Справа №155/1538/25
Провадження №3/155/741/25
30.09.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, за вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ст.124 та ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом ЕПР1 №453129 13.09.2025 року о 21 год 30 хв в с. Рачин по вулиці Центральна водій керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat державні номерні знаки НОМЕР_1 виїжджаючи з другорядної автодороги на автодорогу Т-03-11не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen Transporter та здійснив із ним зіткнення чим, порушив п.16.13 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Окрім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №453150 від 13.09.2025 року о 21 год. 30 хв. в с. Рачин, по вулиці Центральна водій керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat державні номерні знаки НОМЕР_1 , залишив місце ДТП до якого був причетний, чим порушив вимоги п.2.10а ПДР за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні заперечив повністю, та пояснив, що за вказаного у протоколі місця та часу не керував транспортним засобом, а під час складання адміністративних матеріалів працівниками поліції повідоми останнім що саме він керував автомобілем. Також вказав, що транспортним засобом керував ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Згідно п.16.13. ПДР перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Стаття ст.124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.10 (а) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Диспозицією ст.122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно з ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідальність за ст.122-4 КУпАП настає виключно за наявності прямого умислу на вчинення дій, передбачених диспозицією вказаної норми, тобто за наявності в діях особи умислу на залишення місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна, з метою ухилення від відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що не бачив хто керував автомобілем Volkswagen Passat який був учасником ДТП, проте бачив як у даному автомобілі вже коли наздогнав його сидячи на сидінні щось шукав ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив факт керуванням ним транспортним засобом Volkswagen Passat.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що надали працівникам поліції пояснення які містяться в матеріалах справи з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
Письмові пояснення ОСОБА_2 що містяться в матеріалах справи спростовуються поясненнями наданими безпосередньо в судовому засіданні.
Вищевикладене є свідченням того, що поліцейськими під час складання адміністративних матеріалів не було належним чином перевірено інформацію про винуватця ДТП, та відповідно, не було дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 та ст.122-4 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується поясненнями самого ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , наданими ними безпосередньо в судовому засіданні, які узгоджуються між собою.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Зазначене, на переконання суду, свідчить про відсутність складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.124 та ст.122-4 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 не була доведена поза розумним сумнівом.
Враховуючи наведене, вважаю, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.124, 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв