Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2025 р. № 520/19475/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо безпідставного утримання з ОСОБА_1 сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованої на виконання рішення по справі №520/31509/24 індексації грошового забезпечення;
- стягнути з Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 недоотриману на виконання рішення по справі №520/31509/24 індексацію грошового забезпечення на суму 25 507,61 грн. у вигляді утриманих податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19962,49 грн. та військового збору у розмірі 5545,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Національним університетом цивільного захисту України на виконання рішення суду по справі №520/31509/24 було перераховано та сплачено позивачу заборгованість по грошовому забезпеченню. З перерахованої до сплати індексації відповідачем фактично сплачено позивачу 85395,18 грн. самої індексації, утримано та перераховано до бюджету 5545,12 грн. військового збору, утримано та перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб 19962,49 грн. Позивач вважає протиправними дії відповідача по утриманню з належних їй сум на виконання рішення суду по справах №520/31509/24 військового збору разом з податком на доходи з фізичних осіб. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи Електронний суд та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Національний університет цивільного захисту України подав до суду відзив на позов, в якому виклав своє заперечення проти позову. Відповідач зазначив, що податок на дохід фізичних осіб, ПДФО підлягає компенсації виключно діючим службовцям, так як саме даній категорії є наявна така пільга, це прямо кореспондується з п. 4 постанови КМУ № 44, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Зазначає, про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 по справі №520/31509/245 адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року. Зобов'язано Національний університет цивільного захисту України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 030,84 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов'язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення, виходячи з її розміру 3 030,84 грн, за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 в загальній сумі 27277,56 грн (двадцять сім тисяч двісті сімдесят сім гривень 56 копійок) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення позивача, нарахував кошти, що підлягали до виплати позивачу та виплатив позивачу суму в розмірі 85395,18 грн, утримавши з розрахованої суми ПДФО - 19962,49 грн та військовий збір - 5545,12 грн, що вбачається з відповідного розрахунку та платіжних інструкцій, наявних у матеріалах справи. (а.с. 4-6).
Позивач, вважаючи протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо безпідставного утримання з неї сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованих на виконання рішень суду по справі №520/31509/24 індексації грошового забезпечення, звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, аналізуючи наведені положення, можна дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Тобто, здійснюючи розрахунок з позивачем на виконання рішення по справі №520/31509/24, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.
Та обставина, що станом на день розрахунку позивач вже не проходила службу, жодним чином не впливає на її право отримати цю компенсацію, оскільки, відповідач здійснював остаточний розрахунок, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки, позивач мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів.
Таким чином, враховуючи, що рішеннями Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/31509/24, встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення позивачу, позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №825/761/17, від 29.07.2020 року у справі № 814/142/17 та від 08.02.2023 у справі №420/9834/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, суд зазначає, що підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Ставка військового збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування (підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України).
Таким чином, податковий агент зобов'язаний утримати військовий збір із сум доходів в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд зазначає, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що здійснюючи розрахунок з позивачем на виконання рішення суду по справі №520/31509/24, відповідач діяв у межах чинного законодавства при відрахуванні з належної до виплати позивачу суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, отже доводи позивача про безпідставність утримання з сум індексації грошового забезпечення позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору є безпідставними та не приймаються судом до уваги.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідач повинен був разом з виплатою позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення та утриманий військовий збір.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах протиправності в діях відповідача, що виразилася в невиплаті позивачу грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення, та утриманого військового збору на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/31509/24, та наявності підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію та військовий збір.
Отже, з метою належного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та частково задовольнити позов, визнавши протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/31509/24 та зобов'язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/31509/24.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнка, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, ЄДРПОУ 08571363) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/31509/24.
Зобов'язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/31509/24.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА