Справа № 500/4513/25
29 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), в розмірі 86% грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) відповідач здійснив перерахунок призначеної позивачу пенсії, виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення. При проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду, відповідач знову зменшив основний розмір пенсії позивача з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає вказані дії відповідача щодо здійснення такого перерахунку протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 30.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримало 31.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 29.09.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII, розмір якої на дату призначення склав 86% відповідних сум грошового забезпечення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виконання Постанови №103 з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивача та застосовано основний розмір пенсії, що не перевищує 70% грошового забезпечення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі №500/4400/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №500/7389/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області довідки №69/21-10794 від 28.10.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 01.07.2025 здійснило перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 14.07.2025 позивачу повідомило, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №500/7389/24 виконане в межах повноважень. Зазначеним рішенням зобов'язань стосовно проведення перерахунку пенсії в розмірі 86% не приймалось. Відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, при перерахунку пенсії, проведеного на виконання вказаного рішення суду, застосована вищезазначена норма Закону.
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у ч.2 ст.13 Закону №2262-XII, згідно яких цифри "80" замінено цифрами "70".
Слід зазначити, що внесені Законом №1166-VII зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений ст.63 (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії), відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст.13 Закону №2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону №2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ст.13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у рішенні у зразковій справі №240/5401/18 від 04.02.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Як слідує з матеріалів справи, розмір пенсії позивача на дату призначення складав 86% від грошового забезпечення. Відповідно до ч.2 ст.13 Закону № 2262-XII в редакції, чинній на час призначення, максимальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому ст.13 Закону № 2262-XII була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст.58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, а тому застосування ст.13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Право позивача на перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які визначено на момент призначення пенсії, також встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі №500/4400/21, що в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України є преюдиційними обставинами та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи
За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача за вислугу років з 86% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача з 01.07.2025 здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням проведених виплат, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 86% від відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 (девятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мандзій О.П.