставі вказівок НПУ від 15.01.2025 № 6219 дск, від 16.01.2025 № 3818 дск, від 20.01.2025 №3828, від 05.02.2025 № 7007 дск, наказу ГУНПв Харківській області від 05.02.2025 № 14 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області до ОСУВ «Хортиця», з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України у порядку взаємодії підрозділів поліції зі військовими частинами Збройних Сил України, ГУ розвідки МОУ ЗСУ, представниками інших складових сектору безпеки й оборони, поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, в тому числі і сержант поліції ОСОБА_1 з 06.02.2025 по 04.08.2025 (включно) відряджені до зони відповідальності ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у підпорядкування командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють».
Згідно витягу з наказу БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 №387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» вбачається, що поліцейському взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області сержанту поліції ОСОБА_1 було наказано: у складі групи оборони № 1, бути в готовності, до 06.00 12.04.2025, на ББМ, висунутися в БРО зведених підрозділів, та зайняти визначені в наказі вогневі позиції біля м. Торецьк Бахмутського району Донецької області.
З довідок щодо надання інформації про забезпеченість майном озброєння стосовно поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП № 920/119-38/14-2025 від 19.04.2025 та №955/119-38/14-2025 від 29.04.2025 вбачається, що відповідно до карток обліку озброєння, яке закріплено за поліцейськими, поліцейські (зокрема позивач) забезпечені: табельною вогнепальною зброєю 9 мм пістолетами ПМ, двома магазинами та 16 патронами до них; автоматичною зброєю 5.45 мм автоматами АК-74, чотирма магазинами та 120 патронами до них; засобами індивідуального захисту броне шоломи ТОР, бронежилети 5 класу захисту, протигаз МТ-213/2У.
11.04.2025 о 18:37 у визначеному місці в м. Краматорськ Донецької області до відома окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, відряджених до зони ведення бойових дій у складі зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» для виконання бойових (спеціальних) завдань, доведено наказ БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387 дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Наказ командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області про виконання бойового (спеціального завдання) є основним директивним документом для особового складу підрозділу, включає в себе виконання завдань визначених бойовими розпорядженнями старших начальників (ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», ОСУВ «Хортиця»). Формування наказу відбувається на підставі завдань визначених прямим начальником (вищим керівником), змінами у оперативній обстановці та заходами реагування на них і має гриф «для службового користування».
Судом встановлено, що позивачу, який задіяний до бойового (спеціального) завдання з ведення оборонних дій в районі міста, відповідно до вимог наказу БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області «Про виконання бойового спеціального завдання» від 11.04.2025 № 387 дск/ВСЛ наказувалося у складі групи оборони, бути в готовності, до 06:00 12.04.2025 висунутися в БРО зведених підрозділів та зайняти визначені в накарі вогневі позиції біля м. Торецьк Бахмутського району Донецької області, з метою стійкого утримання визначених рубежів (позиції), недопущення прориву противника в глибину контрольованої території та контролю логістичного маршруту.
Факт доведення наказу до відома поліцейських, в тому числі і заявника та їх відмови від виконання зафіксовано поліцейськими відділення моніторингу та контролю БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області.
Відповідно до акту огляду засобу (програми) електронної комунікації від 20.05.2025 № 1002/119-15-2025, дисциплінарною комісією переглянуто відеофайл «VID250411-183749F-000012-280012-0023» від 11.04.2025, який 24.04.2025 був наданий керівництвом БПОП (стрілецький) до дисциплінарної комісії в рамках проведення службового розслідування. Переглядом відеозапису встановлено, що 11.04.2025 о 18:37 командиром БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_2 було оголошено підлеглим поліцейським наказ БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Відповідно до акту огляду засобу (програми) електронної комунікації від 20.05.2025 №1003/119-15-2025, дисциплінарною комісією переглянуто відео файл «VID250411-184750F-000012-280012-0024» від 11.04.2025, який 24.04.2025 був наданий керівництвом БПОП (стрілецький) до дисциплінарної комісії в рамках проведення службового розслідування.
На вказаному відеозаписі підполковник поліції ОСОБА_2 продовжив оголошення вищезазначеного наказу БПОП (стрілецький) підлеглим поліцейським. Після цього, сержант поліції ОСОБА_1 , повідомив про неможливість виконання зазначеного наказу, а саме повідомив, що йому зрозуміло вимоги наказу БПОП (стрілецький), проте він вважає його злочинним, оскільки бойова позиція, до якої останнього направляють, піддається постійним обстрілам та на ній знаходяться отруйні речовини, які є небезпечні для життя і здоров'я оточуючих.
Як убачається з матеріалів службового розслідування, відеозаписи оглянуто, записано на диск DVD-R та приєднано до матеріалів службового розслідування.
