29 вересня 2025 року м. Рівне №460/5498/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2025 №132/17-00-24-04/ НОМЕР_1 .
На обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що податковий орган в акті камеральної перевірки робить висновок, про завищення ФОП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2024 року на рахунок платника у банку у сумі 89500,00 грн, за рахунок включення до податкового кредиту податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН, тобто до рядка 20.2, 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2024 року від 20.11.2024 № 9351783535 та таблиці 1 додатку 2 включено ПДВ по контрагенту з індивідуальним податковим номером 241130877100 в сумі 89500,00 грн, по якому відсутні зареєстровані податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних та відсутні у додатку 1 до декларації. Позивач зазначає, що в декларації з ПДВ за жовтень 2024 року від 20.11.2024 № 9351783535 помилково зазначено замість індивідуального податкового номера НОМЕР_2 , що належить постачальнику - ТОВ НВП «Техноваги», індивідуальний податковий номер 241130877100, що належить позивачу. Вказує, що податкові накладні зареєстровані з правильними ІПН: 321267313045 - TOB НВП «Техноваги», 241130877100 - ФОП ОСОБА_1 15.01.2025 ФОП ОСОБА_1 подано уточнюючий розрахунок податкових зо бов'язань з податку на додану вартість, в якому виправлено помилку в індивідуальному податко вому номері. Виходячи з вищенаведеного, позивач вказує, що ним не було завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 89500,00 грн за жовтень 2024 року. На підставі викладено, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та просить скасувати його, а позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що за результатами перевірки був складений акт про результати камеральної перевірки ОСОБА_1 № 19146/ж5/17-00-24-04/ НОМЕР_1 від 05.12.2024, яким були встановлені порушення норм податкового законодавства, зокрема, встановлення завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) в сумі 89500 грн. за жовтень 2024 року. За висновками акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 132/17-00-24-04/ НОМЕР_1 від 03.01.2025. Відповідач зазначає, що відповідно до поданого ФОП ОСОБА_1 додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» завищення ФОП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2024 року на рахунок платника у банку в сумі 89500 грн. відбулося за рахунок включення до податкового кредиту податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН. Позивач у позовній заяві стверджує, що помилково вказав власний ІПН (241130877100) замість ІПН постачальника ТОВ НВП «Техноваги» (321267313045) у декларації з ПДВ. Однак ця помилка призвела до включення до податкового кредиту сум ПДВ (89500 грн) за нереєстрованими в ЄРПН накладними, що суперечить п. 198.6 Податкового кодексу України. Відповідач зазначає, що уточнюючий розрахунок позивачем було подано лише 15.01.2025, тобто після виявлення порушення податковим органом. Надані позивачем документи (договір, накладні, акти) до матеріалів справи не заперечуються, але помилка в ІПН у первинній декларації унеможливила автоматичну перевірку накладних у ЄРПН, що є обов'язковою вимогою для бюджетного відшкодування. Податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН із правильним ІПН постачальника, але після проведення перевірки. До матеріалів справи позивачем не надано доказів, що помилка була виправлена до прийняття спірного рішення. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, подання уточнюючого розрахунку не звільняє від штрафних санкцій за первинне порушення. Отже, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Позивач не надав доказів, що спростовують висновки камеральної перевірки на момент її проведення. Уточнюючий розрахунок не може бути підставою для скасування санкцій за первинне порушення. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволення позову повністю.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.09.2024; взятий на облік як платник податків 11.09.2024, є платником податку на додану вартість згідно з свідоцтвом №200857227 від 01.10.2024; види діяльності за КВЕД: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; діяльність страхових агентів і брокерів.
Відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку, встановленому статтею 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, 05.12.2024 проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за жовтень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.11.2024 №9351783535).
За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.11.2024 №19146/Ж5/17-00-24-04/2411308771, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення вимоги п.200.1, п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України та п.п.5 п. 4 розд.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року №21 із змінами та доповненнями внесеними пунктом 4 Наказу №400 Міністерства фінансів України від 09.08.2024 (набрав чинності з 01.10.2024), а саме, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) в сумі 89500 грн. за жовтень 2024 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення 03.01.2025 №132/17-00-24-04/2411308771 форми “В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 89500,00 грн та застосовані штрафні санкції у сумі 22375,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. За результатами оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з п. 198.1 - 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є встановлення в ході перевірки результатів діяльності платника податків безпідставного завищення відповідного показника.
Як встановлено зі змісту акта перевірки висновки про завищення від'ємного значення ґрунтуються на тому, що згідно з поданою податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2024 року від 20.11.2024 № 9351783535 позивачем до рядка 20.2, 20.2.1 декларації та таблиці 1 додатку 2 включено ПДВ по контрагенту з індивідуальним податковим номером 241130877100 в сумі 89500грн. По даному контрагенту відсутні зареєстровані податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних та відсутні у додатку 1 до декларації.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок) визначає порядок заповнення податкової декларації.
