Справа № 500/3057/25
30 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, або ГУ ДПС у Тернопільській області) у якому просив суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.11.2024 року № 902223-2407-1918- UA61040390000066619 на суму 37 626,88 грн. та від 25.11.2024 року № 902224-2407- 1918-UA61040390000066619 на суму 43 270,52 грн.
Позовні вимоги у заявах по суті справи (позові, відповіді на відзив, додаткових поясненнях) обґрунтовані тим, що у 2022-2024 роках у власності позивача перебувала земельна ділянка, в с.Підгородне Тернопільського району площею 0,2556 га, кадастровий номер 6125286900:02:001:0067.
Відповідачем винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання за 2022 рік та за 2023 за платежем - земельний податок фізичних осіб за вищевказану земельну ділянку. Підставою для визначення розміру земельного податку за 2022 рік вказано нормативну грошову оцінку в розмірі 4 907 000 грн. за 1 га (відповідно площею 0,2556 га - 1 254 229,20 грн.) та за 2023 розмірі 5 643 000 грн. за 1 га (відповідно площею 0,2556 га - 1 442 350,80 грн.).
Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок земельного податку з фізичних осіб на підставі витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку № НВ-9955149722024 від 28.11.2024 у якій нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6125286900:02:001:0067 складає 922 036,88 грн. (за 1 га - 3 607 343,04 грн.). Однак, відповідач відмовив йому у здійсненні такого перерахунку мотивуючи це тим, що розрахунок земельного податку за 2022 та 2023 роки здійснено виходячи з середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель по с. Підгороднє, а витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № НВ-9955149722024 від 28.11.2024 не може бути підставою для визначення розміру земельного податку за 2022 та 2023 роки.
Оскільки нормативно-грошова оцінка підлягає щорічній індексації, а витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку № НВ-9955149722024 від 28.11.2024, який сформовано у автоматичному режимі, відображає більш точну інформацію про нормативно-грошову оцінку належної на праві власності позивачу земельної ділянки, він вважає, що відповідач визначив розмір земельного податку на основі документів, які не відображають реальну вартість земельної ділянки, а тому спірні податкові-повідомлення рішення є протиправними.
Відповідач подав відзив на позов та заперечення, у яких позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що згідно з рішенням Підгороднянської сільської ради від 13.03.2019 №541 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту» остання нормативна грошова оцінка земель населеного пункту проводилась у 2018 році. Станом на 1 січня 2018 року середня (базова) вартість одного квадратного метра земель по с. Підгородне становила 178,44 грн. Інформація щодо середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель с. Підгородне міститься в Довіднику показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який є у відкритому доступі на сайті Держгеокадастру (https://land.gov.ua/open-data/).
Застосувавши кумулятивно коефіцієнт індексації, вартість одного квадратного метра земель населеного пункту станом на 2022 рік становила 196,28 грн. Базова вартість (Бн) одного квадратного метра землі в с. Підгороднє, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (від 31.01.2023 8-19-0.7-278/2 23), станом на 01.01.2023 становила 225,72 грн.
Відповідач зазначає, що у наданому позивачем витязі із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.11.2024 зазначається лише актуальна нормативна грошова оцінка на 2024 рік. ГУ ДПС при нарахуванні земельного податку на 2022-2023 податкові періоди використовувало актуальну на 2022-2023 роки нормативну грошову оцінку земельної ділянки, надану Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області та визначену рішенням Підгороднянської сільської ради від 13.03.2019 №541 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту».
З огляду на вищезазначене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 26.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не звертались.
Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
До ГУ ДПС у Тернопільській області 30.08.2024 року надійшов лист Підгороднянської сільської ради 11-08/1341 від 30.08.2024 року до з переліком громадян, які є власниками земельних ділянок, у якому зазначено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 18.02.2020 року є власником земельної ділянки в с.Підгороднє, яка підлягає оподаткуванню, з кадастровим номером 6125286900:02:001:0067, площею 0,2556 га та цільовим призначенням земельної ділянки: (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (МАФи, кіоски, павільйони).
Факт перебування у власності позивача вказаної земельної ділянки ним не заперечується та підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру.
Рішенням Підгороднянської сільської ради від 13.03.2019 №541 затверджено нормативну грошову оцінку земель населеного пункту.
Як слідує з Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, станом на 1 січня 2018 року середня (базова) вартість одного квадратного метра земель по с. Підгородне становила 178,44 грн.
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 31.01.2023 8-19-0.7-278/2 23, враховуючи коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки, базова вартість (Бн) одного квадратного метра земель населеного пункту с. Підгороднє станом на 2022 рік становила 196,28 грн., а станом на 01.01.2023 - 225,72 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2024 року № 902223-2407-1918- UA61040390000066619 відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання із земельного податку за 2022 рік на в сумі 37 626,88 грн. При цьому вартість належної позивачу земельної ділянки за нормативно-грошовою оцінкою склала 4 907 000 грн/га.
Податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2024 року № 902224-2407-1918-UA61040390000066619 відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання із земельного податку за 2023 рік на в сумі 43 270,52 грн. При цьому вартість належної позивачу земельної ділянки за нормативно-грошовою оцінкою склала 5 643 000 грн/а.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9958578802024 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:0067 за нормативною грошовою оцінкою у 2024 році склала 922036,88 грн.
Не погодившись з визначеним відповідачем розміром земельного податку у 2022-2023 роках, позивач звертався до ГУ ДПС у Тернопільській області із заявою про здійснення перерахунку на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9958578802024.
Розглянувши вказане звернення, ГУ ДПС у Тернопільській області відмовило йому в такому перерахунку, мотивуючи це ненаданням документів про нормативно-грошову оцінку за 2022-2023 роки.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є податкові повідомлення-рішення відповідача якими позивачу визначено розмір податкового зобов'язання із земельного податку за 2022 та 2023 роки.
При цьому, ключовим питання даного спору є те, чи може податковий орган визначити розмір земельного податку за 2022 та 2023 роки на підставі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на листопад 2024 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких міркувань.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписом п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п. 270.1.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України до об'єктів оподаткування земельним податком віднесено земельні ділянки, які перебувають у власності.
Статтею 270 ПК України унормовано, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І : 100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Отже, із вказаних вище норм Податкового кодексу України слідує, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру як земельного податку та орендної плати для земель державної і комунальної власності, яка що року підлягає індексації на коефіцієнт який доводиться Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин землевласникам та землекористувачам. Вказаний коефіцієнт є відкритою інформацією у публічному доступі зокрема на офіційному веб-порталі цього Центрального органу.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі №804/937/16 Верховний Суд дійшов висновку, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).
Відносини, пов'язані з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель врегульовані Законом України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV).
За приписом частини 2 статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону № 1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
З досліджених судом доказів та доводів сторін у заявах по суті справи судом встановлено, що податкові зобов'язання із земельного податку було визначено виходячи із середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель по с. Підгородне станом на 1 січня 2018 року (178,44 грн), яка затверджена рішенням Підгороднянської сільської ради від 13.03.2019 №541, з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частиною 3 статті 23 Закону № 1378-IV передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 (далі - Методика).
Згідно з пунктом 3 Методики, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема: коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; та ін.
Водночас, 6 липня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 р. № 753 “Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
З огляду на це, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у листі від 12.01.2023 р. № 6-28-0.222- 323/2-23 “Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік» (https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/) повідомила органи державної влади, в тому числі ДПС України про таке.
Функціонал щодо автоматичного формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів дає змогу розраховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок населених пунктів з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру за умови внесення до Державного земельного кадастру відомостей про таку оцінку.
В програмному забезпеченні Державного земельного кадастру сукупне значення коефіцієнта Км3 для земельної ділянки розраховується на підставі точного визначення частки площі, яку займають відповідні локальні фактори на земельній ділянці, повністю в автоматичному режимі, що відповідає абзацу третьому пункту 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 (на час його актуальності), відповідно до якого розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, відомості про які станом на сьогодні внесені до Державного земельного кадастру.
З огляду на зазначене, можливі випадки наявності відмінності в нормативній грошовій оцінці окремих земельних ділянок за рахунок різниці у значеннях коефіцієнта Км3, отриманих під час розрахунку без використання програмних продуктів або з використанням сторонніх програмних продуктів (коли точне визначення частки площі, яку займають відповідні локальні фактори на земельній ділянці, не може забезпечити точність, яку забезпечує використання програмного забезпечення Державного земельного кадастру) та отриманих шляхом використання ГІС- технологій програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Отже, зважаючи на більшу точність результатів розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виконаного в автоматичному режимі програмним забезпеченням Державного земельного кадастру, Держгеокадастр вказав на необхідність керуватися в роботі саме результатами автоматичного розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У силу вимог статей 73-76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).
Матеріали справи не містять доказів затвердження Підгороднянською сільською радою нової нормативної грошової оцінки земель населеного пункту в період з 2022 по 2023 роки, а також доказів зміни цільового призначення, площі чи інших корисних властивостей належної на праві власності позивачу земельної ділянки у вказаний період.
З огляду на те, що наданий позивачем витяг № НВ-9955149722024 від 28.11.2024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:0067 сформовано за допомогою програмних засобів Держгеокадастру в автоматичному режимі, то суд вважає, що він відображає більш точну інформацію про вартість земельної ділянки за нормативно-грошовою оцінкою, ніж та, яка визначена податковим органом на підставі середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель по с. Підгороднє, що затверджена рішенням Підгороднянської сільської ради від 13.03.2019 №541.
Відтак, суд дійшов висновку, що витяг № НВ-9955149722024 від 28.11.2024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:0067 є належним, допустимим та достовірним доказом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача, для цілей визначення податкового зобов'язання із земельного податку за 2022-2024 роки.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість визначення податкового зобов'язання із земельного податку за 2022-2023 роки на підстав витягу № НВ-9955149722024 від 28.11.2024, оскільки такий містить лише актуальну нормативну грошову оцінку на 2024 рік.
Так, у пункті 51 постанови Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19 зроблено висновки щодо застосування норм Закону України «Про оцінку земель» у справах про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне використання землі.
Відповідно до вказаного висновку: 1) чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; 2) витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
З огляду на такі висновки Верховний Суд погодився із доводами скаржника про можливість розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за попередні періоди до дати формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, використовуючи при цьому дані, вказані у витягу, при визначенні розміру орендної плати за попередні періоди.
Оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення як орендної плати за землю, так і земельного податку, суд вважає висновки Верховного Суду у постанові від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19 застосовними і до обставин цієї справи.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про можливість розрахунку податковим органом земельного податку за 2022-2023 рік виходячи із даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазначена у витязі № НВ-9955149722024 від 28.11.2024, та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.
Враховуючи, що зазначена у витязі № НВ-9955149722024 від 28.11.2024 нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки є нижчою ніж така, яка вказана контролюючим органом у оскаржених податкових повідомленнях рішеннях, суд дійшов висновку про завищення відповідачем податкових зобов'язань позивача із земельного податку за 2022-2023 роки, а тому визнає податкові повідомлення-рішення від 25.11.2024 року № 902223-2407-1918-UA61040390000066619 та від 25.11.2024 року № 902224-2407-1918-UA61040390000066619 такими, що не відповідають критеріям законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тоді як позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судові витрати
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 20.05.2025 №9920-5620-9606-6425.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 25.11.2024 року № 902223-2407-1918-UA61040390000066619 та від 25.11.2024 року № 902224-2407-1918-UA61040390000066619.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).
Головуючий суддя Юзьків М.І.