Справа № 500/5018/25
29 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг в сумі 15996,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 15996,31 грн., з яких: 14791,97 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та 1204,34 грн. по платежу військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у пп.4 пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, нарахованих податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями за результатами перевірки. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 28.08.2025 отримано відповідачем 04.09.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 29.09.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази та пояснення, викладених у заявах по суті справи, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно з довідки Головного управління ДПС у Тернопільській області за відповідачем станом на 30.07.2025 рахується податковий борг в сумі 15996,31 грн., з яких: 14791,97 грн. (податкові зобов'язання - 11561,57 грн., штрафні санкції - 3230,40 грн.) по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та 1204,34 грн. (податкові зобов'язання - 963,47 грн., штрафні санкції - 240,87 грн.) по платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що також підтверджується розрахунками суми позовних вимог з податкового боргу та відображений в інтегрованій картці платника податків.
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, податковий борг виник у зв'язку з несплатою платником податків грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями 01.11.2024 №00154172405, №00154292405, №00154242405, винесених на підставі акта перевірки від 09.10.2024 №13688/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено факт отримання доходу ОСОБА_1 , як додаткове благо у вигляді суми 64230,91 грн. основної суми боргу платника податку, анульованого кредитором, однак ОСОБА_1 податкової декларації за звітний податковий 2023 рік не подано, не сплачено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору за 2023 рік.
Такі податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не були сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом була виставлена та надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкова вимога форми "Ф" №51180-50 від 08.05.2020. Вказані заходи не призвели до сплати відповідачем податкового боргу. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені зобов'язання У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п.179.1 ст.179 ПК України).
За приписами пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Згідно з п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Пунктом 57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як слідує з матеріалів справи, податкові зобов'язання по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та по платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкові зобов'язання по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 14791,97 грн. та по платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 1204,34 грн. відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань: 14791,97 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та 1204,34 грн. по платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову. Оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким визначено податкове зобов'язання, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі №826/18379/14, від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 03.02.2022 у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 у справі №826/9711/17, що враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг в сумі 15996 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 31 (тридцять одна) копійка, з них:
по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 14791 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто одна) гривня 97 (дев'яносто сім) копійок;
по платежу військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 1204 (одна тисяча двісті чотири) гривні 34 (тридцять чотири) копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мандзій О.П.