30 вересня 2025 року м. Рівне №640/2199/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія"
доДержавної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м.Києві
визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрно-хімічна компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служба України (відповідач 1), Головного управління ДПС у місті Києві (відповідач 2), з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у м. Києві № 2054536/41694117 від 21.10.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 24 від 01.04.2020 до податкової накладної № 4 від 26.12.2019;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 24 від 01.04.2020 до податкової накладної № 4 від 26.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у відповідності до норм податкового законодавства позивачем подано на реєстрацію розрахунок коригування №24 від 01.04.2020 (РК № 24) до податкової накладної № 4 від 26.12.2019, в реєстрації якого було відмовлено. Обґрунтовуючи неправомірність відмови в реєстрації розрахунку коригування, позивач покликається на неправомірність підстав для зупинення реєстрації, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації РК № 24 зазначено лише про відповідність позивача п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції до Порядку зупинення № 1165, тоді як жодних розрахункових показників по такому критерію не наведено. А відтак, має місце безпідставне зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної. Позивач за допомогою засобів електронного зв'язку направив відповідачу 2 письмове пояснення та долучено до нього сканкопії всіх документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрації РК № 24. Оскільки контролюючим органом не наведено конкретного переліку документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, позивач такі документи надав на власний розсуд. Вказує, що розрахунки за господарською операцією, щодо якої подано на реєстрацію РК, ще не проводилися, тому надати розрахункові документи позивач не міг. Вказує також, що поставка товару за договором здійснювалася на умовах самовивозу товару покупцем, тому документи щодо транспортування товару позивачем не складалися. Крім того, покупець орендує частину складу у позивача, тому має змогу зберігати товар на складі без транспортування на інші склади. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про незгоду із зупиненням реєстрації розрахунку коригування та з відмовою в його реєстрації в ЄРПН. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Добрівської Н.А.) від 02.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки подання заяв по суті справи.
До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, поданий представником Головним управлінням ДПС України у м.Києві (а.с.43-49), в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що реєстрація РК, складеного позивачем, зупинена. За результатами аналізу поданих позивачем документів в реєстрації РК було відмовлено, оскільки ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» не подано розрахункові документи, а саме банківську виписку щодо розрахунків ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» з ТОВ «Аграрно-хімічна компанія», товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування товару від постачальника до ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» та від ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» до ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія». Таким чином, позивачем не надано вичерпний перелік документів у відповідності до п. 5 Порядку № 520. Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ «Аграрно-хімічна компанія», згідно якої виписано розрахунок коригування, а тому рішення №2054536/41694117 від 21.10.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 24 від 01.04.2020 до податкової накладної № 4 від 26.12.2019 є правомірним. Просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що умовами договору поставки, що був укладений позивачем з ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» предбачався строк відтермінування 100 % оплати за поставлений товар по відповідній специфікації. Поставка товару за умовами договору здійснюється в порядку самовивозу товару покупцем зі складу продавця. Часткове повернення товару, що підтверджується відповідною товарною накладною на повернення, відбулося в період строку відтермінування оплати товару по договору поставки. Відтак, надати фактичне підтвердження оплати транспортних послуг та оплати поставленого товару позивач не має об'єктивної можливості. Щодо надання товарно-транспортних документів позивач зазначає, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків. Просить позовні вимоги задовольнити.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва надіслано дану справу до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом передано справу №640/2199/21 Рівненському окружному адміністративному суду.
Ухвалою судді від 12.03.2025 прийнято справу до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.04.2025 до суду від ГУ ДПС у м.Києві надійшли додаткові пояснення, в яких наголошено, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній та розрахунку коригування. ГУ ДПС у м. Києві стверджує, що рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві № 2054536/41694117 від 21.10.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 24 від 01.04.2020 р. до податкової накладної №4 від 26.12.2019 року прийнято в межах чинного законодавства, а твердження позивача щодо його протиправності є необґрунтованим та недоведеним належними та допустимими доказами.
