29 вересня 2025 року м. Рівне №460/14157/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 05.08.2025 №172350006603 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зобов'язання відповідача-1 призначити з 28.07.2025 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Мотивуючи вимоги позову позивач зазначала, що пенсійним органом протиправно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має пільгу щодо зменшення пенсійного віку.
Ухвалою суду від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачі правом на подачу відзивів не скористались.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією 28.09.2020.
Згідно з витягом від 24.03.2025 №938, виданим Зарічненською селищною радою, позивач в період з 26.04.1986 по дата вибуття не зазначена, з 13.07.1990 по 08.10.1990 була зареєстрована та проживала в селі Морочне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області.
Згідно з витягом від 21.02.2025 №152, виданим Зарічненською селищною радою, позивач в період з 02.01.1991 по 23.03.1992 була зареєстрована та проживала в селі Чернин Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області, з 23.03.1992 по даний час зареєстрована та проживає в селищі Зарічне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області.
Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.06.2025 у справі №561/744/25, яке набрало законної сили 26.07.2025, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в с. Морочне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області в період часу з 24 квітня 1986 по 01 вересня 1986, з 12 січня 1987 по 25 січня 1987, з 29 червня 1987 по 31 липня 1987, з 12 січня 1988 по 21 січня 1988, з 06 липня 1988 по 31 серпня 1988, з 12 січня 1989 по 25 січня 1989, з 13 липня 1989 по 31 серпня 1989, з 12 січня 1990 по 25 січня 1990 року.
Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 30.06.2025 виправлено описку допущену в рішенні Зарічненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2025 року у справі № 561/744/25, шляхом заміни у всьому тексті рішення суду слова та цифри: "31 липня 1987" словами та цифрами "31 серпня 1987", а також слова та цифри "21 січня 1988" словами та цифрами "25 січня 1988".
28.07.2025 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
05.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення №172350006603 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993.
У цьому рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 36 років 11 місяців 13 днів, тривалість проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 02 роки 2 місяці 26 днів, що не дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Крім цього, зазначено, що рішення Зарічненського районного суду від 25.06.2025 у справі №561/744/25 не входить до переліку документів згідно Постанови Правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005, якими підтверджуються періоди проживання (роботи) осіб в забрудненій зоні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-IV.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до ст.49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у виді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною 3 статті 55 Закону №796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:
1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 років.
Суд встановив, що згідно з витягом від 24.03.2025 №938, виданим Зарічненською селищною радою, позивач в період з 26.04.1986 по дата вибуття не зазначена, з 13.07.1990 по 08.10.1990 була зареєстрована та проживала в селі Морочне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області.
Згідно з витягом від 21.02.2025 №152, виданим Зарічненською селищною радою, позивач в період з 02.01.1991 по 23.03.1992 була зареєстрована та проживала в селі Чернин Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області, з 23.03.1992 по даний час зареєстрована та проживає в селищі Зарічне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 20.08.1990 позивач, зокрема, у період з 15.08.1990 по 31.08.1995 працювала в Новорічицькій середній школі Зарічненського району, що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Зарічненської селищної ради від 06.05.2025 №01-31/735.
Крім цього, рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.06.2025 у справі №561/744/25, яке набрало законної сили 26.07.2025, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в с. Морочне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області в період часу з 24 квітня 1986 по 01 вересня 1986, з 12 січня 1987 по 25 січня 1987, з 29 червня 1987 по 31 липня 1987, з 12 січня 1988 по 21 січня 1988, з 06 липня 1988 по 31 серпня 1988, з 12 січня 1989 по 25 січня 1989, з 13 липня 1989 по 31 серпня 1989, з 12 січня 1990 по 25 січня 1990 року, в якому ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 30.06.2025 виправлено описку шляхом заміни у всьому тексті рішення суду слова та цифри: "31 липня 1987" словами та цифрами "31 серпня 1987", а також слова та цифри "21 січня 1988" словами та цифрами "25 січня 1988".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23.07.1991"Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", с. Морочне, с. Новорічиця Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області дійсно відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Суд зазначає, згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
А також, наголошує, що за сталою практикою Верховного Суду, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Отже, судовим рішенням від 25.06.2025 у справі №561/744/25 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: постійного проживання позивача в періоди зазначені у такому рішенні в селі с. Морочне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області та має преюдиційне значення при розгляді цієї справи.
Враховуючи вищевстановлені обставини, період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення до 01.01.1993 становить 3 роки 8 місяців. Окрім зазначеного суд встановив, що позивач в подальшому також проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, а зокрема в селищі Зарічне Зарічненського (на даний час Вараського) району Рівненської області з 01.01.1993 по даний час, територія якого віднесена до зони гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106.
Відтак, період проживання позивача в зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно встановлених обставин становить більше 6 років з урахуванням права на встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки, що дає останній право на зниження пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Станом на момент подання заяви про призначення пенсії (28.07.2025) позивач досягнула віку 54 років 4 місяці 13 днів. Отже, в досліджуваній ситуації позивач досягнула необхідного пенсійного віку.
Страховий стаж позивача для призначення пенсії становить 36 років 11 місяців 13 днів (станом на рік досягнення 54-річного віку 2025 рік необхідний стаж: 32 - 6=26 роки), не є спірним в цій справі, та є достатнім для призначення пенсії за віком.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач-2 протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, згідно з якою дії зобов'язального характеру щодо зарахування стажу, призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.
За правилами пункту 4.10. розділу IV Порядку №22-1 (у редакції згаданих вище змін), після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. З аналізу вказаних вище положень випливає, що після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто, територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця перебування особи для здійснення виплати такої пенсії. Тобто, нарахування та виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (реєстрації)/перебування особи.
З огляду на вказане, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання саме ГУ ПФУ в Харківській області призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача-2, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням висновків суду щодо зобов'язання Пенсійного органу, який визначений за принципом екстериторіальності, призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.08.2025 №172350006603 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 28.07.2025 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під.2,м. Харків,Харківська обл.,61022. ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344)
Повний текст рішення складений 29.09.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО