Справа № 500/4667/25
30 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Сампару Надію Миронівну, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправним не нарахування та невиплату Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік, тривалістю 05 діб;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік, тривалістю 05 діб.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 19.01.2024 по 03.03.2025 у Військовій частині НОМЕР_1 .
17.06.2025 позивач звернувся із заявою до в/ч НОМЕР_1 , в якій просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік, тривалістю 5 діб за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
Проте станом на дану подання позовної заяви, позивач не отримав будь-якої відповіді від Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою судді від 08.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
19.08.2025 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №70 від 03.03.2025 позивачу проведена виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік тривалістю 05 діб та відповідно до довідки АТ КБ "ПриватБанк" про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів, відомість 250424РВ000047632343 та відомість 250410РВ000047352232, кошти були зараховані на рахунок позивача 10.04.2025 та 25.04.2025.
Вказує, що на момент подачі позовної заяви до суду, розрахунок з позивачем проведено (10.04.2025 та 25.04.2025) в повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
26.08.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що в доданих відповідачем до відзиву документах зазначена лише загальна сума компенсації за весь період невикористаних відпусток. При цьому з документів неможливо встановити, яка саме частина цієї суми відноситься до щорічної основної відпустки, а яка до щорічної додаткової відпустки. Відсутність поділу на види відпусток позбавляє можливості перевірити правильність проведених нарахувань і відповідність їх вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 17.09.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 конкретизовану інформацію щодо видів відпусток та сум, які були нараховані позивачу та зараховані на рахунок позивача 10.04.2025 та 25.04.2025.
На виконання вимог вказаної ухвали 22.09.2025 на адресу суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшли додаткові пояснення.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 19.01.2024 по 03.03.2025 у Військовій частині НОМЕР_1 .
17.06.2025 позивач звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік, тривалістю 5 діб.
Проте не отримавши відповіді звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 1 ст. 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з п. 8 ст. 101 вказаного Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки".
Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачені такі види щорічних відпусток, як: основна відпустка (стаття 6 Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (п. 1 ст. 4 Закону).
Відповідно до ст. 16-2 вказаного Закону, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особам з інвалідністю внаслідок війни надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Абзацом 3 п. 14 ст. 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Крім того, відповідно до п. 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, що передбачена ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" та п. 17 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за невикористані дні відпустки проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства на день виключення зі списків особового складу.
Як слідує із матеріалів справи, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2025 №70 ОСОБА_1 з 03 березня 2025 року виключено зі списків особового складу.
У вказаному наказі також зазначено "Виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік тривалістю 05 діб".
Згідно з додатковими поясненнями у справі від 22.09.2025, грошове забезпечення та додаткова винагорода за період з 01.03.2025 по 03.03.2025 нарахована та виплачена наступним чином:
- грошове забезпечення за період з 01 по 03 березня 2025 року у сумі 2184 грн 67 коп.;
- додаткова винагорода за березень 2025 року в сумі 2903 грн 23 коп.;
- грошова допомога на оздоровлення за 2025 рік в сумі 22575 грн 00 коп.;
- грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік (перевикористано 2 календарних дні), грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік тривалістю 5 календарних днів та грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 та 2025 рік тривалістю 28 днів, разом 31 день у сумі 23327 грн 50 коп.;
- одноразова грошова допомога по звільненню за 13 місяців служби, в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби але не менше 25 відсотків місячного грошового забезпечення в сумі 11739 грн 00 коп.;
- перерахунок грошового забезпечення за попередні місяці служби в зв'язку з встановленням збільшеної вислуги років на дату звільнення в сумі 15134 грн 62 коп.;
10 квітня 2025 року кошти з урахуванням військового збору у розмірі 73836 грн 38 коп. були зараховані на картковий рахунок позивача, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", та 25 квітня 2025 року у розмірі 2859 грн 68 коп.
Наведене також підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про нарахування та утримання грошового забезпечення за період 01-08 2025 та довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів.
Отже наведене слідує, що позивачу проведена виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2025 рік тривалістю 05 діб.
Щодо покликань представника позивача на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягала у несвоєчасному проведенні остаточного розрахунку у день звільнення, то суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є саме нарахування та виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а не своєчасність її нарахування і виплати.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.