29 вересня 2025 року м. Рівне №460/6634/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити пенсію в разі втрати годувальника.
Ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням керівника апарату суду Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 №780, відповідно до пунктів 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 №529, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 №1, у зв'язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Махаринця Д.Є., головуючого судді у справі №460/6634/25 та з урахуванням рішення зборів суддів від 25.08.2025 (протокол зборів №5) призначено повторний автоматизований розподіл справи даної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №460/6634/25 визначено головуючим суддею Греська О.Р.
Ухвалою від 15.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №460/6634/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позов обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач відзиву на позов не подав.
Суд з'ясував зміст та підстави заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 10.12.2024 у справі №572/3190/24, яке набрало законної сили 09.01.2025, встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу, починаючи з 2016 року по дату смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 2016 року по 30.11.2023 року.
Довідкою Сарненської міської ради №13/06- від 26.03.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала разом з ОСОБА_2 з 2016 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , вели спільне господарство та була на його утриманні.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №1256 від 05.06.2024, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.01.2024 ОСОБА_2 помер у результаті отримання поранення при захисті Батьківщини.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 14.02.2025 №1700-0308-8/10242 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки в пакеті документів, наданих для призначення пенсії в разі втрати годувальника, відсутнє свідоцтво про шлюб із загиблим ОСОБА_2 , то підстав для призначення пенсії в разі втрати годувальника на умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в даний час немає. Також відповідач зазначив, що враховуючи те, що рішення суду у справі №572/3190/24 не містить будь яких зобов'язань щодо призначення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області в разі втрати годувальника, то підстави для вчинення будь яких дій рішення суду в управління відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2262-XIIпередбачено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби (ч. 5 ст. 2 Закону №2262-XII).
Відповідно до статті 29 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Відповідно до ст.30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Листом від 14.02.2025 №1700-0308-8/10242 відповідач фактично відмовив позивачу у призначенні пенсії в разі втрати годувальника.
Так, у зазначеному листі відповідач вказав, що позивач не надала свідоцтво про укладення шлюбу із загиблим ОСОБА_2 , тому підстав для призначення пенсії в разі втрати годувальника немає.
За таких обставин, пенсійним органом, в якості підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника, визначено відсутність свідоцтва про укладення шлюбу з померлим годувальником.
Згідно з п.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі по тексту Порядок № 3-1) до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті “в» статті 30 Закону);
8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті “в» статті 30 Закону);
9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Порядок № 3-1 за документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
Отже, за документи про родинні відносини приймаються як свідоцтво про шлюб так і рішення суду.
Як вже зазначалося вище по тексту рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 10.12.2024 у справі №572/3190/24, яке набрало законної сили 09.01.2025, встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу, починаючи з 2016 року по дату смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Довідкою Сарненської міської ради №13/06- від 26.03.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала разом з ОСОБА_2 з 2016 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , вели спільне господарство та була на його утриманні.
Отже, даним рішенням підтверджено фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Докази того, що загиблий не вважався годувальником позивача, у матеріалах справи відсутні.
Проте, пенсійний орган, під час розгляду заяви про призначення пенсії по втраті годувальника та доданих до неї документів, не прийняв до уваги рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 10.12.2024 у справі №572/3190/24, довідки Сарненської міської ради №13/06- від 26.03.2024, як документів про родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність неврахування відповідачем рішення суду, яким підтверджено фактичні шлюбні відносини позивача з загиблим військовослужбовцем, що є поважною причиною відсутності свідоцтва про шлюб в пакеті документів для призначення пенсії. Позивач мала законне сподівання на призначення вказаного виду пенсії з огляду на ст.30 Закону № 2262-XII щодо права членів сім'ї військовослужбовця, який загинув, на отримання пенсії в разі втрати годувальника, яку відповідач безпідставно не врахував у спірних правовідносинах.
Відповідачем не вказано на існування будь-яких інших об'єктивних та законних підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії на заявлених умовах, а тому відмова пенсійного органу у призначенні пенсії в разі втрати годувальника є протиправною
Згідно частини другої статті 50 Закону №2262-XII, згідно з якою членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з дати звернення із відповідною заявою.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення цього позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст.30 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з дати звернення із відповідною заявою.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати у виді судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 29.09.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО