29 вересня 2025 року м. Рівне №460/7024/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА204000/2024/000095/2 від 15.10.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000755.
На обґрунтування позову позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів подав до митного органу МД разом з документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесене Рішення про коригування митної вартості та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.09.2025 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання - залишене без задоволення.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та нерезидентом - BELLA MALZEMECILIK. SAN. VE TIC LTD. STI (Республіка Туреччина) (Продавець) укладений Контракт №Bel20092024 від 20.09.2024.
Пункт 2.1 Контракту - Кількість товару, що постачається, визначається в інвойсі.
Пункти 2.2., 2.3. Контракту - для поставки товару Покупець надсилає Продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості. Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.
Пункти 4.1. - 4.4. Контракту - Умови поставки товару - EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Перевезення здійснюється вантажним автомобілем за рахунок покупця. Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця. Продавець зобов'язаний передати товар компанії перевізнику протягом 30 днів з дати передоплати.
Пункти 5.1. - 5.5. Контракту - сторони узгодили, що ціна товару вказується в інвойсі. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару. Валюта контракту: долар США. Загальна сума контракту: 200 000 доларів США.
Пункт 6.1 Контракту - оплата здійснюється 100% в доларах США банківським переказом на рахунок продавця згідно попереднього рахунку-фактури, до готовності товару.
На підставі укладеного Контракту позивачем здійснено замовлення від 20.09.2024:
- 190 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 80x130 та 6 стільців;
- 60 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 110x70 та 4 стільців.
Після отримання замовлення продавцем складено проформу-інвойс №BLL2024000000008 від 20.09.2024 з переліком замовленого ФОП ОСОБА_1 товару, а саме:
- 190 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 80x130 та 6 стільців загальною вартістю 17 100 доларів США;
- 60 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 110x70 та 4 стільців загальною вартістю 4200 доларів США.
Загальна вартість - 21 300 доларів США.
Здійснення позивачем оплати за придбаний товар підтверджується платіжною інструкцією N: (MUR) 31 від 01.10.2024 на суму 21 300 доларів США.
Призначення платежу (details of payment): передоплата за кухонні столи та стільці, контракт №BEL20092024 від 20.09.2024, інвойс №BLL2024000000008 від 20.09.2024.
Аналогічні відомості щодо придбаного товару підтверджуються інвойсом №BLL2024000000022 від 04.10.2024, в якому зазначені відомості про замовлення позивача:
- 190 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 80x130 та 6 стільців загальною вартістю 17 100 доларів США;
- 60 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 110x70 та 4 стільців загальною вартістю 4200 доларів США.
Загальна вартість - 21 300 доларів США.
До інвойсу №BLL2024000000022 від 04.10.2024 також складено специфікацію.
Транспортування придбаного позивачем товару відбулося на підставі договору №UA20/2022 від 05.10.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між позивачем ФОП ОСОБА_1 та компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti. в особі директора M.Besir Akbali.
У транспортній заявці №HLN2024-81 від 01.10.2024 сторони узгодили маршрут перевезення - TR-BG-RO-UA, вартість перевезення - 3500 доларів США шляхом переказу на банківський рахунок, номер авто - НОМЕР_1 - BK0720XF.
Відповідно до довідки (про транспортні витрати) №1078 від 07.10.2024 транспортні витрати автомобіля під номером НОМЕР_1 - BK0720XF становлять: місто Кайсері/Туреччина - пункт митного пропуску Порубне/Україна - 2250,00 доларів США; пункт митного пропуску Порубне/Україна - м. Мирогоща Друга/Рівненська область/Україна - 1250,00 доларів США.
Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до CMR № 15 від 04.10.2024, вантаж не був застрахований.
В жовтні 2024 року товар було ввезено на митну територію України.
З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України позивачем, через уповноважену особу, подано митну декларацію №24UA204020025422U6.
Згідно з поданою митною декларацією було задекларовано наступний товар: меблі з комбінованих матеріалів для столових і житлових кімнат у наборах, у розібраному стані для зручності транспортування.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 970 172 грн. 87 коп., з яких 877 481 грн. 19 коп. (21 300,00 доларів США) ціна товару та 92 691 грн. 68 коп. (2250,00 доларів США) витрати на транспортування.
При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод, - за ціною договору. До вказаної митної декларації декларантом долучені документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000095/2 від 15.10.2024, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним - резервним методом визнання митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000755.
Рішення №UA204000/2024/000095/2 від 15.10.2024 містить опис підстав для коригування митної вартості:
“I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1 ) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.;
2) подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності:
Для підтвердження вартості транспортних послуг надано рахунок на оплату від 07.10.2024 № HL22024000000088, однак вартість відм. KAYSERI (Туреччина) до п/п Порубне - Сірет (Україна) (відстань 1912 км відповідно до відкритого Інтернет джерела https://maps.google.com.ua) та від п/п Порубне - Сірет (Україна)- до м. Рівне (Україна) (відстань 366 км відповідно до відкритого Інтернет джерела https://maps.google.com.ua) розподілена нерівномірно, та складає 1,18 дол.США/км та 3,42 дол.США/км відповідно.
Платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.10.2024 № (MUR)31, розглянута, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки платіжна інструкція в іноземній валюті-це розпорядження щодо виконання платіжної операції та не є підтвердженням фактичного переказу коштів на рахунок продавця. Будь яких інших банківських платіжних документів до митного оформлення не надано.