Опитаний сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 11.04.2025 він був ознайомлений з наказом БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ. Виконувати вищевказаний наказ сержант поліції ОСОБА_1 не відмовився, проте повідомив, що виконати бойове завдання неможливо. На думку сержанта поліції ОСОБА_1 бойова позиція знаходиться під постійними артилерійськими обстрілами противника, піддаються атаками з FPV-дронів, які скидують на позиції невідомі хімічні речовини. Також на думку сержанта поліції ОСОБА_1 відсутні належні умови для евакуації особового складу з бойових позицій, належна медична допомога та логістичні зв'язки.
Згідно висновку за результатами службового розслідування, позивач надав аналогічні пояснення та назвав ті ж самі причини невиконання отриманого наказу.
Опитаний командир БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що 11.04.2025 о 18:37 у м. Краматорськ Донецької області у визначеному місці ним був оголошений наказ БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» підпорядкованим поліцейським. Після цього окремі поліцейські відмовились від виконання вимог вказаного наказу, а саме: сержант поліції ОСОБА_1 , старший сержант поліції ОСОБА_3 , старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , старший сержант поліції ОСОБА_7 , лейтенант поліції ОСОБА_8 , лейтенант поліції ОСОБА_9 . Даний факт був зафіксований на портативний відеореєстратор.
Опитані старший інспектор відділення моніторингу та контролю БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , командир роти № 3 вказаного підрозділу капітан поліції ОСОБА_11 , заступник командира роти № 1 вказаного підрозділу підполковник поліції ОСОБА_12 в своїх поясненням підтвердили пояснення підполковника поліції ОСОБА_2 .
Опитана начальник відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_13 пояснила, що 11.04.2025 о 18:37 вона була присутня у визначеному місці в м. Краматорськ Донецької області, де окремі поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, серед яких був сержант поліції ОСОБА_1 , відмовились від виконання вимог наказу БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Під час оголошення наказу встановлено, що за об'єктивними та зовнішньо вираженими показниками (діями, вчинками, мовленням, зовнішнім виглядом) індивідуальні особливості перебігу психічних процесів та психічний стан вказаних поліцейських задовільний. Гострих стресових реакцій та інших негативних станів, які б вказували на нездатність до виконання бойових (спеціальних) завдань, не спостерігалось
Отже, під час службового розслідування встановлено, сержант поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати вищевказаний наказ через відсутність певних умов для його виконання та не прибув у визначений час і місце для планування операції.
Статтею 65 Конституції України визначено що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов'язків громадян України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який продовжено Указами Президента України по теперішній час), а військовому командуванню разом із МВС України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (Закон № 1932-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони (частина перша статті 2 Закону України «Про оборону України»).
Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи (частина перша статті 12 Закону України «Про оборону України»).
Відповідно до частини другої та четвертої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Суд зазначає, що недотримання позивачем вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до останнього застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
Також, Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00)).
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно до абзацу 6 розділу ІІ Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 09.10.2024 № 2172 (далі Положення), батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) беруть участь беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Згідно пп. 9, 10 та 11 пункту 1 розділу ІІІ Положення, підрозділи батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) (далі Підрозділи): беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього; можуть здійснювати у взаємодії із Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.
Відповідно до пунктів 1 та 3 розділу VII Положення: поліцейські підрозділів зобов'язані: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов'язків, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру; 3) постійно вдосконалювати свій рівень професійної майстерності, у тому числі фізичної, тактичної та вогневої підготовок, а також професійні якості. Поліцейські підрозділів мають права та обов'язки, пов'язані з проходженням служби в поліції, що визначені законодавством України, посадовими (функціональними) обов'язками та організаційно-розпорядчими актами Національної поліції України.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити Українському народові; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості.
За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати.
Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені в статті 13 Дисциплінарного статуту.
Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.
Факт невиконання наказу є саме по собі невиконанням службових обов'язків. Подальше перебування на посаді поліцейського, який продемонстрував неготовність виконати критично важливий наказ, негативно впливає на можливість належного виконання ним майбутніх посадових обов'язків, особливо тих, що стосуються оперативних дій та виконання наказів керівництва. Це також прямо шкодить роботі органу (підрозділу) поліції, підриваючи основи ієрархії, дисципліни та взаємодії, які є життєво важливими для ефективного функціонування поліції, особливо в умовах підвищеної небезпеки або виконання бойових завдань.
Підрозділ не може повноцінно покладатися на співробітника, який не виконав наказ в оперативній ситуації.
З огляду на викладене, суд зазначає, що факт невиконання поліцейським наказу заступити на визначену позицію (особливо в умовах, що вимагають негайного та беззаперечного реагування та колективної взаємодії) складає ознаки дисциплінарного проступку.
Так, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що 11.04.2025 о 18:37 у визначеному місці в м. Краматорськ Донецької області до відома окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, відряджених до зони ведення бойових дій у складі зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» для виконання бойових (спеціальних) завдань, доведено наказ БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387 дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Разом з тим, позивач відмовився від виконання наказу, що виразилось у не прибутті у визначений час на позицію у м. Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, визначену в наказі, з подальшим утриманням визначеного рубежу (позицій) з іншими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області, недопущення прориву противника та його просування в глибину контрольованої території.
Доказів на підтвердження протиправності наказу БОПОП (стрілецького) ГУНП в Харківській області від 11.04.2025 № 387 дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання», до матеріалів справи не надано.
Суд зазначає, що вказаний наказ є законним розпорядженням керівника, обов'язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 5 Дисциплінарного статуту.
У свою чергу, невиконання позивачем наказу про прибуття на позиції суперечать вимогам статті 5 Дисциплінарного статуту та є порушенням службової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Факт вчинення дисциплінарного проступку поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_1 підтверджується матеріалами службового розслідування.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією не встановлено.
Поряд із тим, судом встановлено, що існує обставина, яка обтяжує відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 , зокрема вчинення ним дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
Так, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №400 від 03.04.2025 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинения дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 65 Конституції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліціно», пунктів 1 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2017 за №1565/31433 в частині недотримання законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського.
Доказів оскарження вказаного наказу або його скасування позивачем до суду не надано.
Таким чином, своєю бездіяльністю сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги частини першої статті 65 Конституції України в частині відмови виконати наказ про захист Вітчизни на бойових позиціях; пунктів 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також в частині невиконання наказу керівника; частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків, пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту в частині невиконання Присяги, наказу керівника та не мужнього служіння народу України.
Процедури та механізми проведення службового розслідування відносно поліцейських деталізовані приписами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893).
З матеріалів справи судом встановлено, що під час створення Дисциплінарної комісії відповідачем було дотримано критерій чисельності осіб та критерій неупередженості, службове розслідування було призначено та проведено.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний із фактом проведення службового розслідування та скористався своїм правом на надання письмових пояснень.
Відповідно до статті 26 Закону № 2337-VIII визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
У пункті 7 Розділу V Порядку №893 визначено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
У зв'язку з проведенням службового розслідування в порядку письмового провадження, дисциплінарна комісія приймає рішення без повідомлення та виклику учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
З матеріалів справи встановлено, що позивач скористався наданим йому правом на надання пояснень. Будь-яких порушень під час проведення службового розслідування, судом не встановлено, належних та допустимих доказів наявності таких порушень до матеріалів справи не надано.
Таким чином, відповідачем дотримано процедури проведення службового розслідування.
Щодо посилання позивача на те, що Головним управління Національної поліції в Харківській області не проводилося жодного навчання щодо тактичної медицини, тактичної підготовки, не було ознайомлення з дронами, з мінами, занять з евакуація поранених. Тобто, на те, що позивач не проходив жодного курсу навчання, що розрахований на виконання поліцейських місій, суд зазначає наступне.
Відповідно до відповіді БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області від 17.07.2025 №64711-2025, ОСОБА_1 в період з 06.08.2024 по 21.08.2024 навчався за програмою підготовки «Відновлення боєздатності бойових підрозділів Сухопутних війск (в умовах воєнного стану)» та склав випускні іспити з тактичної підготовки, вогневої підготовки, тактичної медицини, військової топографії, інженерної підготовки та підготовки зі зв'язку.
Крім того, вищевказане підтверджується свідоцтвом №2887, що видане сержату поліції ОСОБА_1 та довідкою про проходження навчання.
Твердження позивача про незрозумілість завдання, відсутність логістичних вказівок чи недолік організації суд вважає безпідставними, оскільки такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частин 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Приписами частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Згідно із частиною 5 статті 5 Дисциплінарного статуту, виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Враховуючи вказане вище вказане, слід дійти висновку про те, що відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно із частиною 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №701 від 26.05.2025, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 65 Конституції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейського взводу №1 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.06.2025 № 323 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 04.06.2025 звільнено згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що дисциплінарний проступок скоєний позивачем в умовах дії воєнного стану із відмовою від виконання вимог наказу від 11.04.2025 № 387дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) під час дії воєнного стану, встановлення власних умов виконання наказу, є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції.
Суд зазначає, що позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов'язки не виконав.
Отже, наведені позивачем причини невиконання наказу керівника ГУНП в Харківській області, в умовах дії воєнного стану, не можуть вважатися судом такими, що виправдовують вчинення останнім дисциплінарного проступку.
У той же час, суд зазначає, що посилання позивача на протиправність наказу відповідача про виконання бойового завдання не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими, враховуючи обставини того, що вказаний наказ позивачем оскаржено не було.
Крім того, судом враховується і повторне притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
Відтак, враховуючи вказане вище та встановлені під час розгляду справи обставини, суд доходить висновку про те, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування, зокрема, відносно позивача здійснила повний та належний розгляд обставин та дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже під час притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності відповідачем не було допущено порушень норм діючого законодавства.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнати протиправними та скасування наказів начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.05.2025 року №701 та №323 о/с від 04.06.2025.
Оскільки позовні вимоги в частині зобов'язання поновити ОСОБА_1 , на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу фактично є похідними від вказаних вище вимог, а тому враховуючи висновки суду у цій справі, підстави для задоволення таких у суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя Ольга ГОРШКОВА