30 вересня 2025 року м. Рівне №460/5192/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025, яке набрало законної сили, позов задоволено.
Позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання судового рішення в частині обчислення розміру пенсії позивача із застосуванням "двоскладової формули" розрахунку, у зв'язку з чим постановити окрему ухвалу.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 17.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів.
Листом від 23.06.2025 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача, що здійснило обрахунок пенсії, однак у результаті виконання рішення суду від 23.04.2025 розмір пенсії зменшується.
Водночас, суд враховує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 встановлено, що починаючи з 11.10.2017, підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом в ході розгляду справи №460/5192/25, пенсія позивачу призначена до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.
Суд у рішенні від 23.04.2025 дійшов висновку, що на позивача розповсюджується дія ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Більше того, за змістом ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Жодних доказів, що позивач зверталася до пенсійного органу чи в судовому порядку з проханням здійснювати розрахунок його із застосуванням «двоскладової формули» відповідно до положень ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Таким чином, у разі здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він фактично застосовує до спірних правовідносин положення Закону №2148-VIII та нову редакцію ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які на них не поширюються, та порушує право позивача на пільгове обчислення розміру пенсії, оскільки після такого перерахунку розмір пенсії зменшується, а не збільшується.
Суд наголошує, що за правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у справі №460/5192/25, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд
Заяву про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення у справі №460/5192/25 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №460/5192/25 щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 17.09.2024 без урахування положень ч.2 ст.56 Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 30 вересня 2025 року.
Суддя Олег ГРЕСЬКО