Також 04.04.2025 до суду надійшли пояснення від ДПС України, в яких зазначено, що відповідач 1 прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, є неправомірною вигодою, яка не може бути задоволеною. Наголошує, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Так, у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття РК, проте позивачем ні до податкового органу, ні до суду першої інстанції не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції. Податкова служба діяла у межах та у спосіб, визначений ПК України, задля забезпечення адміністрування та справляння обов'язкових платежів на території України. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-хімічна компанія» зареєстроване як юридична особа, є платником ПДВ, основними видами діяльності якого є оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75) та оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21).
09.08.2018 ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» як продавцем, укладено договір поставки № 1-08-18 з покупцем ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» на поставку засобів захисту рослин, асортимент яких визначався сторонами кожного разу у окремій Специфікації до договору поставки.
Згідно з умовами Специфікації № 33 від 26.12.2019, покупець зобов'язується сплатити продавцю 100% від вартості товару, вказаної в специфікації до договору, протягом 240 календарних днів з дати підписання специфікації.
26.10.2019 згідно видаткової накладної № 5770 продавець передав покупцю засоби захисту рослин загальною вартістю 7201608,00 грн., в т.ч.ПДВ 1200268,00 грн. Поставка товару здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу продавця.
За результатами здійснення вищевказаної операції, ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» складено податкову накладну № 4 від 26.12.2019 на загальну суму 7201608,00 грн., в т.ч. ПДВ 1200268,00 грн.
01 квітня 2020 року покупець повернув частину товару (відповідно до п. 7.8. договору поставки), а саме 650 л Нурел Д, к.е. загальною вартістю 166186,80 грн., в т.ч. ПДВ 27697,80 грн. відповідно до накладної на повернення постачальнику № 15.
Продавцем складено розрахунок коригування № 24 від 01 квітня 2020 року до податкової накладної № 4 від 26.12.2019 року та надіслано для реєстрації розрахунок коригування №24 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак реєстрацію розрахунку коригування №24 зупинено.
Засоби захисту рослин, відображені в розрахунку коригування №24, а саме Нурел Д, к.е., позивач купив у постачальника ТОВ «Дюпон Україна» в рамках Договору № 3-20/АХК-еконо, від 06.12.2019, що підтверджується видатковою накладною № 73092860 від 20.12.2019.
Комісія контролюючого органу 21 жовтня 2020 року прийняла рішення № 2054536/41694117, яким відмовила в реєстрації розрахунку коригування №24 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому Комісія в оскаржуваному рішенні вказала як підставу для відмови вказала ненадання позивачем копій документів, зокрема:
первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо транспортування товару.
Позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку було надіслано відповідачу 2, письмове пояснення та долучено до нього сканкопії всіх документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №24.
Оскільки контролюючий органом чітко не зазначено перелік документів, які позивач має надати і які, на думку контролюючого органу, є достатніми для прийняття Комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію розрахунків коригування, позивач дав відповідачу 2 сканкопії всіх наявних у нього первинних бухгалтерських документів по господарським операціям з покупцем ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія», договори з постачальниками товару, документи на нерухоме майно, сертифікати якості товару, а також інші документи, а саме копії: договору поставки № 1-08-18 від 09 серпня 2018 року зі Специфікацією № 33 від 26.12.2019; рахунку № 5372 від 26.12.2019; видаткової накладної № 5770 від 26.12.2019 року; накладної на повернення постачальнику № 15 від 01 квітня 2020 року; договору з ТОВ «Дюпон Україна» № 3-20/АХК-еконо від 06.12.2019, видаткову накладну № 73092860 від 20.12.2019, сертифікат якості Нурел Д, витягів на нерухоме майно, що належить позивачу (а.с.8-29).
Позивач оскаржив в адміністративному порядку рішення комісії від 21 жовтня 2020 року № 2054536/41694117, однак, 29 грудня 2020 року відповідачем 1 прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги позивача (а.с.30-32).