У замовленні покупця від 20.09.2024 б/н відсутні реквізити продавця.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявления до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
II. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 23.05.2024 №24UA400040015165110-4,42 дол. США/кг (товар за МД від 23.05.2024 №24UA400040015165U0: Меблі для столових і житлових кімнат у наборах; код УКТЗЕД: 9403890000; країна походження Туреччина, торгова марка Proline, виробник Taskale Mobilya Dis Ticaret LTD STI).
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) банківські платіжні документи, які підтверджують факт оплати товару.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації' з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 23.05.2024 №24UA400040015165U0 - 4,42 дол. США/кг.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 71453,72 дол. США (4,42 дол. США/кг * 16166 кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації'до митного оформлення у національній валюті України становить 2943628,89 грн (71453,72 дол. США * 41,1963 грн/дол.США).».
Не погодившись із карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
У спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що для підтвердження вартості транспортних послуг надано рахунок на оплату від 07.10.2024 №HL22024000000088, однак вартість відм. KAYSERI (Туреччина) до п/п Порубне - Сірет (Україна) (відстань 1912 км відповідно до відкритого Інтернет джерела https://maps.google.com.ua) та від п/п Порубне - Сірет (Україна)- до м. Рівне (Україна) (відстань 366 км відповідно до відкритого Інтернет джерела https://maps.google.com.ua) розподілена нерівномірно, та складає 1,18 дол.США/км та 3,42 дол.США/км відповідно.
Транспортування придбаного позивачем товару відбулося на підставі договору №UA20/2022 від 05.10.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між позивачем ФОП ОСОБА_1 та компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti. в особі директора M.Besir Akbali.
Утранспортній заявці №HLN2024-81 від 01.10.2024 сторони узгодили маршрут перевезення - TR-BG-RO-UA, вартість перевезення - 3500,00 доларів CLLIA шляхом переказу на банківський рахунок, номер авто - НОМЕР_2 /BK0720XF.
Відповідно до довідки (про транспортні витрати) №1078 від 07.10.2024 транспортні витрати автомобіля під номером BK0720HX/BK0720XF становлять:
м. Кайсері/Туреччина - пункт митного пропуску Порубне/Україна - 2250,00 доларів США; пункт митного пропуску Порубне/Україна - м. Рівне/Рівненська область/Україна - 1250,00 доларів США.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У відповідності до правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296 (далі - Наказ №599), до зазначених в пункті 6) частини 2 статті 53 МК України транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
Наведений у Наказі №599, перелік документів, що надаються декларантом для підтвердження витрат на транспортування, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним.
Оскільки законодавством про державну митну справу не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, надані відповідачу довідка про вартість перевезення вантажу 1078 від 07.10.2024, заявка №HLN2024-81 від 01.10.2024, договір №UA20/2022 від 05.10.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом є належними та допустимими доказами розміру таких витрат.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постановах від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23, від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Вказані вище документи в повній мірі підтверджують маршрут перевезення вантажу в міжнародному сполученні та спростовують інформацію щодо невключения вартості транспортування за таким маршрутом.
На обґрунтування спірного рішення відповідач зазначає, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.10.2024 № (MUR)31, розглянута, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки платіжна інструкція в іноземній валюті-це розпорядження щодо виконання платіжної операції та не є підтвердженням фактичного переказу коштів на рахунок продавця. Будь яких інших банківських платіжних документів до митного оформлення не надано.
Здійснення позивачем оплати за придбаний товар підтверджується платіжною інструкцією N: (MUR) 31 від 01.10.2024 на суму 21 300 доларів США.
Призначення платежу (details of payment): передоплата за кухонні столи та стільці, контракт №BEL20092024 від 20.09.2024, інвойс №BLL2024000000008 від 20.09.2024.
Платіжна інструкція в іноземній валюті N: (MUR) 31 від 01.10.2024 містить посилання на контракт, дату операції, суму операції в доларах США, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з умовами контракту та іншими документами, поданими під час митного оформлення.
Чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки чи підпису уповноваженої особи на SWIFT повідомленні.
Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти, вказано також у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №826/9719/16.
Враховуючи викладене, оскільки сплату позивачем здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг», роздрукована та надана до митного органу платіжна інструкція, яка містить визначені обов'язкові реквізити електронного розрахункового документа, є підтвердним документом, що посвідчує здійснену позивачем на рахунок продавця оплату за товар, що поставляється, а отже доводи митного органу в цій частині є безпідставними.
Щодо твердження відповідача на обґрунтування спірного рішення, що у замовленні покупця від 20.09.2024 б/н відсутні реквізити продавця, суд зазначає наступне.
Як передбачено п.2.2 контракту від 20.09.2024 №ВеІ20092024 покупець надсилає продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості.
На виконання п.2.2 контракту від 20.09.2024 №ВеІ20092024 позивачем складено замовлення на поставку 190 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 80x130 та 6 стільців, та 60 кухонних наборів, які складаються зі столу розміром 70x100 та 4 стільців.
Замовлення від 20.09.2024 підписано позивачем ФОП ОСОБА_2 . Контракт від 20.09.2024 №ВеІ20092024 не містить конкретних вимог, які має містити замовлення, такий документ складається в довільній формі.
Більше того, наявність чи відсутність певних реквізитів в замовленні покупця не впливає на визначену митну вартість імпортного товару. Такі доводи митного органу не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв'язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).
За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.
Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов'язання декларанта надавати додаткові документи.
Щодо коригування митної вартості товару на підставі митної декларації від 23.05.2024 №24UA400040015165U0 - 4,42 дол. США/кг, то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000755 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000095/2 від 15.10.2024.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000755.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000095/2 від 15.10.2024.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 29.09.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО