Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2025 року № 520/17890/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України з ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 31767,30 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в Головному управління ДПС у Харківській області. Відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 31767,30 грн, який останнім погашений не був, а відтак дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позові та у відповіді ГУ ДМС України в Харківській області про місце реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , проте до суду повернувся конверт із судовими документами з відміткою відділення поштового зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою».
Приписами ч.11 ст. 126 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, заяв про визнання позову або про надання додаткового часу для подання відзиву на позов до суду не направив.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 внесений до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 та є платником земельного податку з фізичних осіб.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відповідачу на праві власності належить земельна ділянка площею 46,4 га (а.с. 13-13а).
Станом на дату подання позову ОСОБА_1 має податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 31767,30 грн. (основний платіж), який виник у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань визначених контролюючим органом, а саме згідно:
- податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") №5877787-2418-2023-UA63140090000052369 від 21.06.2023, термін сплати 30.09.2023 на суму 44873,90 грн, з урахуванням сплати у сумі 26080,04 грн. Сума що підлягає стягненню становить 18793,86 гривень;
- податкового повідомлення-рішення (форма "Ф") №2225512-2418-2029-UA63140090000052369 від 03.07.2024, термін сплати 01.09.2024 року на суму 12973,44 гривень.
Загальна сума несплачених податкових зобов'язань становить - 31767,30 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, згідно інтегрованих карток у ІКС "Податковий блок", яка підлягає до стягнення (а.с. 14).
Податкові повідомлення-рішення №5877787-2418-2023-UA63140090000052369 від 21.06.2023 та №2225512-2418-2029-UA63140090000052369 від 03.07.2024 не були вручені відповідачу, у зв'язку з тим, що “адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням, що міститься в матеріалах справи.
Отже, зважаючи на положення пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення, що направлялося відповідачу, є належним чином врученим.
Вищезазначене податкові повідомлення-рішення не були оскаржено відповідачем у судовому порядку.
Судом з'ясовано, що з метою погашення заборгованості податковим органом сформована податкова вимога від 18.12.2024 № 013712-1308-2040.
Зазначену податкову вимогу було надіслано на адресу відповідача - АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 18).
Відправлення не було вручено відповідачу у зв'язку із відсутності адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання, яка міститься в матеріалах справи.
В розумінні пунктів 42.2, 42.5 статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими відповідачу. Отже, суд дійшов до висновку про дотримання позивачем порядку стягнення податкового боргу.
Вказана сума грошового зобов'язання є узгодженою та заявлена позивачем до стягнення у цій справі як податковий борг.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункт 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з підпунктами 20.1.18 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно статті 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно з пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.
Стаття 270 Податкового кодексу України закріплює, що об'єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Положеннями підпунктів 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України також визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з пунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Так, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області винесені податкові повідомлення - рішення №5877787-2418-2023-UA63140090000052369 від 21.06.2023 та №2225512-2418-2029-UA63140090000052369 від 03.07.2024 на загальну суму 31767,30 грн.
Доказів оскарження чи скасування вказаного вище податкового повідомлення-рішення на день розгляду справи відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що борг за податковими повідомленням-рішеннями є узгодженим.
Таким чином, відповідно до розрахунку сум заборгованості по платежам перед бюджетом, загальна сума податкового боргу відповідача складає 31767,30 грн.
Відповідно до підпункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судовим розглядом встановлено, що у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 18.12.2024 № 013712-1308-2040.
Суд зазначає, що з моменту направлення вимоги борг не переривався та на час розгляду справи не сплачений, що підтверджується карткою особового рахунку, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження вказаної вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості у розмірі 31767,30 грн перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.)
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)
Відповідно до підпункту 137 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - Державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України та законами України.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 164 323,55 грн, який на час розгляду справи не сплачений.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, то суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків ,61057, ЄДРПОУ 43983495) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 31767,30 грн (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят сім гривень 30 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга ГОРШКОВА