30 вересня 2025 року Справа № 480/7717/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду у м. Суми звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження з 20.03.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 13.06.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №480/7717/24.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подав звіт №1800-0802-7/35153 від 01.09.2025 про виконання судового рішення від 05.12.2024 у справі №480/7717/24, який мотивовано тим, що відповідачем здійснено відповідний перерахунок, сума пенсії позивача після проведеного перерахунку склала 47676,69 грн, сума коштів, яка підлягає виплаті позивачу після проведеного перерахунку з 20.03.2024 по 31.07.2025 нарахована та становить 263108,78 грн, але такі кошти будуть виплачені за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Після надходження коштів з Пенсійного фонду України на виконання виплати заборгованості позивачу будуть перераховані кошти. На даний час рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань та наявних фінансових асигнувань.
Крім того, представник відповідача просить звільнити керівника ГУ ПФУ в Сумській області від сплати штрафу.
Судом призначено до розгляду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0802-7/35153 від 01.09.2025 про виконання судового рішення від 05.12.2024 у справі №480/7717/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
Позивач належним чином повідомлений про розгляд звіту щодо виконання рішення суду, будь-яких заяв та письмових пояснень, в установлений судом строк, позивачем до суду не надано.
Розглянувши звіт щодо виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд також враховує, що 19.12.2024 набув чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Зокрема, КАС України доповнено ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 щодо судового контролю за виконанням судових рішень.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
На виконання рішення суду по даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області було здійснено у липні 2025 року перерахунок пенсії позивачу. Сума заборгованості по невиплаченій сумі пенсії за період з 20.03.2024 до 31.07.2025 включно становить 263108,78 грн, проте виплату даної суми позивачу не здійснено, оскільки кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Станом на дату подання звіту забезпечено виплату коштів згідно з рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.11.2020 включно.
Тобто, у звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначає, що фактично, у повному обсязі виконати судове рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету на виконання судових рішень.
Матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідного перерахунку пенсії позивачу, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії позивача.
Таким чином ГУ ПФУ в Сумській області рішення суду виконало лише частково, оскільки здійснено відповідний перерахунок пенсії позивачу, але доказів того, що сума заборгованості виплачена на даний час позивачу, матеріалами справи не містять.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем даного звіту про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано, адже позивачеві не виплачено перераховану суму пенсії.
При цьому, відповідач вище зазначене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення у зазначеній частині, зважаючи на те, що суми пенсійних виплат, нараховані на виконання рішення суду, можуть бути виплачені лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього бюджетні асигнування, відсутні.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним фактором є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Крім того, як наголошено судом вище, 19.12.2024 набрав чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №480/7607/20 у повному обсязі не виконано та сума перерахованої пенсії позивачеві не виплачена, посилаючись на відсутність наразі бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання щодо обчислення та перерахунку пенсії, з огляду на наведені вимоги ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024, які набули чинності 19.12.2024, суд вважає за необхідне визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області звіт №1800-0802-7/35153 від 01.09.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у частині виплати позивачу суми перерахованої пенсії.
Щодо поданого представником відповідача клопотання про звільнення керівника головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно ч.5 ст.382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Так, представник відповідача у клопотанні про звільнення керівника головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу в порядку ст.382-3 КАС України вказує, що з метою забезпечення фінансовими ресурсами витрат Пенсійного фонду України у І кварталі 2025 року та відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, наказом Пенсійного фонду України від 30 грудня 2024 року № 172 «Про тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025 року» затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду України на І квартал 2025 року, яким виплат по рішенням судів не передбачено.
З копії наданого суду Тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на ІІІ квартал 2025 року, затверджено наказом Пенсійного фонду України від 30 червня 2025 року №111, підтверджено, що виплат для забезпечення виконання рішень суду на ІІІ квартал 2025 року Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області не закладено.
Таким чином, відповідачем на цей час підтверджено відсутність бюджетних асигнувань для виконання рішення суду у цій справі.
З огляду на вищевикладене, суд на підставі ч.ч.3,5 ст.382-3 КАС України вбачає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити та звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу.
Водночас, як зазначалось судом вище, частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Під час розгляду поданого відповідачем звіту про виконання рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне розглядути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідно до частини 9 статті 382-3 КАС України, за власної ініціативи.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У даному випадку, рішення суду у даній справі виконано частково, а саме у частині проведення перерахунку відповідних пенсійних виплат. Проте, в частині виплати нарахованої позивачу різниці між розміром нарахованої та розміром фактично виплаченої пенсії за період з 20.03.2024 по 31.07.2025 на загальну суму 263108,78 грн, судове рішення залишається не виконаним.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у листі від 26.08.2025 зазначає про те, що сума перерахованих коштів за період з 20.03.2024 по 31.07.2025 нарахована до виплати та становить 263108,78 грн.
Зазначена сума коштів позивачем не оспорюється, на поданий ГУ ПФУ в Сумській області звіт про виконання рішення суду письмових пояснень чи заперечень щодо суми перерахованої пенсії позивач не надав.
Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у звіті про виконання рішення суду, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду у даній справі, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті таких сум заборгованості.
Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі, а встановлення нового строку для подання звіту не буде свідчити про виконання судового рішення та не вплине на черговість виплати заборгованості відповідача на виконання даного рішення суду.
Зважаючи на невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №480/7717/24 у частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії за період з 20.03.2024 до 31.07.2025 включно на загальну суму 263108,78 грн, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд зазначає про наявність підстав для зміни способу виконання рішення в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області виплатити заборгованість по перерахованій пенсії на стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача заборгованості по перерахованій пенсії за період з 20.03.2024 по 31.07.2025 на загальну суму 263108,78 грн.
Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Водночас, частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ в Сумській області про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №480/7717/24, суд вважає за необхідне змінити спосіб і порядок виконання рішення суду в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області звіт №1800-0802-7/35153 від 01.09.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.
2. Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу - задовольнити.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу за невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №480/7717/24.
3. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 по справі №480/7717/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії у розмірі 263108,78 грн.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.М. Гелета