Вважаючи та рішення відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Згідно п.5, 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Зі змісту Квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що податний на реєстрацію розрахунок коригування №24 від 01 квітня 2020 року відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У Додатку 3 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 5 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості здійснення операцій - перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Між тим матеріалами справи підтверджується, що позивачем складено розрахунки коригування до податкових накладних, у зв'язку з поверненням товару за договорами поставки.
На підтвердження вказаних доводів, позивачем надано первинні документи, якими підтверджується факт придбання позивачем товару, який в подальшому був реалізований ТОВ «Українська аграрно-хімічна компанія» та, відповідно, повернутий останнім.
Відповідно до п. 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29 грудня 2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до п.2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.
Позивачем було надіслано контролюючому органу пояснення про подання пояснень та копій документів щодо спірного розрахунку коригування від 01 квітня 2020 року, реєстрацію якого зупинено. До пояснень позивачем додано пакет документів на підтвердження проведення господарської операції.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у місті Києві прийнято оскаржуване рішення № 2054536/41694117 від 21 жовтня 2020 року, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №24 від 01 квітня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо транспортування товару.
За затвердженою формою рішення, що приймається Комісією контролюючого органу за наслідками розгляду пояснення, чітко передбачено, що податковий орган має підкреслити, які саме документи не з надано з переліку, відображеного у формі рішення.
Проте, Комісія обмежилася загальним формулювання, що містять доволі широкий обсяг документів, більшість з яких були надані позивачем, а інші не надано з тієї причини, що здійснення господарських операцій, по яким зупинено реєстрацію РК, не вимагають їх складання.
Крім цього, розрахунки за господарською операцією ще не проводилися, тому надати розрахункові документи позивач не міг.
Позивач вказав, що поставка товару за договором здійснювалася на умовах самовивозу товару покупцем, тому документи щодо транспортування товару позивачем не складалися. Крім того, покупець орендує частину складу у позивача, тому має змогу зберігати товар на складі без транспортування на інші склади.
Тобто, викладене засвідчує, що Комісія контролюючого органу здійснювала розгляд пояснення та документів позивача поверхово, формально, тому прийняла нічим не обґрунтоване рішення про відмову в реєстрації РК №24.
На переконання суду, всі надані з поясненнями документи відображають дійсність операції за ПН/РК, і складені без порушення чинного законодавства. Тобто, позивачем було надано пояснення та усі необхідні документи, передбачені п.5 Порядку №520, що не дає підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Однак, рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування не містять в собі обґрунтування та підтвердження існування обставин щодо перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Крім того, рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації РК.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Суд вказує, що контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.
Разом з тим, платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.
При цьому, оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зазначене свідчить про те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування є формальним та об'єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.
Суд зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, комісією відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації та Державною податковою службою України протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації.
Аналізуючи зміст рішення, суд вважає, що комісія ГУ ДПС у місті Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування.
Тому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
За таких обставин суд робить висновок про визнання протиправним та скасування рішення від 21.10.2020 № 2054536/41694117.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Суд враховує сталу судову практику (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18 та від 23.01.2020 у справі №0840/2979/18 тощо), відповідно до якої критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Слід зазначити, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 та Порядком №1165 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу - зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 тощо).
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації складеного позивачем розрахунку коригування в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 24 від 01.04.2020 до податкової накладної № 4 від 26.12.2019.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесено обґрунтовані судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в сумі 4540,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, наявні підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який першим допустив порушення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у м. Києві № 2054536/41694117 від 21.10.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 24 від 01.04.2020 до податкової накладної № 4 від 26.12.2019.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 24 від 01.04.2020 до податкової накладної № 4 від 26.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь ТОВ «Аграрно-хімічна компанія» (код ЄДРПОУ 41694117) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ 44116011) в розмірі 4540,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (вул.Стельмаха,6а,Київ 40,03040, ЄДРПОУ/РНОКПП 41694117)
Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393) Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011)
Суддя С.М. Дуляницька