30 вересня 2025 року м. Рівне №460/11755/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 7604,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 7604,10 грн. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом строків, встановлених податковим законодавством, вказана заборгованість набула статусу податкового боргу. Вимога про сплату недоїмки, виставлена контролюючим органом, відповідачем виконана не була, а тому податковий орган звернувся з даним позовом про стягнення коштів з платника податків в судовому порядку. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.09.2025 відповідач подала до суду заяву на позов, у якому позовні вимоги не визнала. На обґрунтування своїх заперечень зазначила, що міська влада Рівного не хоче розривати договір оренди землі. З таких обставин, просила у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно з обліковими картками податкового органу у ОСОБА_1 наявна податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 7604,10 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №293591-2407-1712-UA56060470000086729 від 04.06.2024.
Вказане податкове повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік на суму 7604,10 грн., надіслане на зареєстровану адресу відповідача: АДРЕСА_1 , та вручено особисто відповідачу 08.06.2024.
Судом також встановлено, що 07.12.2020 податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" №16326-13 на загальну суму 29543,36 грн. Як свідчать матеріали справи, вказана вимога також надіслана на адресу відповідачу, повернута за закінченням терміну зберігання на адресу податкового органу і станом на дату розгляду справи відповідачем не виконана.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд керується і виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За правилами п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.
Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з п.288.1, п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Системний аналіз норм законодавства дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі», пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України), а з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
При цьому, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі», п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві, то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного загального суду в установленому ЦПК України порядку.
Водночас, стягнення податкового боргу з орендної плати є обов'язком податкового органу в силу норм Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Додатково суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення №293591-2407-1712-UA56060470000086729 від 04.06.2024, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік на суму 7604,10 грн., є чинним, нескасованим (невідкликаним), відповідачем в судовому порядку не оскаржене, а тому підстави для його невиконання у відповідача відсутні. Будь-яких доказів протилежного відповідачем суду не надано, матеріали справи не містять і судом не встановлено. Також жодних доказів розірвання, припинення дії договору оренди землі від 22.12.2006, укладеного між Рівненською міською радою та ОСОБА_1 , відповідачем суду не надано, судом не здобуто і в матеріалах справи відсутні.
Поряд з цим, суд зауважує, що правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення і визначення розміру орендної плати не є предметом розгляду в даній справі, а отже судом в межах її розгляду не може надаватися правова оцінка такому рішенню податкового органу.
Згідно з п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
За правилами, визначеними ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
При вирішенні даного спору суд також враховує, що у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. При цьому, днем узгодження нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, стягненню податкового боргу передує процедура узгодження грошового зобов'язання.
На час прийняття податкового повідомлення-рішення та вимоги діяла редакція п.58.2 ст.58 ПК України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Так, згідно з п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України).
Тобто, податкове повідомлення-рішення може вважатися належним чином врученим відповідачу у разі його направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №293591-2407-1712-UA56060470000086729 від 04.06.2024 надіслане на зареєстровану адресу відповідача: АДРЕСА_1 , (що є податковою адресою відповідача) та вручено їй особисто.
Вимога про сплату боргу №16326-13 від 07.12.2020 також надсилалася контролюючим органом відповідачу на вказану адресу, однак за закінченням терміну зберігання таке поштове відправлення повернене на адресу ГУ ДПС в Рівненській області. Водночас, відповідно до п.6 Розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770, вимога вважається належним чином врученими відповідачу.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що за ОСОБА_1 рахується узгоджений податковий борг в загальному розмірі 7604,10 грн., який підтверджується розрахунком податкового боргу та витягами із облікової картки платника податків. Доказів сплати відповідачем в добровільному порядку податкового боргу сторонами не надано, у матеріалах справи відсутні та судом не здобуто.
Згідно з п.19-1.1.45 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством. Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
З метою реалізації приписів вказаної норми податковий орган звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Враховуючи те, що податковий борг відповідачем не сплачений, доказів протилежного судом не встановлено і матеріали справи не містять, то суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.
З огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а відповідач не надав суду жодних доказів на їх спростування, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (18010900) в сумі 7 604,10 грн та перерахувати на рахунок UA718999980334189815000017527, отримувач: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.міс.тг/18010900, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя У.М. Нор