Пунктом 4 розділу V цього Порядку встановлено правила заповнення розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 5 розділу V цього Порядку, яким встановлено правила заповнення розділу III "Розрахунки за звітний період", передбачено, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
При заповненні рядка 19 обов'язковим є подання (Д2) (додаток 2).
Сума від'ємного значення (рядок 19) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 6 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.
Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;
- сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;
- сума від'ємного значення (рядок 20):
зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1).
Сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 (Д2) (додаток 2);
підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2), дорівнює сумі рядка «Усього» графи 9 таблиці 1 (Д2) (додаток 2);
Задекларована у рядку 20.2.1 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, має дорівнювати значенню суми, зазначеної у підпункті «а» заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ((Д3) (додаток 3));
зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;
- сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 21 обов'язковим є подання (Д2) (додаток 2).
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
Судом встановлено, що 01.10.2024 між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ НВП «Техноваги» (Виконавець) укладено Договір № С-24058, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виготовлення та поставки обладнання: Вага автомобільна ТВА-40/80-10/20-18B(8)-Пф-25(ZSF-D) у кількості одна штука. Сума договору складає 537000,00 грн, у тому числі ПДВ 89500,00 грн.
Доставка та передача товару підтверджується видатковою накладною № ТВбП - 002975 від 01.11.2024 та ТТН № 185 від 31.10.2024.
Монтаж ваги автомобільної здійснено відповідно до акту про надання послуг № 3210 від 31.10.2024.
Оплата за товар відбулася відповідно до платіжних інструкцій №1 від 04.10.2024 та №16 від 30.10.2024.
На виконання вимог податкового законодавства з огляду на факт купівлі-продажу та мо нтажу ваги, зареєстровано податкові накладні № 2962 від 04.10.2024 та № 3257 від 30.10.2024 на загальну суму 537000 грн, в тому числі ПДВ - 89500,00 грн.
Як вже зазначалося судом, податковий орган в акті перевірки робить висновок, про завищення ФОП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2024 року на рахунок платника у банку у сумі 89500,00 грн, за рахунок включення до податкового кредиту податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН, тобто до рядка 20.2, 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2024 року від 20.11.2024 № 9351783535 та таблиці 1 додатку 2 включено ПДВ по контрагенту з індивідуальним податковим номером 241130877100 в сумі 89500,00 грн, по якому відсутні зареєстровані податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних та відсутні у додатку 1 до декларації.
Судом встановлено, що в декларації з ПДВ за жовтень 2024 року від 20.11.2024 №9351783535 позивачем помилково зазначено замість індивідуального податкового номера НОМЕР_2 , що належить постачальнику - ТОВ НВП «Техноваги», індивідуальний податковий номер 241130877100, що належить декларанту ФОП ОСОБА_1 .
З матеріалів справи встановлено, що 15.01.2025 ФОП ОСОБА_1 подано уточнюючий розрахунок податкових зо бов'язань з податку на додану вартість, в якому виправлено помилку в індивідуальному податко вому номері по податковій накладній сума ПДВ по якій включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2024 року від 20.11.2024 № 9351783535, зокрема, ПДВ в розмірі 89500,00 грн.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не було допущено завищення розміру від'ємного значення, а лише допущено технічні помилки під час її заповнення, а саме помилково вказано власний ідентифікаційний номер замість ідентифікаційного номера контрагента, що своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом та на розмір від'ємного значення, що підтверджено даними податкової декларації, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість та документами податкового обліку.
Крім того, суд враховує, що у постанові від 11.09.2018 у справі №810/3697/16 Верховний Суд вказав, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №812/1294/17, від 28.08.2018 у справі №810/2744/13-a, від 11.09.2019 у справі №826/11818/13-а, від 15.06.2020 у справі №440/17/19.
Так, у постанові від 15.06.2020 по справі №440/17/19 Верховний Суд зазначив, що «Ураховуючи, що реальність вищевказаних господарських операцій податковим органом під сумнів не ставиться, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що некоректне заповнення реквізитів контрагентів платника (ІПН) саме по собі не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні».
Також слід вказати, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення бюджетного відшкодування ПДВ.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладених у постановах від 03.05.2018 у справі №820/4177/17, від 31.07.2018 у справі №824/2675/14-а, від 14.08.2018 у справі №818/1507/17.
Отже, відповідачем не підтверджено та не обґрунтовано склад податкового правопорушення позивача.
Відповідач не довів, що вищевказана помилка податкової декларації в сукупності із іншими даними призвела до заниження податкових зобов'язань.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було допущено порушень положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту та декларування суми від'ємного значення, яке враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за жовтень 2024 року та відповідно не допущено порушень при зазначенні суми бюджетного відшкодування, а тому відповідачем протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За цих обставин податкове повідомлення-рішення від 03.01.2025 №132/17-00-24-04/2411308771, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 89500,00 грн та застосовані штрафні санкції у сумі 22375 грн, не відповідають критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому його належить визнати протиправним та скасувати.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.01.2025 №132/17-00-24-04/ НОМЕР_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 29.09.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО