Справа № 156/133/25
Провадження № 1-кп/156/55/25
25 вересня 2025 року сел.Іваничі
Колегія суддів Іваничівського районного суду Волинської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Іваничі клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024030520000972 від 18.11.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Іваничівського районного суду Волинської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12024030520000972 від 18.11.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.115 КК України.
Судове засідання призначено на 25.09.2025 року об 13:00 год.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повідомив суд, що 18 вересня 2025 року він проходив медичне обстеження згідно якого йому був поставлений діагноз та було призначено лікування, однак в ДУ "Луцький слідчий ізолятор" немає таких медикаментів, просив суд зобов'язати надати йому повноцінне лікування.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання свого підзахисного, просив суд винести та скерувати ухвалу до Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби у Волинській та Рівненській областях» для забезпечення належного лікування обвинуваченого ОСОБА_6 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 не заперечив, щодо заявленого клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки воно стосується життя та здоров'я останнього.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Як передбачено статтею 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження (ст.11 КПК України).
Також ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я ув'язнених, яке має адекватно охоронятись.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Відповідно до п.135 Рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), у справі «Кушнір проти України» від 11 березня 2014 року (заява № 42184/09), Суд зазначає, що влада повинна забезпечити всеосяжне спостереження за станом здоров'я затриманого та його лікування під час перебування під вартою, своєчасні і правильні діагнози й лікування та, якщо цього вимагає медичний стан ув'язненого, регулярний і систематичний контроль і всебічну терапію, спрямовану, по можливості, на лікування захворювань затриманого або запобігання їх загостренню, а не на усунення симптомів. Влада повинна також показати, що були створені всі необхідні умови для призначеного лікування. У той самий час при оцінці адекватності лікування слід керуватися перевіркою на належне старання, бо зобов'язання держави надати лікування важко хворому затриманому є зобов'язанням дії, а не зобов'язанням результату.
Пунктом 66 рішення ЄСПЛ у справі «Барило проти України» від 16 травня 2013 року (заява №9607/06) Суд також зазначає, лише той факт, що ув'язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була достатньою.
Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров'я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою чи позбавлення свободи; забезпечити своєчасність та правильність діагнозів та догляду; а також, у разі необхідності та залежно від характеру захворювання, забезпечити регулярний та систематичний нагляд, який включає в себе всебічний план лікування, що має бути спрямований на лікування захворювань ув'язненого та запобігання їх погіршення, а не на усунення симптомів. Державну органи також повинні довести, що були створені умови, необхідні для призначеного лікування, щоб це лікування було дійсно отримано.
Викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини вимоги, є такими, що підлягають обов'язковому застосуванню відповідними державними інституціями, в тому числі для забезпечення належного медичного обстеження та лікування будь-якої особи, яка тримається під вартою, тобто знаходиться під юрисдикцією держави.
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Так, статтею 206 КПК України визначено загальні обов'язки суду щодо захисту прав людини, зокрема частиною 6, 7, 8 цієї статті передбачено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя (суд) зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 №239/5/104 затверджено порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених.
Відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. 2.8 Розділу ІІ цього Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Суд наголошує, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених.
Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.02.2012 №239/5/104, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного перелік та керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Таким закладом охорони здоров'я є філія Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби у Волинській та Рівненській областях», який зобов'язаний надати допомогу в умовах, в тому числі стаціонарного лікування, у разі виявлення для цього підстав.
При цьому, оскільки необхідність призначення обстеження вирішує лікар та це не відноситься до компетенції суду, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби у Волинській та Рівненській областях» вирішити питання щодо проведення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_6 , а у разі необхідності - забезпечити надання йому належної медичної допомоги за наявності для цього підстав.
Керуючись ст.ст. 42, 183, 206, 369, 370-372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Зобов'язати керівника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби у Волинській та Рівненській областях» організувати та забезпечити медичне лікування (організацію необхідних медикаментів) обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 р. № 239/5/104.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Нововолинського відділу Володимир-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Про прийняті заходи щодо забезпечення медичного лікування (організацію необхідних медикаментів) обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомити Іваничівський районний суд Волинської області.
Копію ухвали направити до філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби у Волинській та Рівненській областях» та прокурору Нововолинський відділ Володимир-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_5 , для відома та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У зв'язку з перебуванням колегії суддів у нарадчій кімнаті, повний текст ухвали суду складено 30.09.2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3